13.2. Навантаження на підкранові конструкції

Навантаження від кранів передаються на підкранову конструкцію через колеса крана. Залежно від вантажопідйомності Q з кожного боку крана є два, чотири та більше коліс.

Розрахункові граничні значення вертикальних F та горизонтальних Т сил, які діють на одне колесо крана

F = k₁ _fm  F_k ;

T = k₂ _fm  T_k ,

де F_k – максимальний вертикальний тиск на колесо крана (за стандартами на крани).

При Q = 15…50 т

F_k = F₁ ;

при Q  80 т

;

F₁ і F₂ – за стандартами на крани;

T_k – поперечна горизонтальна сила на колесо крана від гальмування візка. Для кранів з гнучким прикріпленням вантажу

;

Q – вантажопідйомність крана;

G_b – вага візка;

n_o – кількість коліс з одного боку крана;

k₁, k₂ – коефіцієнти динамічності, які враховують ударний характер навантаження при русі крана по нерівностям шляху та на стиках рейок. Залежить від режиму роботи крана та прольоту балок;

_fm = 1,1 – коефіцієнт надійності за навантаженням;

 – коефіцієнт сполучення для кранового навантаження;

 = 0,85 – для легкого та середнього режимів роботи;

 = 0,95 – для важкого та занадто важкого режимів роботи;

 = 1,0 – при врахуванні лише одного крана.

13.3. Конструктивні рішення суцільних підкранових балок

Типи перерізів балок залежать від вантажопідйомності Q, прольоту балок та режиму роботи кранів.

При l = 6 м, Q 50 т, режимах роботи Л і С використовуються прокатні двотаври, підсилені листом або кутиками для сприйняття горизонтальних сил, а також зварні двотаври несиметричного перерізу (рис.13.9). Горизонтальні гальмівні сили сприймаються поперечним перерізом верхнього поясу підкранової балки.

Рис. 13.9. Перерізи підкранових балок для кранів Q 50 т

Для більших прольотів і вантажопідйомності використовують зварні двотаврові балки з горизонтальною гальмівною балкою. Вертикальні сили сприймаються підкрановими балками, а горизонтальні сили – гальмівними балками (рис.13.10).

Гальмівні балки складаються з верхнього поясу підкранової балки та гнутого листа, або верхнього поясу підкранової балки, рифленого листа (t = 4…8 мм) і бортового швелера ([18…[22).

1 - ламелі

Рис. 13.10. Переріз вертикальних підкранових балок з горизонтальними гальмівними балками:

1 – верхній пояс підкранової балки; 2 – гнутий лист; 3 – рифлений лист; 4 – бортовий швелер

При кранах з високою інтенсивністю роботи (режим В і 3В) в верхній зоні стінки підкранових балок часто з’являються тріщини. Для їх запобігання знижують рівень місцевих напружень в стінці від позацентрового прикладання навантаження та збільшують жорсткість верхнього пояса на кручення шляхом постановки вертикальних чи похилих елементів (ламелів), або використанням двостінчатих (коробчатих) перерізів (рис.13.11).

Рис. 13.11. Перерізи підкранових балок з підвищеною жорсткістю

верхнього поясу на кручення: 1 - ламелі

При ширині гальмівних конструкцій більше 1,25 м доцільнішими є гальмівні ферми порівняно з гальмівними балками (рис.13.12).

Рис. 13.12. Схема розміщення гальмівної ферми: 1 – верхня

частина колони; 2 – підкранова балка; 3 – гальмівна ферма