10. Звільнення –

процедура вивільнення працівника із зайнятої посади за ініціативою адміністрації (власника) або самого працівника, виходячи з умов договору та підстав, передбачених трудовим законодавством.

Джерела:

Конституція України, ст.43;

Кодекс законів про працю (КЗпП).

Про затвердження Рекомендацій щодо призначення та звільнення керівників державних професійно-технічних навчальних закладів та установ професійно-технічної освіти,підпорядкованих МОН. Наказ МОН від 17.02.2010 N 119.

Про внесення змін, що стосуються порядку звільнення деяких категорій працівників, до Кодексу законів про працю України.Закон України від 19 листопада 1993 року N 3632-ХІІ та інші

11. Інваліди –

особи працездатного віку, що мають трудові обмеження, пов’язані з станом здоров’я особи, що передбачає спеціальні соціально-трудові пільги таким особам.

Джерела:

Кодекс законів про працю [КЗпП]. Закон Української РСР від 10.12.71 N 322-VIII з урахуванням змін.

Про реабілітацію інвалідів в Україні. Закон України від 6 жовтня 2005 року N 2961-IV з урахуванням змін

Про пенсійне забезпеченн. Закон України № 263/95-ВР від 05.07.1995р з урахуванням змін та інші

12. Колективний трудовий договір –

договір, укладений між адміністрацією (власником) та представниками трудового колективу (профспілковими організаціями) на основі діючого законодавства та зобов’язань прийнятих сторонами з метою регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних, інших взаємовідносин та інтересів в установах, організаціях, на підприємствах, що використовують найману працю і мають права юридичної особи.

Джерела:

Кодекс законів про працю (КЗпП), розділ ІІ.

Про колективні договори та угоди .Закон України від 1 липня 1993 року N 3356-XII та інші.

13. Мінімальна заробітна плата –

встановлений державою розмір заробітної плати, нижче від якого не може проводитись оплата за фактично виконану роботу найманим працівником за повну місячну норму робочого часу.

Джерела:

Кодекс законів про працю (КЗпП).

Про оплату праці. Закон України від 24.03.95р. № 108/95-ВР – Відомості ВРУ, 1995. № 17 та інші

14. Охорона праці –

заходи, що здійснюються в установах, закладах та організаціях для створення безпечних та нешкідливих умов праці працюючих та інших учасників.

Джерела:

Конституція України, ст.43;

Кодекс законів про працю (КЗпП).

Про охорону праці. Закон України від 14 жовтня 1992 року N 2694-XII та інші

15. Обчислення розмірів пенсії –

встановлений законом порядок розрахування пенсій у процентах до середньомісячного заробітку, який громадянин одержував перед зверненням за пенсією.

Джерела:

Кодекс законів про працю (КЗпП).

Про пенсійне забезпечення. Закон України ст.ст. 64, 65. та інші

16. Обов’язкове державне соціальне страхування (ДСС) –

обов’язкові щомісячні відрахунки , що сплачуються державою, підприємствами, установами та організаціями, а також працюючими особами у фонди: на випадок безробіття; на випадок тимчасової непрацездатності; пенсійний фонд тощо. Кошти ДСС можуть витрачатись лише за прямим призначенням.

Джерела:

Конституція України ст.46.

Кодекс законів про працю (КЗпП).

Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням. Закон України від 18 січня 2001 року N 2240-III.

Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Закон України від 2 березня 2000 року N 1533-III.

Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Закон України від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV

та інші

17. Обчислення стажу роботи –

процес вирахування загального трудового (спеціального страхового) стажу в роках, місяцях, днях.

Джерела:

Закон України „Про пенсійне забезпечення” ст. 57 – 61,

інші н-п документи.

18. Правила внутрішнього трудового розпорядку –

правила, які встановлюються в кожній організації на основі типових правил і регулюють трудовий розпорядок.

Джерела:

Кодекс законів про працю (КЗпП).

