- •IX. Каркаси виробничих будівель
- •9.1. Загальна характеристика каркасів виробничих будівель
- •9.2. Основні елементи каркасу та їх функції
- •9.3. Області застосування стальних та змішаних каркасів
- •9.4. Вимоги, які пред’являються до каркасів
- •9.4.1. Експлуатаційні вимоги
- •9.4.2. Вимоги надійності та довговічності
- •9.4.3. Економічні вимоги
- •9.5. Конструктивні схеми основних несучих елементів стальних каркасів
- •9.6. Уніфікація об’ємно-планувальних параметрів. Розміщення колон в плані. Температурні шви та їх призначення
- •9.7. Компонування однопролітних поперечних рам каркасу
- •А. Вертикальні розміри.
- •9.8. В’язі стальних каркасів
- •9.8.1. В’язі колон
- •9.8.2. В’язі покриття (шатра)
- •9.9. Фахверк
- •X. Особливості розрахунку поперечних рам
- •10.1. Фактична робота стальних каркасів
- •10.2. Розрахункова схема однопролітної поперечної рами
- •10.3. Визначення навантажень, які діють на раму
- •10.3.1. Постійні навантаження
- •10.3.2. Снігове навантаження
- •10.3.3. Навантаження від мостових кранів
- •10.3.4. Вітрове навантаження
- •10.4. Практичні прийоми для статичного розрахунку поперечних рам
- •10.5. Визначення розрахункових зусиль в елементах рами
- •Хі. Компонування та розрахунок елементів покриття
- •11.1. Конструкція покрівлі
- •11.2. Безпрогонні покриття
- •11.3. Покриття по прогонам
- •11.4. Конструкція та розрахунок прогонів суцільного перерізу
- •11.5. Решітчасті прогони
- •2) Чотирипанельний; 3) шестипанельний
- •11.6. Вибір схеми кроквяних та підкроквяних ферм
- •11.7. Особливості роботи і розрахунку кроквяної ферми в системі поперечної рами
- •11.7.1. Навантаження
- •А. Постійне навантаження.
- •11.7.2. Визначення зусиль в стержнях ферм з урахуванням опорних моментів та розпору рами
- •11.8. Конструювання та розрахунок опорних вузлів кроквяної ферми
- •11.8.1. Опорні вузли ферми при шарнірному опиранні
- •11.8.2. Опорні вузли ферми при жорсткому з’єднанні з колоною а. Верхній опорний вузол.
- •XII. Колони поперечних рам
- •12.1. Типи колон та їх перерізів
- •12.2. Розрахункові довжини колон
- •12.2.1. Розрахункова довжина колони в площині рами
- •12.2.2. Розрахункова довжина колони з площини рами
- •12.3. Розрахунок суцільних (суцільностінчастих) позацентрово-стиснутих колон
- •12.4.2. Розрахунок стержня колони
- •12.4.3. Робота і розрахунок елементів решітки
- •12.4.4. Перевірка стійкості колони в площині рами (в площині дії моменту) як єдиного стержня
- •12.5. Конструювання, особливості роботи та розрахунку основних вузлів позацентрово-стиснутих колон
- •12.5.1. Сполучення надкранової та підкранової
- •12.5.2. Розрахунок бази колон та фундаментних болтів
- •13.1. Загальна характеристика
- •13.2. Навантаження на підкранові конструкції
- •13.3. Конструктивні рішення суцільних підкранових балок
- •13.4. Особливості розрахунку суцільних підкранових балок
- •13.4.1. Розрахункові зусилля
- •13.4.2. Перевірка міцності підкранових балок
- •13.4.3. Перевірка прогинів (жорсткості)
- •13.4.4. Перевірка місцевої стійкості
- •13.4.5. Розрахунок поясних швів підкранових балок
- •Література до вивчення дисципліни
13.2. Навантаження на підкранові конструкції
Навантаження від кранів передаються на підкранову конструкцію через колеса крана. Залежно від вантажопідйомності Q з кожного боку крана є два, чотири та більше коліс.
Розрахункові граничні значення вертикальних F та горизонтальних Т сил, які діють на одне колесо крана
F = k1 fm Fk ;
T = k2 fm Tk ,
де Fk – максимальний вертикальний тиск на колесо крана (за стандартами на крани).
При Q = 15…50 т
Fk = F1 ;
при Q 80 т
;
F1 і F2 – за стандартами на крани;
Tk – поперечна горизонтальна сила на колесо крана від гальмування візка. Для кранів з гнучким прикріпленням вантажу
;
Q – вантажопідйомність крана;
Gb – вага візка;
no – кількість коліс з одного боку крана;
k1, k2 – коефіцієнти динамічності, які враховують ударний характер навантаження при русі крана по нерівностям шляху та на стиках рейок. Залежить від режиму роботи крана та прольоту балок;
fm = 1,1 – коефіцієнт надійності за навантаженням;
– коефіцієнт сполучення для кранового навантаження;
= 0,85 – для легкого та середнього режимів роботи;
= 0,95 – для важкого та занадто важкого режимів роботи;
= 1,0 – при врахуванні лише одного крана.
13.3. Конструктивні рішення суцільних підкранових балок
Типи перерізів балок залежать від вантажопідйомності Q, прольоту балок та режиму роботи кранів.
При l = 6 м, Q 50 т, режимах роботи Л і С використовуються прокатні двотаври, підсилені листом або кутиками для сприйняття горизонтальних сил, а також зварні двотаври несиметричного перерізу (рис.13.9). Горизонтальні гальмівні сили сприймаються поперечним перерізом верхнього поясу підкранової балки.
Рис. 13.9. Перерізи підкранових балок для кранів Q 50 т
Для більших прольотів і вантажопідйомності використовують зварні двотаврові балки з горизонтальною гальмівною балкою. Вертикальні сили сприймаються підкрановими балками, а горизонтальні сили – гальмівними балками (рис.13.10).
1 - ламелі
Рис. 13.10. Переріз вертикальних підкранових балок з горизонтальними гальмівними балками:
1 – верхній пояс підкранової балки; 2 – гнутий лист; 3 – рифлений лист; 4 – бортовий швелер
Рис. 13.11. Перерізи підкранових балок з підвищеною жорсткістю
верхнього поясу на кручення: 1 - ламелі
При ширині гальмівних конструкцій більше 1,25 м доцільнішими є гальмівні ферми порівняно з гальмівними балками (рис.13.12).
частина колони; 2 – підкранова балка; 3 – гальмівна ферма