28)Роль палив.Енергет комплексу

Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) України складається з паливної промисловості (вугільна, нафтова, газова, торфова), електроенергетики та відповідних ринків. У національній економіці, розвитку продуктивних сил України та в економіці будь-якого регіону ПЕК відіграє всезростаючу роль, що пов'язано, з одного боку, із Загальносвітовими тенденціями, а з іншого - з енергомісткістю народного господарства та обмеженими енерго­ресурсами держави. а)Вугільна промисловість України представлена видобутком кам'яного та бурого вугілля. Вугільні шахти зосереджені переважно в центральній і північній частинах Донецької, південній частині Луганської та на сході Дніпропетровської областей. Коксівне вугілля добувають головним чином у центральній частині Донецької області в районі

Єнакієвого, Горлівки, Макіївки, До­нецька, Красноармійська, Костянтинівки та інших міст, а також в Краснодарському та Кадіївському районах Луганської області. В районах Луганської області добувають більше енергетичного вугілля.

Видобуток вугілля в Україні ведуть майже 300 шахт. В Донбасі роз­ташовано 275 шахт, площа басейну понад 150 тис. км², решта - у Львівсько-Волинському та Дніпровському басейнах. Щорічно в Україні споживається більше 85 млн. т вугілля. Більше 90% вугілля використовують галузі промисловості. Питома вага житлово-комунального господарства в загальному споживанні становить 0,2%. Частка інших галузей економіки в потребах вугілля не перевищує 1% кожна, зокрема будівництво - 0,3% від загального показника. Україна щорічно імпортує кам'яне вугілля (з Польщі), натомість 30% видобутого кам'яного вугілля в Донецькому басейні експортується за межі України. Вугілля, яке добувається в шахтах України має високу собівартість, що пов'язано з глибоким заляганням шарів вугілля та невеликою їх потужністю. Буре вугілля має низьку теплотворну здатність і його невигідно перевозити на далекі відстані. І все ж вугільна промисловість України має перспективи для розвитку. Для ефективнішої роботи вугільної промисловості потрібна модернізація шахт. б)Нафтова промисловость України не мають високих показників розвитку.

Нині перше місце з видобутку нафти належить Лівобережній частині України, де працюють підприємства компанії „Нафто-газ" в Чернігівській області. Тут видобувають понад половину всієї нафти в Україні. Друге місце займає Прикарпатська нафтогазоносна провінція, де працюють нафтогазовидобувні підприємства тієї ж компанії в районі міст Борислав і Долина. Поки що масштаби видобутку нафти невеликі через вичерпність засобів і недостатні пошукові роботи. В середньому Україна видобуває щорічно понад 3 млн. тонн нафти при потребі її економіки у 12 -14 млн.т. Нафтопереробні заводи разом можуть переробляти 51 мільйон тонн сирої нафти на рік. Обсяг перероблення нафти в Україні складає біля 22 млн.т. Російська нафта складає 87%, українська -9,6%, казахстанська — 3,4%.

в) Регіональні особливості розміщення газової промисловості обумовлені заляганням природного газу в надрах землі та системою газопроводів. Наявність потужної мережі газопро­водів в тому числі магістральних газопроводів „Союз" та Уренгой -Помари - Ужгород, дозволяє Україні на компенсаційній основі здійснювати транзитне транспортування газу з Росії і країн Середньої Азії в держави Західної Європи.. Зважаючи на терміни експлуатації газопроводів та їх технічний стан, для підтримання надійного й ефективного функціонування до 2015 року планується повністю завершити реконструкцію всіх компресорних станцій.

29)Принципи та фактори розміщення транспортного комплексу України.

а)3алізничний транспорт. Україна займає 4-е місце у світі (після СІЛА, Росії, Канади). На цей вид транспорту припадає 40% вантажообігу. У Європі залізнична мережа України є однією з найпотужніших і на початку 90-х років за вантажонапруженістю (обсяг перевезень/км шляху) посідала перше місце. Якщо загальна екс­плуатаційна довжина української залізниці становить 22,6 тис. км, то розгорнута довжина - 50,2 тис. км. Електрифіковано 8.7 тис. км залізничних .шляхів, по яких здійснюється більш ніж 75% перевезень. Найщільніша мережа залізниць - у Донбасі, Придні-провт, а також у західних областях. Найбільш забезпечені залізничною колією області: Донецька, Львівська,