Про Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників навчально-виховних закладів системи Міністерства освіти України. Наказ МОН N 455 від 20.12.93, зареєстрований в Мінюсті 2 червня 1994 р. за N 121/330 та інші.

19. Трудова книжка –

основний документ про трудову діяльність працівників, на підставі якого встановлюється його трудовий стаж .

Джерела:

Кодекс законів про працю (КЗпП),

Про трудові книжки працівників. Постанова КМ У від 27 квітня 1993 р. N 301 та інші.

20. Трудова дисципліна –

дотримання працівником правил та норм визначених трудовим законодавством, Статутом, КТД та правилами внутрішнього трудового розпорядку організації.

Джерела:

Кодекс законів про працю (КЗпП) .

Про заходи щодо зміцнення трудової дисципліни. Наказ Державної судової адміністрації від 02.02.2004 N 14/04 та інші

21. Щорічна відпустка –

встановлена законом, кількість робочих днів безперервного відпочинку в календарному році, наданих працівникові із збереженням місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Джерела:

Кодекс законів про працю [КЗпП] України. Закон Української РСР від 10.12.71 N 322-VIII з урахуванням змін.

Закон „Про відпустки”. № 117 – ХІV від 18.09.1998р та інші

10.МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ДОВІДКОВІ ТАБЛИЦІ СТУДЕНТАМ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ.

1.Порядок розробки і структура посадових інструкцій.

Методичні рекомендації студентам.

1.Загальні питання.

Посадові інструкції, маючи статус нормативного документа, чітко визначають вимоги до певних посадових осіб, забезпечують раціональний розподіл обов'язків між працівниками, уможливлюють об'єктивне оцінювання діяльності працівників, є нормативною основою для застосування до них заходів впливу.

Вимоги до посадових інструкцій враховуються під час прийняття (наймання) працівників на роботу, їх атестації, притягнення до дисциплінарної відповідальності у разі невиконання або неналежного виконання обов'язків, порушення правил внутрішнього трудового розпорядку тощо.

Посадові інструкції для керівників, професіоналів та фахівців розробляються згідно з вимогами чинного законодавства України і на основі випусків та розділів Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (далі - Довідник), зокрема, випуску 1, затвердженого наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 29.12.2004 р. N 336, з урахуванням особливостей штатного розпису організації , а також, за наявності, положень про структурні підрозділи.

У разі потреби розробляються робочі інструкції для технічних службовців і робітників.

Під час розроблення посадових (робочих) інструкцій має бути забезпечено єдиний підхід до викладення змісту, структури розділів, побудови і послідовності їх розташування. Вони мають містити:

• повний перелік завдань і обов'язків,

• повноважень,

• відповідальності, зокрема щодо охорони праці, безпечного ведення робіт та екологічної безпеки, в разі потреби - відповідні пояснення

• тощо.

Усі терміни мають бути чітко визначеними.

У заголовку посадової (робочої) інструкції зазначається назва посади (професії) відповідно до Класифікатора професій ДК 003:2005, який набрав чинності з 1 квітня 2006 р., згідно наказу Державного Комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26.12.2005 р. № 375.

Якщо структура відповідного підрозділу передбачає кілька однакових посад, до назви конкретної посади додають уточнювальні (похідні) слова, котрі відображають:

• напрям діяльності (спеціалізацію),

• категорійність , (наприклад, "Провідний спеціаліст", "Старший методист", "Перший помічник") тощо.

Прізвище, ім'я, по батькові працівника в заголовку типової посадової інструкції не зазначають.

Посадові інструкції складаються з розділів:

1. Загальні положення,

2. Завдання та обов'язки,

3. Права, Повноваження,

4. Відповідальність,

5. Повинен знати, уміти,

6. Кваліфікаційні вимоги,

7. Взаємовідносини (зв'язки) за професією, посадою

8. інші.

У робочих інструкціях розділів "Загальні положення", "Взаємовідносини (зв'язки) за професією" може й не бути.