Питання для семінарських та практичних занять

1. Фактори виникнення ризиків на фінансовому ринку.

2. Класифікація фінансових ризиків.

3. Методи оцінювання фінансових ризиків.

4. Методи управління фінансовими ризиками.

5. Хеджування як своєрідний метод страхування цінового ризику.

6. Особливості процесу хеджування на фінансовому ринку України.

7 Законодавче регулювання встановлення прийнятного рівня фі­нансових ризиків в банківській діяльності в Україні.

8. Знайдіть та запам'ятайте законодавчі визначення термінів «хеджування», «опціон», «валютна операція на умовах «форвард»», «валютний своп».

Тестові завдання

1. Ризик, пов'язаний із загальною економічною ситуацією в країні та світі, визначають як:

А) несистематичний;

Б) систематичний;

В) ліквідності;

Г) селективний.

2. Доповніть перелік методів оцінки фінансового ризику: А) факторний аналіз;

Б) метод експертних оцінок;

В) економіко-математичне моделювання;

Г)...

Д)…

3. Процес розподілу інвестиційних коштів лиж різними об'єктами вкладання, які безпосередньо не пов'язані між собою, як метод зни­ження фінансового ризику називається:

А)страхуванням;

Б) лімітуванням;

В) диверсифікацією;

4. Купівля і/або продаж похідних цінних паперів з метою зниження ризику можливих втрат від майбутніх біржових угод — це:

А) форфетування;

Б) лімітування;

В) трансферт;

Г) хеджування.

5. Коефіцієнт ризику на фінансовому ринку розраховується як:

А) відношення максимально можливої суми збитку до обсягу влас­них фінансових ресурсів;

Б) відношення середнього квадратичного відхилення до середнього очікуваного значення;

В) відношення дисперсії до середнього квадратичного відхилення.

6. Хеджування може здійснюватися за допомогою: А) сек'юритизації:

Б) консолідації;

В) валютного опціону;

Г) фінансового векселя

7. Біржова операція з продажу термінових контрактів чи опціонів— це:

А) хеджування на підвищення;

Б) хеджування на зниження.

8. Спостереження оцінювання і виявлення тенденції ф інансового ринку— це

А) моніторинг;

Б) прогнозування;

В) моделювання;

Г) контролінг.

9. Дайте визначення: «Фінансовий ризик— це...». 10. Взаємне зобов'язання сторін провести валютну конверсію за фік­сованим курсом на заздалегідь обумовлену дату — це: А) ф'ючерсна операція;

Б) форвардна операція;

В) операція своп;

Г) операція спот.

Тематика рефератів

1. Види фінансових ризиків і можливі напрями їх зниження.

2. Оцінювання фінансових ризиків у банківській діяльності.

3. Управління фінансовими ризиками в банківській діяльності.

4. Розвиток хеджування в світі й в Україні.

5. Строкові операції як інструменти перерозподілу фінансових ри­зиків.

ТЕМА 5. РИНОК КАПІТАЛІВ

1. Структура ринку капіталів.

2. Сутність і функції кредиту.

3. Банки — основні учасники ринку капіталів.

1. Структура ринку капіталів

Ринок капіталів — це частина фінансового ринку, де форму­ються попит і пропозиція в основному на серсдньо- і довгостро­ковий позиковий капітал, специфічна сфера ринкових відносив. де об'єктом угоди є наданий у позику грошовий капітал і де фор­муються попит і пропозиція на нього.

Позиковий капітал— це кошти, віддані в позику під певний відсоток за умови повернення.

Формою руху позикового капіталу є кредит. Основним його джерелом служать кошти, які вивільняються в процесі відтворення: амортизаційні фонди підприємств, частина оборотного капіталу в грошовій формі, прибуток, що йде на відновлення та розширення виробництва, а також грошові доходи і заощадження всіх верств населення.

З функціональної точки зору ринок капіталів являє собою сис­тему ринкових відносин, що забезпечує акумуляцію і перерозпо­діл грошових капіталів з метою забезпечення безперервного про­цесу відтворення; з інституційної — сукупність кредитно-фінансових установ, фондових бірж, через які рухається позико­вий капітал.

Таким чином, ринок капіталів — це складова частина фінан­сового ринку, що розпадається на ринок цінних паперів і ринок середньо- та довгострокових банківських кредитів. Це також найважливіше джерело довгострокових інвестиційних ресурсів для уряду, корпорацій і банків.

Ринок капіталів пройшов еволюцію від зародження ринку простого товарного виробництва у формі обігу лихварського ка­піталу до широкого розвитку ринку.

Найрозвинутішим у світі можна вважати ринок капіталів США. Він відзначається розгалуженістю, наявністю могутньої кредитної системи і розвинутого ринку цінних паперів, високим рівнем нагромадження грошового капіталу.

Ринок капіталів являє собою один із сегментів фінансового ринку.

Основні учасники цього ринку:

• первинні інвестори, тобто власники вїльних фінансових ресур­сів, які мобілізовані банками і перетворені в позиковий капітал;

• спеціалізовані посередники — кредитно-фінансові організа­ції, що здійснюють безпосереднє залучення (акумуляцію) коштів, перетворення їх у позиковий капітал і подальшу тимчасову пере­дачу його позичальникам на зворотній основі за плату у формі відсотків;

• позичальники — юридичні та фізичні особи, а також дер­жава, що відчувають нестачу у фінансових ресурсах і готові за­платити спеціалізованому посереднику за право тимчасового користування ними.

В Україні на сучасному етапі не тільки активно формується і функціонує ринок капіталів, включаючи всі його структурні складові, а й прийнято відповідне законодавства Проте, зважаю­чи на швидке зростання та структурні зміни що відбуваються на національному фінансовому ринку, законодавство потребує ре­гулярного перегляду, оскільки з'являються й набувають подаль­шого розвитку все нові фінансові інструменти.

Найбільш розвинутим сектором ринку капіталу зараз в Украї­ні є ринок довго- та середньострокових кредитів. У кризові часи банки України майже не надавали таких кредитів, віддаючи пе­ревагу більш ліквідним і менш ризикованим короткостроковим кредитам. Загальна стабілізація і зростання економіки сприяли й розвитку середньо- та довгострокового кредитування, а конкуре­нція на банківському ринку привела до встановлення більш при­йнятних процентних ставок за цими видами кредитування.