60.Теоретичні концепції кредиту

Натуралістична теорія кредиту в загальних рисах зводиться до таких положень:* об'єктом кредиту є тимчасово вільний капітал у натурально-речовій формі;* кредит - це форма руху матеріальних благ, а тому роль кредиту полягає в перерозподілі цих благ у суспільстві;* позичковий капітал є реальним капіталом, тобто капіталом у речовій формі;* банки є лише посередниками в кредиті, спочатку акумулюючи вільні кошти, а потім розміщуючи їх у позичку;* пасивні операції банків є первинними порівняно з активними. Основоположниками натуралістичної теорії кредиту були класики політичної економії А. Сміт, Д. Рікардо, А. Тюрго, Дж. Міль. А. Сміт і Д. Рікардо вважали, що об'єктом кредиту є не грошовий капітал, а капітал у його речовій формі. Гроші, які позичаються, - це лише технічний засіб перенесення реального капіталу від одного економічного агента до іншого для використання фактично наявного капіталу; кредит не створює капітал, він тільки визначає, як цей капітал буде застосований.

Сутність капіталотворчої теорії кредиту визначається такими основними положеннями:* кредит, як і гроші, є безпосередньо капіталом, багатством, а тому розширення кредиту означає нагромадження капіталу;* банки - це не посередники в кредиті, а "фабрики кредиту", творці капіталу;* активні операції банків є первинними щодо пасивних. Основоположником капіталотворчої теорії кредиту був англійський економіст Дж. Ло. Згідно з його поглядами, кредит не залежить від процесу відтворення і відіграє важливу самостійну роль у розвитку економіки.Поняття кредиту поєднувалося з грошима й багатством. На думку Ло, за допомогою кредиту можна залучити і привести в рух усі невикористані виробничі можливості країни, створити багатство й капітал.Банки він розглядав не як посередників, а як творців капіталу.

61. Стадії та закономірності руху кредиту. Принципи кредитування

Стадії руху кредиту.1-а стадія - формування вільної вартості як джерела надання позичок;2-а стадія - розміщення вільної вартості в позичку;3-я стадія - використання позичальником коштів, одержаних у тимчасове

розпорядження ;4-а стадія - вивільнення використаних позичальником коштів з його обороту або формування в нього доходів, достатніх для повернення позички; 5-а стадія - повернення позичальником вартості кредитору та сплата процента. На цьому етапі завершується рух позиченої вартості і закінчуються відносини між кредитором і позичальником щодо даної позички. На мікроекономічному рівні основними закономірностями руху кредиту є:- зворотність руху вартості, що передана в позичку. - тимчасовість перебування позиченої вартості в обороті позичальника, яка визначається тривалістю одного кругообороту його капіталу. - збереження позиченої вартості в процесі руху і повернення її до кредитора в повному обсязі. - залежність маси наданої позички від наявних обсягів вільних коштів На макроекономічному рівні закономірності руху кредиту проявляються в такому:- Якщо темпи розвитку кредитних вкладень істотно випереджатимуть темпи зростання ВНП, відбудеться надмірне розбухання грошового капіталу, виникне загроза фінансової кризи, інфляції. -загальні суми кредитних вкладень і позичених ресурсів у макромасштабах завжди балансуються;- переважне переміщення вільної вартості з сектора домашніх господарств у сектор фірм теж є закономірністю руху кредиту;- спрямування коштів з галузей і секторів економіки знизькою рентабельністю у високорентабельні галузі, види виробництва. Принципи кред-я. Цільове призначення позички полягає в тому, що економічні суб'єкти, що виявили намір вступити в кредитні відносини, повинні заздалегідь чітко визначити, на яку ціль будуть використані позичені кошти. Строковість позички передбачає, що вільні кошти кредитора передаються позичальнику на чітко визначений строк, який сторони повинні узгодити в момент вступу в кредитні відносини. Поверненість позиченої вартості кредитору означає, що позичальник повинен повернути кредитору весь обсяг одержаної в позичку вартостіЗабезпеченість полягає в прийнятті кредитором при наданні позички додаткових заходів щодо гарантування повернення позички у визначені строки. Захисту кредитора від неповернення боргу неплатоспроможним позичальником і слугує принцип забезпеченості позичок.Забезпеченням позички може бути майно (нерухоме, рухоме, цінні папери, валютні цінності), що приймається у заставу, а також зобов'язання третьої особи погасити борг кредитору (гарантії, поручительства). Платність користування позичкою полягає в тому, що позичальник повертає кредитору не тільки основну суму боргу, а й сплачує додаткові кошти у формі процента.