Питання для семінарських і практичних занять

1. Суть ринку капіталів та його відмінності від грошового ринку.

2. Суть кредиту, його функції в економіці.

3. Роль банків на ринку капіталів.

4. Особливості банківського кредиту як форми кредитних відносин.

1. Роль держави на ринку капіталів та грошово-кредитне регулю­вання.

Тестові завдання

1. Операції комерційного банку, що повязані з розміщенням нимвласних та залучених коштів з метою одержання доходу та забезпе­чення ліквідності, — це:

А) активні операції;

Б) пасивні операції.

2. Втручання центрального банку країни в операції на валютному ринку з метою впливу на курс національної грошової одиниці через купі­влю або продаж іноземної валюти — це....

3. Здійснення комерційними банками операцій в іноземній валюті в Україні та за кордоном виконується на підставі:

А) дозволу Міністерства фінансів України;

Б) дозволу Державного митного комітету, в разі наявності закор­донних партнерів;

В) ліцензії Національного банку України;

Г) власного бажання та можливості проведення таких операцій.

4. Зростання курсу національної валюта сприяє:

А) збільшенню обсягів імпорту і зменшенню обсягів експорту;

Б) збільшенню обсягів експорту і зменшенню обсягів імпорту;

В) дефіциту платіжного балансу країни

5. «Фіктивний капітал» — це:

А) грошові кошти на рахунках фірм в офшорних зонах;

Б) капітал, вкладений в іноземній валюті.

В) капітал, вкладений в цінні папери:

Г) фінансові та матеріальні активи, інвестовані іноземними компані­ями в розвиток вітчизняних підприємств

6. Банківський кредит під частину цінних паперів називається:

А) ломбардним;

Б)бланковим;

В) гарантованим,

Г) до запитання

7. Форма надання підприємству банківського кредиту без визначен­ня конкретного терміну початку його застосування — це:

А) іпотечний кредит;

Б) разовий кредит;

В)гарантований кредит;

Г) кредитна лінія.

8. Вид великого за обсягами кредиту, коли банк, обслуговуючи підпри­ємство, залучає до кредитування інші комерційні банки, називається...

9. Фізичні особи можуть використовувати такі форми кредиту: А) банківський та комерційний;

Б) іпотечний;

В) споживчий кредит (у національній та іноземній валюті);

Г) споживчий кредит (лише у національній валюті).

Тематика рефератів

1. Сучасний стан ринку капіталу в Україні

2. Історія розвитку ринку капіталу в світовій економіці

3. Зародження та шляхи формування банків у світі

4. Розвиток банківського сектора в Україні

5. Місце небанкжських інститутів на кредитному ринку.

Тема 6. Ринок облігацій та ринок цінних паперів як складові ринку капіталів

1. Характеристика акцій і законодавче підґрунтя емісії акцій.

2. Характеристика видів і типів облігацій та їх

роль в економіці.

3. Вексель. Проблеми вексельного обігу в Україні

4. Банківські цінні папери.

1 Характеристика акцій і законодавче підґрунтя емісії акцій

Акція - цінний папір, що випускається акціонерним товарис­твом (емітентом), свідчить про пайову участь у статутному фонді даного товариства і підтверджує право участі в управлінні ним.

Власники акцій мають право на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь у поділі майна у випадку ліквідації акціонерного товариства. Є предметом купівлі-продажу на фондовій біржі. Випускається без встановленого терміну обігу і може бути погашена тільки за рішенням законодавчо правочин-ного акціонерного товариства або за його банкрутства.

Найпоширенішими випадками, коли акціонерні товариства випускають акції, є такі:

1. створення товариства;

2. зміна номінальної вартості акцій при зміні статутного фонду;

3. збільшення статутного фонду шляхом додаткового випус­ку акцій при незмінній номінальній вартості останніх;

4. поділ або консолідація акцій при незмінному статутному фонді;

5) окремі випадки реорганізації акціонерного товариства. Найважливіші структурні елементи діяльності з випуску акцій: а) прийняття рішення про випуск акцій;

6) державна реєстрація, випуску акцій, а для відкритих акціонер­ них товариств— також реєстрація інформації про випуск акцій;

в) пропозиція акцій до продажу;

г) продаж акцій;

д) повідомлення про результати випуску.

