44. Джерела інноваційних можливостей

П. Друкер радить звертати увагу на такі джерела інноваційних можливостей: 1)несподівані події для фірми чи галузі; 2)невідповідність реальності уявленням про неї; 3)інновація, викликана потребою технологічного процесу; 4)зміни в структурі галузі промисловості чи ринку, неусвідомлені всіма; 5)демографічні зміни; 6)зміни у сприйняттях та значеннях; 7)нові знання. Чотири перших джерела містяться в підприємстві і мають використовуватися його працівниками як індикатори змін, що вже мали місце або які можна здійснити без особливих зусиль. Інші три належать зовнішньому середовищу, їх розпізнати дещо важче, але саме тому вони можуть відкривати значно більші можливості інноваторам. 1)Несподівані події для фірми чи галузі. До них можуть належати: Несподіваний успіх. Відкриває чи не найбільше можливостей і характеризується найменшими зусиллями на впровадження інновацій та найменшим ризиком (різко збільшився обсяг продажу товару, на який вчора ніхто не звертав уваги). Несподіваний успіх — це не тільки можливість упровадити новацію, а й вимога її впровадження. Нехтування успіхом може спричинити втрату можливостей, якими скористаються конкуренти. Несподівана невдача. Не зважати на провали не можна. До того ж вони не минають непоміченими. Однак не завжди причиною провалу є поверхова оцінка ринкової ситуації. Несподівана зовнішня подія. Це джерело вказує на необхідність інноваційних змін. Однак умовою успішного використання несподіваної події є ї відповідність різню знань і компетентності з питань власного бізнесу. Несподівана зовнішня подія дає насамперед можливість нового використання наявного досвіду. Це не зміна, а радше - розширення. 2)Невідповідність фактичної реальності уявленням про неї. Усвідомлена невідповідність мотивує підприємця до визначення її причин і використання її як додаткової можливості отримання доходу. Є кілька видів невідповідностей. Невідповідність уявлень. бажань фактичним економічним умовам у певній галузі. Невідповідність реального стану певної галузі промисловості тому, яким його уявляють. Невідповідність між уявними та дійсними цінностями і сподіваннями споживачів. 3)Інновація, викликана потребою технологічного процесу. Необхідність у таких інноваціях виникає у процесі роботи, яку доводиться виконувати. Внаслідок нововведень процес удосконалюється, замінюються його слабкі ланки, усуваються елементи, які погіршували якість роботи.

4)Зміни в структурі галузі промисловості чи ринку, неусвідомлені всіма. Неминучу зміну промислової структури може викликати швидкий розвиток певної галузі, спричинений появою нового типу покупців або зміною стереотипів продажу (ринок роздрібної торгівлі книгами) чи споживання (ринок їжі швидкого приготування). 5)Демографічні зміни. Від них суттєво залежить, що купуватиметься, ким і в яких кількостях. Освітній і кваліфікаційний рівень населення теж істотно впливає на реалізацію нововведень або зумовлює їх появу і створення на цій основі власного бізнесу. 6)Зміни у сприйняттях та значеннях. «Якщо загальне сприйняття змінюється з бачена склянки «наполовину повної» до бачення її «наполовину порожньою», то це свідчить про наявність можливості реалізації якоїсь інновації», - П.Друкер. Так, якщо у 60-ті роки XX ст. випускники шкіл Радянського Союзу, обираючи собі майбутню професію, думали про фізику та хімію, то сьогодні найпопулярніші професії — юристи та фінансисти, що спричинило виникнення великої кількості приватних навчальних закладів, де навчають цим професіям. 7)Нові знання. Інновації на базі нових знань надзвичайно важливі для кожного підприємця. Вони можуть принести інноватору суттєві вигоди. однак зазвичай чекають свого впровадження довго і потребують значних коштів для цього. Часто нові знання настільки відрізняються від звичного світосприйняття, що їх вважають нереальними. Це зумовлює недовіру, а звідси і незначний інтерес до них підприємницьких структур. Інновації на основі нових знань потребують ретельного аналізу досягнень суміжних галузей, а також чинників, що можуть вплинути на впровадження новинки.