14

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Управління ризиками в інноваційній діяльності

Конспект лекцій

для студентів спеціальності “Менеджмент інноваційної діяльності”, “Управління інноваційною діяльністю” денної та заочної форм навчання

Луцьк-2010

УДК 330.131.7:330.341.1

ББК 65.050.2: ф 65.271

М33

Управління ризиками в інноваційній діяльності. Конспект лекцій для студентів спеціальності «Менеджмент інноваційної діяльності», «Управління інноваційною діяльністю» денної та заочної форм навчання/Матвійчук Т. О. – Луцьк.: ЛНТУ, 2010. – 76 с.

Укладачі: Матвійчук Т. О.,

ст. викладач

Рецензент: Морохова В. О., к.е.н.,

доцент

Відповідальний

за випуск: Морохова В.О., к.е.н.,

доцент

Затверджено науково – методичною радою ЛНТУ, протокол № 4 від 28.12.2010 р.

Рекомендовано до друку радою факультету «Бізнесу» ЛНТУ, протокол № 5, від 17.11.2010 р.

Затверджено на засіданні кафедри менеджменту та маркетингу ЛНТУ, протокол № 4, від 29.10.2010 р.

 Матвійчук Т. О., 201 0

ЗМІСТ

Тема 1. Економічний зміст ризику в інноваційній діяльності	4
Тема 2. Організація процесу управління ризиками.	11
Тема 3. Види ризиків у сучасному підприємництві	17
Тема 4. Методи виявлення ризику	27
Тема 5. Загальні процедури оцінювання і моделювання ризику	36
Тема 6. Фінансування ризиків	48
Тема 7. Страхування та самострахування ризику підприємством	54
Тема 8. Оцінка ефективності методів управління ризиками	62
Тема 9. Стратегія управління виробничими ризиками	66
Тема 10. Управління інвестиційними ризиками	69
Список рекомендованої літератури	73

Тема 1: Економічний зміст ризику в інноваційній діяльності

1. Сутність інноваційного ризику

2. Трактування економічного ризику як сучасної науки

3. Види інноваційного ризику

4. Класифікація ризиків

1. Сутність інноваційного ризику

Ризик як феномен буття виник на нижній сходинці ци­вілізації з першою усвідомленою людиною можливою не­безпекою і супроводжує всю еволюцію людства.

Вперше наукове визначення поняття «ризик» сформу­лював наприкінці XVIII ст. німецький математик Йоганн- Ніколаус Тетенс (1736—1807) у праці «Вступ до розрахун­ку життєвої ренти і право на її отримання» (1786). Він зап­ропонував обрати мірою ризику половину величини серед-ньоквадратичного відхилення, вважаючи його обсягом очікуваного збитку страхового закладу, який виникає за умовами страхування. Поширилася теза, що ймовірність є лише мірою величини ризику, але не може бути ним са­мим.

Засновник Кембриджської неокласичної школи анг­лійський економіст Альфред Маршалл (1842—1924) виок­ремив дві категорії ризику:

1. підприємницький ризик — ризик у конкретній галу­зі економіки, до якої відноситься підприємство, зумовле­ний коливаннями цін і попиту на ринках сировини і готової продукції, непередбаченими змінами в моді, новими вина­ходами, вторгненням нових сильних конкурентів тощо;

1. особистий ризик, що стосується людини, яка працює з позиковим капіталом. Ця категорія ризику залежить від характеру і здібностей позикоотримувача.

Принципово нове трактування ризику запропонував американський економіст Френк-Хайнеман Найт (1885— 1974). Найт стверджував, що справ­жній прибуток пов'язаний з елементом невизначеності. Високі доходи від ризикових під­приємств є премією за ризик, що не піддається виміру, або за невизначеність підприємництва. За концепцією Ф.-Х. Найта, втрати можуть бути спричинені пасивніс­тю і непередбачливістю підприємців.

Інноваційний ризик - це ймовірність втрат, що виникають при вкладенні підприємницькою фірмою засобів у виробництво нових товарів (послуг), які, можливо, не знайдуть очікуваного попиту на ринку. Інноваційний ризик може виникнути за наступних умов. По-перше, при впровадження більш дешевого методу виробництва товару або послуги у порівнянні з тим, що вже використовується. Подібні інвестиції будуть приносити підприємницькій фірмі тимчасовий надприбуток до того часу, поки вона є єдиним власником даної технології. У подібній ситуації фірма зіштовхується лише з одним видом ризику - можливою неправильною оцінкою попиту на вироблений товар. По-друге, ризик виникає при створенні нового товару (послуги) на старому устаткуванні. У цьому випадку до ризику неправильної оцінки попиту на новий товар або послугу додається ризик невідповідності якості товару (послуги) у зв'язку з використанням старого устаткування. Третьою ситуацією, у якій може виникнути інноваційний ризик, це виробництво нового товару (послуги) за допомогою нової техніки й технології. У даному випадку інноваційний ризик містить у собі ризики такі, як-от:

1. новий товар (послуга) може не знайти покупця;

2. невідповідність нового обладнання й технології необхідним вимогам для виробництва нового товару (послуги);

3. неможливість продажу створеного устаткування, тому що воно не підходить для виробництва іншої продукції у випадку невдачі.