Протокол рішення про випуск акцій повинен обов'язково містити:

• найменування емітента та його місцезнаходження;

• розмір статутного фонду або вартість основних і оборот­них фондів емітента;

• мету і предмет його діяльності;

• зазначення службових осіб емітента;

• найменування контролюючого органу (аудиторської фірми);

• дані про розміщення раніше випущених в обіг цінних паперів; « мету випуску акцій;

• зазначення категорій акцій;

• кількість іменних акцій та акцій на предявника;

• кількість привілейованих акцій;

• загальну суму емісії і кількість акцій,

• номінальну вартість акцій;

• кількість учасників голосування;

• порядок виплати дивідендів;

•термін і порядок передплати та оплати акцій;

• термін повернення коштів при відмові від випуску акцій;

• черговість випуску акцій (при випусках їх різними серіями);

• порядок повідомлення про випуск і порядок розміщення акцій;

• умови розпорядження акціями;

• права власників привілейованих акцій;

• переважне право на придбання акцій при новій емісії. До основних прав власників акцій належать:

• право голосу;

• право на участь у прибутках;

• першочергове право на купівлю нових акцій;

• право на активи при ліквідації товариства;

• право на інспекцію.

Випускаючи акції, акціонерні товариства мають на меті:

• забезпечити новому підприємству стартовий капітал, не­обхідний для початку діяльності;

• залучити додаткові грошові ресурси під час функціонування підприємства;

• обміняти старі акції при злитті з іншим товариством. Класифікація акти здійснюється за багатьма різноманітними

ознаками.

1. За емітентом: —-біржові;

—банківські;

—корпоративні;

—інвестиційних компаній і фондів.

2. За моментом емісії:

• старі;

• нові емісії.

3. За обсягом реалізації прав акціонера:

— звичайні (проси, загальні); —конвертовані;

—привілейовані:

—безплатні.

4. За кількісно голосів:

• безголосі:

• одноголосі.

• плюральні

• 5. За способом відображення руху: -іменні;

• на пред'явника

характе­ристики цінних паперів, як ліквідність, дохідність, надійність, самостійний обіг.

Необхідно відрізняти також ринкову вартість акції або її курс. Класична формула курсу акції має такий вигляд:

(6.1)

де КА — курс акції; Див. — дивіденд; Д_бд — дохідність банків­ських депозитів; ЧП — чистий прибуток; Н — норма дивіденд­них виплат.

Сутність формули полягає в порівнянні можливих доходів від розміщення грошей у цінні папери і на банківський депозит. Ак­ція коштуватиме не більше за ту суму, яка, будучи покладеною на депозит, принесе дохід, що дорівнює дивіденду цієї суми.

Звідси курс акцій матиме вигляд:

(6.2)

де ЗП — засновницький прибуток; Ном. — номінал акції.

Курсоутворюючими факторами, крім номіналу, буде рівень засновницького прибутку і коефіцієнт ринкової кон'юнктури (Кр._к), який дорівнює співвідношенню:

(6.3)

де ОПП — обсяг платоспроможного попиту на дані акції; ОП — обсяг їх пропозиції.

Коефіцієнт К_р.к. демонструє обгрунтованість ринкового коти­рування. Якщо він дорівнює 1, то це означає, що встановлений емітентом курс акцій правильний. Він лає змогу реалізувати весь випуск і отримати запланований засновницький прибуток. Якщо ж ця величина менша за 1, то можна передбачати завищення кур­су, а відповідно, і недорозміщення випуску та недоотримання за­сновницького прибутку. Якщо коефіцієнт більший за 1, то можна говорити про певну недооцінку акцій емітентом, про наявність потенціалу приросту вартості.

Що стосується курсу акцій у разі їх додаткового випуску чин­ними акціонерними товариствами, то в основі курсоутворення лежить уже не номінал, а реальний курс цих акцій. Останній, у свою чергу, коливається навколо «внутрішньої вартості» (В.В.А.), яка є відношенням:

(6.4)

де ЧАК — чисті активи корпорації; КА — кількість акцій.

Курсоутворюючим фактором тут є коефіцієнт ринкової кон'юнктури (Кр.к).

КА = КА_С х К_р._к, (6.5)

де КА_С — курс акції, що склався.

При К_р._к, що дорівнює 1, курс акцій додаткового випуску від­повідатиме курсу, який вже склався, і цінових змін на ринку не відбулося. Новий випуск вдало вписується в ринок, покривши незадоволений попит. Якщо ж цей коефіцієнт буде менший за 1, то існує можливість падіння або обвалу курсу. У даному разі ак­ціонерне товариство переоцінило свої емісійні можливості і міст­кість ринку. Емітент, як мінімум, не добирає запланованих фі­нансових ресурсів. Якщо ж коефіцієнт ринкової кон'юнктури перевищує 1, то даний випуск (за інших рівних умов) не вплива­тиме на курс акцій (або на ринкову цінову тенденцію). Емітент знову може проводити емісію.

Акції є найбільш розповсюдженим фінансовим інструментом, що дає можливість підприємствам залучати кошти та може ефек­тивно використовуватися при зміні форми власності. Акції за­ймають досить широку нішу на вітчизняному фондовому ринку.