- •1.Прикладна механіка як наука. Задачі курсу прикладної механіки. Основні поняття та визначення.
- •2.Кінематичні пари та їх класифікація.
- •3. Кінематичні ланцюги та їх класифікація.
- •4.Структурний аналіз механізмів.
- •5.Формула Чебишева.
- •6. Основний принцип утворення механізмів та їх структурна класифікація. Порядок проведення структурного аналізу механізмів
- •7. Кінематичне дослідження механізмів. Задачі і методи кінематичного дослідження.
- •8. Побудова планів положень механізмів.
- •9. Послідовність побудови планів положень механізму. Визначення масштабу
- •10. (13) Дослідження механізмів методом кінематичних діаграм. Графічне диференціювання
- •11. Кінематичне дослідження механізму Основні завдання кінематичного дослідження
- •12. Кінематичне дослідження механізмів методом планів. Теорема подібності.
- •13. Метод замкнених векторних контурів
- •14. Основні властивості плану швидкостей та прискорен
- •15. Динамічний аналіз механізмів. Задачі динамічного аналізу
- •17. Кінетостатичне дослідження механізмів. Задачі дослідження
- •18. Визначення реакцій у кінематичних парах структурних груп різних видів.
- •19. Теорема "жорсткого важеля" м.Є.Жуковського.
- •21. Тертя ковзання
- •22. Коефіцієнт тертя, кут тертя.
- •23. Механічний коефіцієнт корисної дії. Ккд групи послідовно та паралельно з'єднаних
- •24. Кулачковімеханізи. Основні відомості.
- •25. Синтез кулачкових механізмів
- •26. Синтез кулачкових механізмів. Вихідні дані і вибір закону руху веденої ланки
- •28. Показники якості зубчастого зачеплення
- •29. Коригування зубчастих зачеплень
- •30. .Передачі. Види механічних передач
- •31. Загальні кінематичні, силові та енергетичні співвідношення для механічних передач
- •32.Зубчасті передачі. Основні види, області використання.
- •33. Зусилля, які діють в зачеплені прямозубої і косозубої циліндричних передач
- •47.Гвинтові пружини
- •48.Плоскі пружини
- •34.Матеріали зубчастих коліс
- •36.Пасові передачі
- •37 Основні види пасів
- •38 Ланцюгові передачі. Оцінка. Класифікація.
- •39 Вали і осі. Класифікація, конструкція, матеріали
- •40. Проектувальний розрахунок і конструювання валів.
- •41. Перевірковий розрахунок валів
- •42. Статична міцність, жорсткість
- •43. Підшипникі кочення
- •44. Різьбові з'єднання
- •45. Шпонкові з'єднання
- •49.Проектування деталей машин
- •50. Допуски і посадки
42. Статична міцність, жорсткість
Розрахунок валів на статичну міцність
Перевірку статичної міцності валів виконують із метою запобіган¬ня появі пластичних деформацій під час дії короткочасних переванта¬жень. Щоб виконати розрахунок, слід мати всі розміри вала та його форму, які потрібні для правильного складання розрахункової схеми.Вал має діаметри окремих сту¬пенів d1 – d5, а його опорні цапфи – діаметри d3 і d5. Відстань від середнього пе-рерізу вала під зубчастим колесом до центрів його опор 1 і 2 відповідно дорів¬нюють a і b. Вал наванта¬жений зовнішнім обертовим моментом Τ та силами Ft, Fr і Fa, які виникають у зачепленні колеса діаметром d і передаються на вал.
Розрахунок валів на жорсткість
Для нормальної роботи механічних передач та підшипників валам потрібно надавати достатню жорсткість. Ступінь жорсткості валів характеризується такими параметрами: прогином вала y, кутом нахи¬лу поперечного перерізу θ, кутом закручування вала φ. Прогини валів можуть спричинити перекоси зубців у зачепленні зубчастих коліс, кути нахилу перерізів валів – заклинювання підшипників, а закручування валів можуть зменшити точність ділильних механізмів та ін.
43. Підшипникі кочення
Підшипники кочення – це елементи опор осей, валів та інших деталей, що працюють на використанні принципу тертя кочення.
Підшипник кочення складається із зовнішнього 1 та внутрішнього 2 кілець, тіл кочення 3 і сепаратора 4. Внутрішнім кільцем підшипник розміщують на валу або осі, а зовнішнім – у корпусі опори. Відносне обертання внутрішнього кільця відносно зовнішнього забезпечується за рахунок тіл кочення між кільцями. Тіла кочення перекочуються по доріжках кочення (бігових доріжках), які передбачені на зовнішньому та внутрішньому кільцях підшипника. Сепаратор розділяє тіла кочення і утримує їх на однаковій відстані.
Підшипники кочення стандартизовані і виготов¬ляються на спеціалізованих заводах масовим виробництвом. Підшипники кочення є основними видами опор у машинах. Вони виготовляються близько 20 000 різних типорозмі¬рів у діапазоні зовнішніх діаметрів від 1 мм до 3 м і масою від 0,5 г до 7 т.
Класифікація. Підшипники кочення поділяють за такими ознаками:
1. За формою тіл кочення підшипники бувають кулькові та роликові:
Роликові підшипники за тією ж ознакою ділять на підшипни¬ки: із короткими та довгими роликами ; із витими роликами; із конічними роликами; із бочкоподібними роликами і з голчастими роликами.
2.За числом рядів тіл кочення – одно–, дво– та чотири– рядні.
3.За способом компенсації перекосів вала – несамоустановні та самоустно–вні сферичні. Самоустановні підшипники допускають перекоси кілець до 2–3°, завдяки чому мо¬жуть працювати при збільшених деформаціях валів і при неспіввісному розміщенні отворів під підшипники в окремих опорах вала.
4.За радіальними розмірами підшипники кочення з одним і тим же внутрішнім діаметром d ділять на 5 серій діаметрів (надлегка, особливо легка, легка, середня та важка) і на 5 серій ширин (особливо вузька, вузька, нормальна широка, особливо широка)