2.2 Чинники мезорівня

Чинники мезорівня відіграють значну роль у формуванні організаційної культури на кафедрі ВНЗ, але, разом із тим, дослідження їх особливостей та значущості є більш суттєвим під час крос-культурних досліджень, де їх відмінності в контексті порівняння організаційних культур на кафедрі різних країн є очевидними.

На основі аналізу літератури до чинників мезорівня віднесено чинники, зумовлені структурою й особливостями пильності кафедри ВНЗ ; матеріальним і технічним за­безпеченням праці; особливостями соціально-психологічного клімату; особливостями неформальних груп працівників та ін.

Проаналізуємо детальніше зазначені чинники :

1. Чинники, зумовлені особливостями структури та діяльності кафедри ВНЗ.

На основі літературних джерел та влас­ною теоретичного аналізу проблеми виділено низку характеристик освітньої організації , які можуть впливати на особливості її організаційної культури в цілому та окремих субкультур: а) масштаб­ність (наявність великої кількості кафедр); б) специфічність діяльності та різнофункціональність (кожена кафедра характеризується своєю специфічною метою, завданнями та змістом діяльності); в) складність управлінської структури (наявність різних рівнів управління та досить велика кількість суб'єктів управління, що обумовлює різні стилі та стратегії управління) та ін. Підкреслено, що через наявність таких характеристик організаційна культура кафедри ВНЗ постійно пе­ребуває під впливом процесів диференціації та інтеграції (Е. Шейн), які, у свою чергу, залежать від прийняття або неприйняття працівни­ками встановлених у ВНЗ загальних цілей, цінностей, норм, санкцій та правил поведінки (Р. Моран, С. Харріс).

2. Чинники, зумовлені матеріальним та технічним забезпеченням праці на промисловому підприємстві.

На думку Е. Шейна, рівень матеріального, фінансового та технічного забезпечення праці, санітарно-гігієнічні умови є базовими для формування ефективної для роботи організаційної культури кафедри ВНЗ. Забезпечення базових умов матеріальних, технічних та санітарно-гігієнічних на кафедрі вищого навчального закладу впливає на самооцінку працівників, які відчувають, що про них бають та піклуються .

Важливе значення для ВНЗ має рівномірний розподіл благ між різними кафедрами , щоб працівники відділів з гіршим забезпеченням умов праці не почувались обділеними. Інакше це може призвести до незадоволення процесом роботи ВНЗ в цілому, напружених стосунків з працівниками інших кафедр .

Якщо працівники будуть незадоволені умовами роботи на кафедрі, це може призвести до збільшення плинності кадрів, до незадоволення своїм керівництвом, яке не дослуховується до їх потреб та побажань. У результаті цього працівники прагнутимуть до згуртованості всередині підрозділу, що призведе до формування в ньому такої субкультури, яка може суттєво відрізнятись за своїм змістом від загальноприйнятих цінностей, норм та правил поведінки в цілому. Висока заробітна плата, комфортні умови праці є головною умовою утворення такої організаційної культури на кафедрі ВНЗ, яка буде прийматись її працівниками .

3. Чинники, зумовлені особливостями соціально-психологічного клімату на кафедрі ВНЗ.

Формування організаційної культури у освітніх закладах значною мірою залежить від уміння діагностувати психологічні характеристики групових об'єктів управління (якими є колективи освітніх організацій), зокрема, враховувати особливості психологічного клімату колективу та прогнозувати його розвиток .Для того щоб зрозуміти, як соціально-психологічний клімат на кафедрі ВНЗ впливає на особливості організаційної культури, необхідно, насамперед, розкрити зміст цього поняття. Соціально-психологічний клімат - це інтегральна характеристика соціально-психологічного стану робочої групи .

Виділяють наступні фактори соціально-психологічного клімату:

• ступінь автономності дій для індивіда;

• ступінь структурно-рольової специфікації його становища;

• тактику винагород;

• рівень взаємопідтримки, теплоти та уваги у стосунках між членами організації.

Можна виокремити чотири структурних елементи психологічного клімату, які відображають ставлення членів освітніх колективів до:

- загальної справи;

- один до одного;

- світу в цілому;

- самих себе.

