Відповідь №34

???????????????? або Навіювання (грец. υπνος — сон) - тимчасовий стан свідомості, що характеризується звуженням його обсягу і різким фокусуванням на утриманні навіювання, що пов'язано зі зміною функції індивідуального контролю і самосвідомості. Стан ???????????????? настає в результаті спеціальних впливів ???????????????? або цілеспрямованого самонавіювання. У більш загальному сенсі гіпноз це соціально-медичне поняття про комплекс методик цілеспрямованого словесно-звукового впливу на психіку людини через загальмованому певним способом свідомість, що приводить до несвідомого виконання різних команд і реакцій, що знаходиться при цьому в штучно-викликаному стані загальмованості організму - дрімоти або псевдосна.

У сучасних уявленнях на відміну від уявлень, висловлених Павловим І.П., гіпнотичний стан або транс відносять до окремого режиму роботи мозку і тіла. З точки зору сучасних уявлень, гіпнотичний стан є пост-стресовою реакцією організму. У відповідь на гіпногенний стрес запускаються природні адаптаційні механізми, чим і обумовлені такі гіпнотичні феномени, як Анальгезія, анастезія, амнезія та багато інших. Саме наявністю гіпногенного стресу і поетапної адаптації до стресу обумовлений в більшості випадків терапевтичний ефект у ході гіпнотерапії (у даному випадку вплив та реакцію організму і психіки можна порівняти як до адаптації до будь-якого не специфічні стресу. Подібним способом обумовлений і терапевтичний ефект від будь-яких фізіо-процедур і емоційно-стресової терапії).

Відповідь №35

???????????????? – це розповсюджене гальмування, що охопило всю кору великих півкуль, а при глибокому ???????????????? – що "спускається" і на деякі нижчі відділи мозку.

Вивчення біотоків мозку в процесі ???????????????? свідчить про те, що відбувається чергування фаз повільного (або ортодоксального) і швидкого (або парадоксального) сну з циклічністю 70–90 або 90–120 хвилин. Такі цикли повторюються за ніч 4–6 разів, при цьому повільні цикли поступово скорочуються, а швидкі — подовжуються. У фазі повільного сну виокремлюють чотири стадії: перша — дрімота; друга — початок сну; третя і четверта — глибокий сон. У цей період знижується вегетативний тонус: звужуються зіниці, рожевіє шкіра, посилюється потовиділення, знижуються слино- і сльозовиділення, падає активність серцево-судинної системи, травлення, виділення. Знижується електрична активність кори головного мозку, в ній з’являються високоамплітудні повільні коливання (тета- і дельта-хвилі). Далі розвивається фаза швидкого сну — особливий психофізіологічний стан, який супроводжується певною активністю внутрішніх процесів в організмі. Тому її називають парадоксальною. При цьому на електроенцефалограмі реєструються хвилі швидкого бета-ритму, які не мають синхронізації. Вважається, що в цей період нейрони неначе відключаються від периферичних подразників і функціонують тільки для того, щоб переробляти інформацію, яка надійшла до мозку у період неспання. У цей період організм розслаблений найбільше, як під час глибокого сну, але розбудити людину легко. Для цієї фази характерні рухи очей, зміни частоти пульсу і ритму дихання, артеріального тиску. В цей час людина бачить сни. Позбавлення тварин фази швидкого сну призводить до появи в них агресії і симптомів стресу, у людини постійне позбавлення швидкого сну викликає різноманітні зміни психіки і поведінки. Відношення тривалості цієї фази до загального часу сну становить приблизно 25 % (тобто 20–40 хвилин). Глибокий сон характерний для людей, які інтенсивно фізично працюють. У тих, хто зайнятий розумовою працею, як правило, сон поверховий з численними сновидіннями.

Під час глибокого сну в дітей підвищується вироблення гормону росту. У цей час також відбуваються відновні процеси і замінюються мертві клітини. Під час швидкого сну цілком розслаблюються постуральні м'язи.

Людина, яка була в стані бадьорості довгий час, проходить періоди сильної утоми, але може переборювати їх і продовжувати функціонувати без сну. Однак люди, які протягом довгого часу позбавлені сну, стають усе більш дезорієнтованими і стомленими розумово і фізично.

Після приблизно 10 днів повної відсутності сну настає смерть. Видимо, ми спимо не тільки тому, що наше тіло має потребу у відпочинку. Для цього досить було б просто полежати. Насправді протягом сну тіло регулярно ворушиться, щоб запобігти затікання м'язів. Якщо ми не спимо кілька днів підряд, автоматичні процеси в нашому організмі можуть продовжувати функціонувати досить рівно. Видимо, мозок також здатний адаптуватися до періодів без сну, що триває 2-3 дні. Але згодом нестача сну приводить до дратівливості, ірраціональності, галюцинації і божевіллю. Мозок під час сну не відпочиває. Деякі нейрони, щоправда, дезактивізуються при цьому, але зате в справу вступають інші. Діяльність мозку продовжується.

Думають, що одна з функцій сну – це дозволити відбутися змінам у мозку, щоб включитися механізми навчання і запам'ятовування. Крім того, здається, що наші відчуття фізичної утоми створюються мозком через його небажання продовжувати керувати тілом.

Ці ідеї, при тому, є лише гіпотезами. В міру продовження дослідження мозку можуть бути відкриті і функції сну.

Традиційно вважається, що потреба в сні зменшується з віком і що люди старше 65 років сплять у середньому не більш 5 з половиною годин. Однак дослідження показують, що потреба в сні залишається постійною з часу настання статевої зрілості.

Тривалість сну не зв'язана ні зі статтю, ні з фізичною активністю, ні з дієтою, ні з інтелектом. Це глибоко особиста характеристика, зв'язана, можливо, з дитячими звичками або психологією.

Щоб сон міг якнайкраще виконати свою життєво важливу функцію, необхідні сприятливі умови. Намагайтеся лягати спати завжди в один і той же час, не їжте багато на ніч. За годину до сну припиняйте всякі серйозні розумові заняття і важку фізичну роботу, краще прогуляйтеся, хоч небагато.

Функціональні розлади сну можна поділити на три групи:

· порушення засинання;

· поверховий сон із частим прокиданням;

· скорочений сон через раннє пробудження.

Існують різні точки зору на визначення механізмів сну. Вважається, що сон виникає в результаті активного процесу збудження певних структур (“центрів сну”), які викликають загальне зниження функцій організму (“активна” теорія сну). Згідно з “пасивною” теорією, сон настає в результаті припинення дії якихось факторів, які необхідні

для підтримання неспання

Існує кілька розладів сну. Одне з найпоширеніших – безсоння. Звичайна його причина - нервова перевтома, тривала напружена розумова праця, іноді хвилювання, викликані неприємностями, а часом і приємними переживаннями, гучні ігри або читання перед сном. Ситна вечеря, велика кількість рідини, випитої незадовго до сну, також можуть викликати безсоння.