Чернівецька. Територіально залізничний транспорт поділено на 6 залізниць: Пів-денно-Західну (Центр-Київ), Львівську, Південну (Харків). Донецьку, Придніпровську (Дніпропетровськ), Одеську. б)Автомобільний транспорт за вантажообігом поступається за­лізничному та морському. Він перевозить 90%) пасажирів країни. Мережа автошляхів досить розвинена. Кращі дороги розміщені у Донеиько-Придніпровському районі та в центральних областях. Найважливіші автомагістралі: Одеса - Київ -Чернігів, Харків -Донбас, Дніпропетровськ - Запоріжжя -Сімферополь, Львів -Київ, Харків -Київ, Полтава — Кишинів. Автомобільний транспорт поступово інтегрується у високорозвинену європейську автомобільну комунікаційну систему. До цієї системи державний транспорт буде залучено після введення в дію першокласної транс'європейської автостради «Київ-Мадрид». Поромною переправою Іллічівськ -Поті, яка є найкоротшим шляхом між Заходом і Сходом, автомобільні вантажі разом з автомобілями транс­портуються в країни Закавказзя, а далі переправою Баку - Турк-мен-Баші в країни Центральної і Південної Азії, в) Основні транспортні вузли крайни. Найважливіші внутрішні лінії: Донбас-Кривий Ріг, Харків -Севастополь, Київ - Львів, Львів - Одеса. Харків -Нижньодніперовськ - Херсон. Для оптимізації відстаней та вантажообігу введені з'єднувальні лінії: Нижньодніпровськ - Павлоград -Черво-ноармійська, Червоний Лиман—КутТянськ, Фастів - Новоград -Волинський, Чернігів - Овруч -Білокоровичі.Вихід до європейських країн здійснюється по лініях: Володимир-Волинський - Катовіце, Львів - Краків, Чоп - Прага, Чоп -Будапешт. Поромні лінії із Іллічівська дають вихід на Балкани, та Кавказ.

ЗО) Особливості розміщення і розвитку нафтовидобувної та нафтопереробної промисловості.

а)Розміщення нафтовидобувної промисловості України. Нині перше місце з видобутку нафти належить Лівобережній частині України, де працюють підприємства компанії „Нафто-газ" в Чернігівській області на базі Гнідинцівського і Прилуцького родовищ, Сумській - на основі Охтирського і Качанівсько-го родовищ, і в Полтавській - на базі Сагайдацького, Зачепилів-ського, Радченківського родовищ. Тут видобувають понад половину всієї нафти в Україні. Друге місце займає Прикарпатська нафтогазоносна провінція, де працюють нафтогазовидобувні підприємства тієї ж компанії в районі міст Борислав і Долина. Поки що масштаби видобутку нафти невеликі через вичерпність засобів і недостатні пошукові роботи. В середньому Україна видобуває щорічно понад 3 млн. тонн нафти при потребі її економіки у 12 -14 млн.т. б)Нафтопереробна промисловість України представлена Лисичанським, Кременчуцьким, Херсонським, Дрогобицьким, Одеським, Львівськими Надвірнянським нафтопереробними заводами.Загалом (за винятком магістральних трубопровідних систем та потужних терміналів) виробничо-технологічна та сервісна база ринків нафти і нафтопродуктів України значною мірою інтегрована до паливно-енергетичного комплексу Росії. Виробничо-технологічне та сервісне середовище ринків нафти та нафтопродуктів України становлять підприємства нафтопереробної галузі; АЗС усіх форм власності; потужності підприємств зберігання, переробки і відвантаження нафти та нафтопро­дуктів, включаючи бази, окремі дільниці та пристосовані термінали; транспортні мережі, інша інфраструктура комунікаційних систем. в)Проблеми та перспективи розвитку нафтовидобувної та нафтопереробної промисловості України. Основною тенденцією розвитку зазначеного середовища в останні роки є посилення впливу

транснаціональних нафтових компаній, переважно російських, поетапне витискання з ринків незалежних вітчизняних операторів. Зараз увага приділяється регіонам чорноморського та азовського узбережжя України. Україна уклала договір на ЗО років з американською компанією «Венко» щодо видобування нафти на континентальному шельфі Чорного моря. Реалізація договору почисться з розробки шельфа навколо Керчі, де запаси енергоносіїв складають 10.8 трлн. куб. м газу та 200 млн. тонн нафти. Група «Альянс», що контролює Херсонський НПЗ та Укрнафто-ііродукт, спільно зі швейцарською компанією має наміри реконструювати термінали та резервуарний парк у Камишовій бухті Севастополя, розробити проект будівництва у Херсоні нового терміналу з перевалювання нафти та нафтопродуктів. Компанія ЮКОС вельми активно відвантажує нафту та нафтопродукти транзитом через портові та термінальні споруди Феодосії, розглядає пропозицію щодо будівництва у Донузлаві комплексу з перевалювання нафти та нафтопродуктів потужністю понад 20 млн тонн.