Слід зазначити при цьому, що перші дві групи є первинними, тобто найпоказовішими і найбільш безпосередніми виявами психологічного клімату. Наступні дві групи — вторинні, більш опосередковані, оскільки вони зумовлюються не лише життєдіяльністю конкретного освітнього колективу, а й іншими факторами (соціальними та власне особистісними).

У свою чергу, всі вияви психологічного клімату мають два основних параметри:

а) предметний (спрямованість уваги та характер сприйняття працівниками

освітніх організацій тих чи інших сторін їхньої діяльності);

б) емоційний (задоволення або незадоволення цією діяльністю)

Соціально-психологічний клімат проявляється у ставленні людей одне до одного, до спільної праці. Він також впливає на ставлення людей до світу в цілому, на їх світосприйняття. Це, у свою чергу, впливає на ціннісні орієнтації особистості, яка є членом певного колективу.

Соціально-психологічний клімат може бути нейтральним, сприятливим або несприятливим, тобто здоровим або нездоровим для працівників кафедри.

Сприятливий соціально-психологічний клімат відповідає оптималь­ним умовам соціальної адаптації, активній професійній та творчій діяльності, самореалізації та саморозвитку кожного працівника. Тому сприятливий соціально-психологічний клімат є однією з умов формування привабливої для працівників організаційної культури .

Соціально-психологічний клімат виступає емоційною характеристикою організаційної культури освітніх організацій. Наприклад, в колективі працівників, в якому наявна сприятлива, здорова атмосфера, її членам подобається ходити на роботу, працювати та відпочивати разом, може абсолютно не схвалюватись прагнення напружено та ефективно працювати, збільшувати робочі показники, працювати понаднормово тощо. Може бути, що сприятлива атмосфера в колективі, навпаки, і стимулює до збільшення ефективності в роботі.

Крім названого, основні структурні елементи психологічного клімату можуть бути виділені і на підставі іншого критерію — міри репрезентації в ньому психологічних, соціальних і соціально-психологічних виявів .

Відповідно у структурі психологічного клімату можна виокремити такі основні аспекти (елементи): власне психологічний, соціальний та соціально-психологічний.

Психологічний аспект клімату знаходить відображення в інтелектуальних, емоційних та вольових станах і властивостях колективів освітніх установ. Так,

можна говорити про те, що одним освітнім колективам притаманна атмосфера

інтелектуальної активності і творчого пошуку, цілеспрямованості, оптимізму, а

іншим — інтелектуальна і творча інертність, відсутність нових підходів до

організації навчально-виховного процесу та науково-методичної діяльності,

песимізм, відсутність вольових дій та бажань долати труднощі, які виникають

при досягненні поставлених перед колективом цілей.

Соціальний аспект відображає міру репрезентованості у кліматі освітніх організацій соціальних вимог, які висуває суспільство в даний конкретний

період його розвитку. Відповідно у структурі клімату можна виокремлювати

політичний, моральний, діловий, естетичний та інші його види. У кожному із них психологічний аспект може мати свій специфічний зміст.

Соціально-психологічний аспект знаходить відображення в інтегрованих показниках групової психології, що є значущими для збереження цілісності

колективу та його функціонування як відносно самостійного об'єднання людей.

Ідеться про такі характеристики колективу, як єдність, згуртованість, міра

взаємодопомоги, близькості членів колективу, подібності їхніх думок, оцінок, настановлень.

Коли йдеться про зміст та природу психологічного клімату, завжди необхідно брати до уваги те, що це суб'єктивне утворення (те, що відображається), одне з психологічних масоподібних явищ, які виникають в

групах та колективах. Об'єктивною реальністю, яка знаходить відображення у

психологічному кліматі колективу, є його реальна життєдіяльність — конкретні

види діяльності, які здійснюються членами колективу, способи їх взаємодії між

собою, організаційна культура .

Психологічний клімат як суб'єктивне утворення може по-різному усвідомлюватись членами колективу. Від міри розуміння ролі психологічного клімату в процесі діяльності освітніх установ, від уміння діагностувати особливості різних видів клімату, виявляти фактори, о впливають на його розвиток, адекватно та оперативно визначати шляхи його отимізації значною мірою залежить діяльність вищих навчальних закладів.