Фарфоровий посуд

Фарфоровий посуд має ряд переваг перед скляним: більш міцний, не боїться сильного нагріву, в нього можна наливати гарячі рідини.

Стакани - застосовуються тих же видів і ємностей, що і скляні.

Чашки для випаровування - бувають самих різних ємностей з діаметром від 3-4 до 50 см та більше. З середини вони обов’язково покриті глазур’ю. Чашки використовуються для випаровування, сублімації тощо. Хоча фарфорові чашки можна нагрівати на відкритому полум’ї, однак при випаровуванні потрібно застосовувати азбестові сітки або водяні бані для рівномірного обігріву.

Ступки - застосовують для розмелювання та подрібнення твердих речовин.

Л ійки Бюхнера (рис.14) - відрізняються від звичайних скляних тим, що мають перегородку з отворами, на яку укладають фільтрувальний папір. Застосовуються для відфільтровування осадів з нейтральних, кислих та лужних розчинів через паперовий фільтр в гарячому або в холодному стані при відсмоктуванні.

Рис.14. Лійки Бюхнера

Металічне обладнання

Штатив стальний стержень, що закріплюється на важкій металевій підставці (рис.15). Штативи використовуються для закріплення та монтажу на них різноманітних приладів за допомогою держаків (лапок), кілець або муфт різної величини.

В

Рис. 15. Металічний штатив з набором

1, 2 - лапки малі

3, 4 - лапки великі

5, 6, 7 - кільця

8 – вилка

9 – муфти для лапок та кілець

нутрішня частина губ лапок звичайно покрита пробкою для того, щоб не роздавити скло; якщо ж пробковий прошарок відсутній, то на губки лапки необхідно натягнути резинові трубки.

Кільця (5-7) використовують для того, щоб розмістити на необхідній висоті колби, стакани та інші прилади.

Вилки (8) використовують для установки різного обладнання, зокрема, механічних мішалок.

Муфти (9) застосовуються для укріплення лапок, кілець тощо.

Свердлення пробок. При зборці різних приладів часто необхідно свердлити пробки. Для свердлення коркових та резинових пробок використовують спеціальні свердла, ручні або механічні. Свердло уявляє собою стальну трубку, один кінець якої має поперечній отвір для встановлення стержня, а другий кінець є загостреним. Бувають також свердла з ручками. Свердла мають різні діаметри, що поступово зменшуються, і вставляються одне в одне (рис.16).

Рис.16.Набір свердел для пробок з ножем для заточування свердел

1 – стержень; 2 – свердло, 3 та 4 – набір свердел, 5 - ніж

Пробки свердлять завжди з нижнього вузького кінця тому, що тут повинен бути особливо рівний зріз країв. При свердленні свердло змазують гліцерином, розчином аміаку, лугу або водою для того, щоб зменшити тертя.

Електронагрівальні прилади

Лабораторний автотрансформатор (ЛАТр) - пристрій, що застосовується для перетворення змінного струму однієї напруги (як правило, 220 в) у змінний струм іншої напруги ( як правило, у мешу за 220 в). ЛАТр складається з магніто проводу, що набирається з листової трансформаторної сталі і на якому знаходиться котушка з мідним ізольованим дротом. У верхній частині котушки дріт не має ізоляції і, завдяки графітовому ролику, що контактує з дротом, можна відводити напругу заданої величини і тим самим регулювати температуру нагрівача або число обертів мішалки. Для встановлення певної напруги необхідно повернути ручку ЛАТру до необхідного значення, що вказане на кришці приладу ( від 0 до 250 вольт).

а б

Рис. 17. Лабораторний автотрансформатор (ЛАТр)

а - зовнішній вигляд, б – електрична схема

Електричні плити – бувають круглі та прямокутні, з відкритою або закритою спіраллю. Ступінь нагріву електроплити можна встановити перемикачем потужності або регулюючи автотрансформатором напругу, що подається на плиту.

Колбонагрівачі застосовуються для нагрівання кругло донного скляного посуду. Вони вищі за звичайні електроплити і мають конусоподібне заглиблення у середині. Регулювання нагріву здійснюється перемикачем потужності або зміною напруги на автотрансформаторі.

Трубчасті печі використовуються для обігріву реакційних трубок. Вони складаються з керамічної труби (діаметром 15-80 мм), на яку намотана спіраль розжарювання і яка розміщується у середині більшої за розміром керамічної труби. Застосовуються також трубчасті печі, що складаються з двох половин. Ступінь нагріву регулюється зміною напруги на автотрансформаторі або електронним регулятором.

При роботі з електричними приладами необхідно дотримуватися таких правил.

1. Не обливати прилади розчинами солей, кислот тощо.

2. Ставити електронагрівальні прилади на теплоізоляційний шар (азбест, шамот тощо).

3. Слідкувати за чистотою приладів; перед включенням печі впевнитися чи немає усередині них сторонніх предметів.

4. Включати печі можна тільки тоді, коли напругу автотрансформатора виведено в нульове положення.