- •Тема 1: Економічний зміст ризику в інноваційній діяльності
- •Сутність інноваційного ризику
- •Трактування економічного ризику як сучасної науки
- •3. Види інноваційного ризику
- •4. Класифікація ризиків
- •Тема 2: Організація процесу управління ризиками
- •1. Загальна схема процесу управління ризиком
- •2. Загальна характеристика методів впливу на ризик
- •3. Організація управління ризиком на підприємстві
- •Тема 3: Види ризиків у сучасному підприємництві
- •1. Загальні принципи класифікації ризиків
- •2. Політичний ризик
- •3. Зовнішні ризики
- •4. Внутрішні ризики
- •Тема 4: Методи виявлення ризику
- •1. Основні підходи до виявлення ризику
- •2. Опитувальні листи
- •Стандартні опитувальні листи містять дані:
- •3. Структурні діаграми
- •Пряма інспекція
- •Тема 5: Загальні процедури оцінювання і моделювання ризику
- •Методи кількісного аналізу конкретного ризику
- •Метод експертних оцінок в оцінюванні ризику
- •Аналітичний метод оцінювання ризику
- •Побудова дерева рішень як метод оцінювання ризику
- •Метод аналогій в оцінюванні ризику
- •Рейтинговий метод оцінювання ризику
- •2. Моделювання ризикових ситуацій для прийняття управлінських рішень Концепція корисності в системі прийняття рішень
- •Ігрові моделі при оцінюванні ризику за умов невизначеності зовнішнього середовища
- •Використання методів теорії нечітких множин і теорії нечіткої логіки для розв'язання задач комплексного оцінювання ризиків
- •Тема 6: Фінансування ризиків
- •Витрати на ризик
- •2. Джерела фінансування ризику
- •3. Структура витрат при використанні різних методів управління ризиком
- •4. Фінансування ризику і аналіз ефективності методів управління
- •Тема 7: Страхування та самострахування ризику підприємством
- •1. Зміст страхування та страхових ризиків
- •2. Види страхування
- •3. Переваги та недоліки самострахування
- •4. Кептивні страхові компанії
- •Тема 8: Оцінка ефективності методів управління ризиками
- •1. Загальні підходи до оцінки ефективності методів управління ризиками
- •2. Економічні критерії оцінки ефективності управління ризиком
- •3. Аналіз економічної ефективності страхування та самострахування
- •Тема 9: Стратегія управління виробничими ризиками
- •1. Організаційні заходи щодо управління ризиком на промисловому підприємстві. Досвід Росії
- •2. Формування стратегії управління ризиками виробничого підприємства
- •Тема 10: Управління інвестиційними ризиками
- •1. Закономірності управління інвестиційними проектами
- •2. Оцінка економічної ефективності страхування інвестиційних ризиків
- •Список використаних джерел
- •Для нотаток
- •Управління ризиками в інноваційній діяльності
- •43018, М. Луцьк, вул. Львівська, 75
Тема 6: Фінансування ризиків
1. Витрати на ризик
2. Джерела фінансування ризику
3. Структура витрат при використанні різних методів управління ризиком
4. Фінансування ризику і аналіз ефективності методів управління
Витрати на ризик
Поняття фінансування ризиків має на увазі пошук і мобілізацію грошових ресурсів для здійснення превентивних заходів і запобігання збиткам при настанні несприятливих подій.
Існують різні шляхи фінансування ризиків. Перш за все, це поточний бюджет підприємств, в який закладаються видатки на заходи щодо підвищення безпеки, майбутні витрати на компенсацію збитків, витрати на сплату страхової премії і так далі. Потім це резервні фонди самострахувания, які також були сформовані раніше з власних засобів підприємства.
При страхуванні ризиків підприємство дістає доступ до страхових фондів, з яких може бути отримано відповідне відшкодування в разі настання збитків. З фондів страхових компаній можуть бути також профінансовані попереджувальні заходи, що знижують вірогідність настання страхових випадків.
Для компенсації збитків при настанні надзвичайних ситуацій можуть бути залучені кредитні і інвестиційні ресурси банків і інших фінансових інститутів. Можлива також державна підтримка із спеціальних бюджетних і позабюджетних фондів, сформованих на випадок настання надзвичайних ситуацій.
У загальному випадку фінансування ризиків включає три головні статті витрат:
• доподійне фінансування;
витрати на компенсацію збитків у випадку настання ризиківа (післяподійне фінансування);
адміністративні витрати на управління ризиком (поточне фінансування).
Доподійне фінансування ризику передбачає вкладення частини коштів підприємства на організацію резервних фондів або сплату страхових внесків до того, як стануться непередбачувані обставини.
Післяподійне фінансування виникає як необхідність підприємства сплатити виниклі збитки. При страхуванні воно оплачує лише незастраховані ризики. В інших випадках компенсація збитків відбуватиметься або з резервних фондів, або з інших засобів підприємства.
Поточне фінансування ризику складається з адміністративних витрат на забезпечення роботи ризик-менеджерів, організацію моніторингу несприятливих ситуацій і поточних витрат на компенсацію збитків, впровадження і підтримку комп’ютерних баз даних, оплату роботи експертів, найм спеціалізованих організацій, що виконують певні види робіт — оцінку, консалтинг і т. д.
2. Джерела фінансування ризику
Джерела фінансування заходів щодо управління ризиком розрізняються залежно від вибраного методу. Можна виділити наступні основні джерела:
засоби, що враховуються у складі собівартості виробів;
власні засоби підприємств, у тому числі, статутний фонд і резерви, що формуються з прибутку;
зовнішні джерела — кредити, дотації і позики;
страхові фонди;
фонди самострахування.
Залежно від конкретної ситуації існують різні варіанти залучення тих або інших фондів для фінансування ризиків. Наприклад, сплата страхових премій може проходити з прибутку підприємства або з собівартості у встановлених законом рамках. У Росії для більшості видів страхування відрахування на сплату страхових премій дозволено відносити на собівартість в розмірі, що не перевищує 1% об'єму реалізації продукції.
Формування фондів самострахування також може відбуватись різними способами. Для цих цілей можна створювати резерви усередині підприємства або відраховувати їх у вигляді страхових премій в спеціально організовану кептивну страхову компанію.
Заходи щодо зниження ризику можуть бути віднесені на собівартість продукції в межах, визначених законодавством. Крім того, є спеціальні фонди страхових компаній, призначені для цих цілей, які називаються «резерв попереджувальних заходів».