- •1.Методологічні проблеми визначення культура
- •2.Обсяг та зміст поняття «українська культура
- •3.Народна культура та фольклор
- •4.Джерела формування української культури
- •5.Поняття міфу та специфічні риси слов’янської міфології
- •6. Пантеон слов’янських богів
- •7. Київська Русь як соціокультурна система
- •8.Слово про закон і благодать
- •9. Запровадження християнства в Київській Русі та його значення
- •10.Візантійський канон та його вплив
- •11.Література доби Києвської Русі
- •12.Філософська думка Київської Русі
- •13.Архітектура Київської Русі
- •14.Галицько-Волинська держава як політичний і культурний наступник кр
- •15. Західні культурні впливи на Галицько-Волинське князівство
- •16.Розвиток гуманістичних та реформаційних ідей в українській культурі хv-XVI ст.
- •17.Ст. Оріховський «Напучення польському королеві Сигізмунду Августу»
- •18. Творчість і.Вишенського
- •19.Скульптура і живопис XVI ст.
- •20.Розвиток книгодрукування
- •21.Специфічні риси Відродження в Україні
- •22. Українці в освітніх закладах Зах. Європи
- •23.Діяльність Острозького культурно-освітнього осередку
- •24.Братський рух в Україні
- •25.Розвиток полемічної літератури в Україні
- •26.Києво-Могилянська академія як центр освіти і науки в Україні
- •27.Діяльність ф.Прокоповича
- •28.Загальна характеристика українського бароко
- •29.Ренесансна сутність та барокова форма літератури в Україні в 17 ст.
- •30.Значення творчості Сковороди для розвитку української культури
- •31.Вияви класицизму в Україні
- •32.Живопис в Україні 18ст.
- •33.Музична культура 18 ст.
- •34.Творчість і.Котляревського
- •35.Періодизація та загальа характеристика української культури в 19 ст
- •36.Дворянський період в розвитку української культури
- •37.Народницький період в українській культурі 19 ст.
- •38.Модерний період в українській культурі
- •39.Романтизм та його розвиток в Україні
- •40.Життя і творчість т.Г.Шевченка
- •41.Куліш , Костомаров , Шевченко як представники романтизму
- •42.Розвиток науки та освіти в Україні 19 ст.
- •43.Харківський університет та його внесок у розвиток української філософії та науки
- •44.Київський університет св.Володимира та його внесок в розвиток науки та освіти в Україні
- •45. Загальна характеристика розвитку філософсьокої думки в ку
- •46. Архітектура в Україні 19 ст.
- •47.Просвітництво в україні
- •48.Кирило-мефодіївське товариство.
- •49.Культурні товариства громада і просвіта
- •50.Розвиток театру в 19 ст
- •51.Українська література 19 століття
- •52.Українська культура 20 століття
- •53. Національно-культурне становище українців в 20-30-х роках
- •54.Стиль модерн в мистецтві.
- •55. Українізація
- •56.Розстріляне відродження
- •58.Шістдесятники
- •59.Українська культура у 80-90 роках
21.Специфічні риси Відродження в Україні
Якщо Західноєвропейське відродження спрямоване на заперечення середньовічної культури, то в Україні відроджувалась Києво-Руська культура та культура античності.
Якщо в західноєвроп. культурі Відродження пов’язується зі зменшенням впливу церкву, то реформації зазнає саме православ’я, яке посилює свої позиції.
Якщо в зах.європ культурі стають усі люди, то в укр. культурі Відродження специфічним носієм стає козацтво.
22. Українці в освітніх закладах Зах. Європи
Від самого початку в Яґеллонському університеті навчалось багато українців. Студентом і засновником кафедри астрономії Краківського університету був Мартин Русин. На кафедрі Русина, який в числі перших звернув увагу на недоліки системи Пієрбаха, навчалися Яків з Залісся, Іван Брошка з Підляшшя, Микола з Шадка, Михайло з Довгопілля, Амброзій з Бардієва, Григорій з Нового Села, Бернард Ваповський з Радохонець, Юрій Котермак з Дрогобича, який, власне, і став першим вчителем Миколи Коперника. Також в університеті навчався й викладав поет і науковець Григорій Самбірчик.
Юрій Михайлович Котермак з Дрогобича Наприкінці 1468 або на початку 1469 поступив до Яґеллонського університету (Краків), де здобув наукові ступені бакалавра (1470) і магістра (1473).
Навчався медицини та вільних мистецтв в університеті Болоньї, де став доктором філософії (бл. 1478) і медицини (бл. 1482)
1478—1479 і 1480—1482 читав у Болоньї лекції з астрономії, а з 1481 по 1482 ректор університету Болоньї - найстарішого в Європі, в історію якого він увійшов під іменем «Джорджо да Леополі» - Юрія зі Львова. Ректор - адміністративний керманич університету - обирався з викладачів на два роки. Юрій Дрогобич готував з професорами розклад лекцій, заповнював вакансії, встановлював порядок оплати праці професорів, контролював їхню роботу, організовував диспути, мав право кримінальної юрисдикції над усіма, хто перебував на службі або навчався в університеті.
Павло Русин народився в м. Кросно (тепер Польща), на території, заселеній українцями-лемками.
Закінчив Грейсвальдський університет у Німеччині та Краківську академію. Тут отримав звання магістра і залишився викладачем.
23.Діяльність Острозького культурно-освітнього осередку
Острозький осередок виникає в 1576 р. в Острозі князем Костянтином Острозьким. Це був центр, який поєднував в собі передових вчених того часу та являв собою навчальний заклад вищого типу. Тут зароджується полемічна література. Він став центром підготовки видатних культурних діячів. На початку свого існування Острозький об’єднує таких вчених як Кирило Лука ріс, Ян Лотос, Андрія Примша, Клирик Острозький, Василь Суразький, Демян Наливайко, Іван Вишенський та інші. Осередок викупає друкарню Федорова. Розпочинає традицію книгодрукування.Найбільшими заслугами є : перший повний переклад Біблії старослов’янською мовою, який отримав назви «Острозька Біблія». «Требник», «Катехізис», твори релігійно-полемічного характеру «Ключ царства небесного», «Про єдину віру», перші твори Івана Вишенського.
Також окрім цього Острог стає одним з перших навчальних закладів на території України, де частково надавалась освіта західноєвропейського зразка. Тут можна було здобути початкову освіту. Вивчалися давньогрецька, латина, польська, німецька мови. В структурі була покладена система 7 вільних мистецтв. Окрім 7 вільних наук, тут вивчалася філософія, право, медицина.
Традицію Острогу продовжує вчений гурток Києво-Печерської лаври. До Києва переноситься друкарня і відновідно багато представників Острогу осідають в Києві і продовжують свою діяльність. Гурток не мав освітньої функції. Саме завдяки діяльності гуртка виникає перша старослов’янська граматика, продовжує розвиток полемічна література, отримують розвиток навчальні видання, катехізиси, виникають перші твори енциклопедичного характеру.