10.5. Визначення розрахункових зусиль в елементах рами

Розрахункові зусилля (M, N, Q) визначають для характерних перерізів рами: в місці защемлення колони; в місці зміни перерізу колони; в місці кріплення ригеля; в місцях прикладання зосереджених сил (рис.9.53).

Рис. 9.53. Характерні перерізи рами, в яких визначаються внутрішні зусилля

Зусилля визначають від постійного навантаження і короткочасних (снігове, кранове і вітрове). Обчислюють різні комбінації навантажень для двох груп основного сполучення в кожному характерному перерізі колони:

+ M_max, N_відп., Q_відп. ;

– M_max, N_відп., Q_відп. ;

N_max, M_відп., Q_відп. .

Для розрахунку фундаментних болтів складається спеціальна комбінація зусиль в перерізі 1-1, яка включає найменшу поздовжню силу з найбільшими можливими моментами.

Всі комбінації навантажень повинні бути можливими, тобто не можна враховувати лише горизонтальні сили кранів без врахування вертикальних, не можна не враховувати постійне навантаження тощо.

За отриманими комбінаціями зусиль в кожному перерізі визначається найневигідніша комбінація для розрахунку елементів.

Хі. Компонування та розрахунок елементів покриття

Покриття виробничої будівлі складається з наступних елементів:

1) покрівля і огороджувальні конструкції;

2) несучі елементи, на які опирається покрівля, - прогони, ферми, ліхтарі;

3) в’язі покриття, які забезпечують просторову незмінність, жорсткість і стійкість всього покриття і його окремих елементів.

11.1. Конструкція покрівлі

Покриття може проектуватися:

1) по прогонам (рис.11.1). Між кроквяними фермами через 1,5 або 3 м встановлюють прогони вздовж будівлі, на які вкладають дрібнорозмірні плити, листи, настили;

Рис. 11.1. Схема прогонного покриття: 1 – кроквяна ферма;

2 – прогони; 3 – мілкорозмірний настил

2) безпрогонним (рис.11.2). Крупнорозмірні плити або панелі шириною 1,5 або 3 м, довжиною 6 або 12 м вкладаються безпосередньо на кроквяні ферми і суміщають функції несучих і огороджувальних конструкцій.

Рис. 11.2. Схема безпрогонного покриття: 1 – кроквяні ферми;

2 – залізобетонні ребристі плити покриття

Переваги та недоліки двох варіантів.

1 варіант набагато легший за 2-ий внаслідок невеликого прольоту огороджувальних елементів. Це надзвичайно важливо, оскільки зменшується вага і вартість всіх нижчележачих конструкцій (ферм, колон, фундаментів). Але 1-ий варіант вимагає дещо більших витрат сталі (на прогони і стальний настил). 2-ий варіант індустріальний і простий в монтажі, але має надзвичайно велику вагу (при використанні залізобетонних плит).

Вибір конструкції покрівлі виконується на основі техніко-економічного порівняння варіантів з врахуванням технологічних та економічних факторів – призначення будівлі, режиму внутрішнього середовища, вартості спорудження, наявності виробничої бази в районі будівництва по виготовленню залізобетонних плит покриття, умов транспортування, забезпеченості монтажними механізмами тощо.

Залежно від прийнятого типу покрівлі визначається необхідний нахил покриття для забезпечення водовідведення. При покрівлях з рулонних матеріалів і гравійним захистом приймається нахил 1,5%. При покрівлях з рулонних матеріалів без захисту – 1/8…1/12. При покрівлях, які не забезпечують герметизацію покриття (азбестоцементні листи, стальний профільований настил тощо), - нахил не менше 1/4…1/6.

Покриття бувають теплі (з утеплювачем) в опалювальних будівлях або холодні (без утеплювача) в неопалюваних будівлях і гарячих цехах з надлишковим тепловиділенням.