7. Доходи, витрати та фінансові результати діяльності підприємства

1. Загальна класифікація доходів і видатків підприємства.

2. Класифікація витрат підприємства.

3. Витрати звичайної діяльності підприємства.

4. Розрахунок прибутку підприємства.

5. Резерви і фактори зниження собівартості продукції.

6. Управління витратами на підприємстві.

7. Організація роботи по скороченню витрат.

8. Рентабельність підприємства.

Література

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затверджене наказом Міністерства фінансів України за № 290 від 29.11.1999 р.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" затверджене наказом Міністерства фінансів України за № 318 від 31.12.1999 р.

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затверджене наказом Міністерства фінансів України за № 87 від 31.03.1999 р.

1. Загальна класифікація доходів і видатків підприємства.

Доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).¹

Витрати – це прямі і непрямі, фактичні і можливі виплати або упущена вигода, необхідні для того, щоб залучити і утримати ресурси в межах певного напряму діяльності.

Фінансові результати діяльності підприємства визначаються як:

Доходи – Витрати = Прибуток (Збиток)

Прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

Збиток - перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

Діяльність підприємства поділяють на звичайну діяльність та надзвичайні події. Звичайна – основна, очікувана діяльність підприємства. Надзвичайна подія – подія в діяльності підприємства, повторення якої, як правило, не очікується (одиничні доходи, стихійні лиха, техногенні катастрофи та аварії тощо).

Тому, розрізняються доходи (витрати) звичайної діяльності та надзвичайні доходи (витрати).

У свою чергу доходи (витрати) звичайної діяльності поділяються на:

• доходи (витрати) операційної діяльності;

• фінансові доходи (витрати);

• доходи (витрати) від участі в капіталі;

• інші доходи (витрати).

2. Класифікація витрат підприємства

За формою прояву усі витрати можна розділити на наступні групи.

1. Зовнішні (явні) витрати – грошові платежі постачальникам факторів виробництва – витрати.

2. Внутрішні (неявні, імпліцитні, упущена вигода) – упущена вигода, на яку йде фірма, обравши даний варіант використання виробничих ресурсів – втрати.

Першим кроком до розуміння витрат є їх аналіз та класифікація. Витрати переважно поділяють на дві групи: постійні та змінні, або прямі та непрямі. Ці два способи доповнюють один одного.

Змінні витрати змінюються прямо пропорційно до кількості одиниць виробленої продукції.

Постійні витрати, навпаки, не залежать від зміни обсягу виробництва. Вони залишаються незмінними, незалежно від того, скільки продукції виробляє підприємство.

Постійні витрати можуть бути заданими або довільними.

Задані витрати є результатом попередніх дій керівництва. Амортизація і оренда є заданими витратами. Після придбання активів задані витрати не можуть змінюватися за винятком випадків продажу активів, або коли економічні обставини вказують на зміну методу амортизації чи терміну експлуатації.

Інші витрати, такі як витрати з контролю за виробничими процесами на підприємстві, є довільними витратами, оскільки керівництво підприємства визначає розмір таких витрат на кожен період виходячи з власного професійного судження. Багато адміністративних витрат та витрат з маркетингу є саме довільними витратами.

Третім типом витрат є напівпостійні витрати. В більшості випадків напівпостійні витрати мають форму "етапних витрат", залишаючись незмінними до певного рівня обсягів виробництва. Якщо цей обсяг виробництва перевищити, напівпостійні витрати суттєво змінюються.

Сума коштів, що дозволяє підприємству покривати свої постійні витрати - маржа на покриття. Маржа на покриття – різниця між загальною виручкою від реалізації та сумою усіх змінних витрат.

Крім того на практиці постає необхідність визначення точки беззбитковості. Точка беззбитковості – це такий обсяг виробницт­ва і реалізації продукції, за якого виручка від реалізації продукції починає покривати постійні та змінні витрати на її виробництво та збут.

Крім класифікації витрат на постійні і змінні, є ще один спосіб розvмежування витрат: прямі та непрямі.

Прямі витрати пов’язані виключно з певним конкретним продуктом, або виникають в межах конкретного структурного підрозділу і їх можна віднести на цей центр витрат. Припинення виробництва продукту або закриття підрозділу скасовує такі витрати.

Непрямі витрати відносяться на більш ніж один продукт чи підрозділ. Іншими словами, непрямі витрати обслуговують один або більше центрів витрат. Припинення виробництва продукту або закриття департаменту не скасовує ці витрати.