5.2.5. Одержання етеру

У суху пробірку вводять 5 крапель етилового спирту і 5 крапель сірчаної кислоти, суміш обережно нагрівають до побуріння розчину. До гарячої суміші дуже обережно додають ще 5 крапель етилового спирту. Відчувається характерний запах етеру. Порівняйте хімізм даної реакції з попереднім дослідом і напишіть рівняння.

5.2.6. Окиснення спирту оксидом міді (II)

Поміщають у суху пробірку 2 краплі етилового спирту. Довгу спіраль з мідного дроту нагрівають у полум'ї пальника до почорніння й у гарячому виді обережно опускають у пробірку зі спиртом. Спостерігають зміни кольору спіралі й утворення речовини з приємним яблучним запахом. Сполуку, що утворилася, виявляють кольоровою реакцією з фуксин сірчистою кислотою. Опишіть хімізм процесу.

5.2.7. Залежність реакції окиснення спиртів від природи окиснювачів

В одну пробірку поміщають 2 краплі етилового спирту, 1 краплю розчину сірчаної кислоти і 2 краплі розчину двохромовокислого калію і нагрівають до зміни кольору, відзначають зміну запаху. В другій пробірці послідовно змішують 2 краплі цього ж спирту, 2 краплі розчину перманганату калію і 3 краплі сірчаної кислоти. Обережно нагрівають уміст пробірки в полум'ї пальника. Відзначають зміну кольору розчину і появу характерного запаху. Потім у чисту пробірку поміщають 3 краплі розчину фуксинсірчистой кислоти і 1 краплю, отриманого після нагрівання, спостерігають поступову зміну кольору на рожевий. Для проведених дослідів записують рівняння реакцій.

5.2.8 Реакція спиртів з соляною кислотою

Спирти в реакції з концентрованими галогеноводневими кислотами заміщають гідроксильну групу на галоген, утворюючи нерозчинні у воді галоген похідні. В залежності від умов реакції первинні, вторинні і третинні спирти реагують з різною швидкістю, чим і користуються для того, щоб відрізнити одні спирти від інших. Так, третинні спирти легко і швидко при звичайній температурі взаємодіють із соляною кислотою, у той час як первинні і вторинні спирти при цих умовах помітно не реагують. У присутності хлористого цинку третинний спирт реагує швидко, вторинний - трохи повільніше, а первинний залишається без зміни. Реакцію проводять одним із двох приведених нижче способів.

А) До 1 мл аналізованої речовини додають 6 мл реактиву Лукаса (насичений розчин безводного хлористого цинку в концентрованій соляній кислоті). Пробірку закривають пробкою, струшують і залишають стояти на 10 хв. Первинні спирти утворюють гомогенний розчин, що часто фарбується в темні тони, але залишається прозорим (реакція не йде). Вторинні дають розчини, які в перші 10 хв. каламутніють, виділяючи крапельки галоген похідного. Третинні в перші 5 хв. утворюють хлористий алкіл у виді шару, який не змішується з водою і осідає на дно.

Б) До 1 мл спирту додають 6 мл розчину концентрованої соляної кислоти. Суміш збовтують і залишають стояти, уважно спостерігаючи за її станом перші 2 хв. Третинні спирти в цих умовах утворюють нерозчинний у кислоті хлористий алкіл, а первинні і вторинні спирти не реагують.