- •Назвіть історичні типи світогляду.
- •Що таке філософія, її предмет і функції.
- •Коротко охарактеризуйте структуру філософського знання.
- •Що вивчає історія філософії.
- •5.Різновиди світогляду
- •6.Міфологія як перша історична форма світогляду
- •7. Релігія як друга історична форма світогляду
- •8.Філософія як найвища теоретична форма світогляду
- •9.Співвідношення філософії та релігії, філософії та науки
- •10. Суть основного питання філософії
- •11. Основні філософські школи Стародавнього китаю та індіїї
- •12.Особливості філософських поглядів буддизму і джайнізму
- •13.Вихідні принципи філософії Стародавнього Китаю
- •14. Основні філософські ідеї Конфуція
- •16.Етапи розвитку філософії давньої греції та риму
- •17. Мілетська школа
- •18. Діалектика Геракліта
- •19.Буття в філософії Парменіда
- •20. Апорії Зенона
- •22. Філософи античності які розвивали атомістичні погляди на природу
- •23.Характерні особливості філософії Сократа
- •24.Сутність філософських ідей Платона
- •25.Філософія Арістотеля
- •26.Філосософія стародавнього риму
- •28. Стоїцизм у Стародавньому Римі
- •29. Скептицизм у Стародавньому Римі
- •30. Неоплатонізм у Стародавньому Римі
- •31. Рання християнська філософія
- •32. Назвіть основні риси Середньвічної філософії
- •33. Що таке патристика ? Назвіть основних представників.
- •34. Дайте характеристику релігійно-філософського вчення Августина Блаженного.
- •35. У чому суть суперечки між номіналістами та реалістами ?
- •36. Дайте коротку характеристику вчення Фоми Аквінського
- •37. Що таке схоластика ? Назвіть основних представників.
- •38. У чому сутність гуманізму філософії Відродження ?
- •39. Що означає антропоцентризм філософії Відродження ?
- •40. Охарактеризуйте натурфілософію Джордано Бруно та його пантеїстичні ідеї.
- •41. Дайте коротку характеристику реформаційному напряму філософії епохи Відродження.
- •42. Охарактеризуйте основні риси філософії Нового Часу.
- •42. Охарактеризуйте основні риси філософії Нового часу
- •43. Розкрийте сутність раціоналізму як одного з основним напрямків філософії Нового часу
- •44. Проаналізуйте специфіку філософії емпіризму. Назвіть головних представників цього напряму
- •45. У чому полягає проблема методу в філософії ф.Бекона
- •46. Окресліть характерні риси і сутність пантеїзму б. Спінози
- •47. Проаналізуйте суспільно-політичне вчення т. Гоббса
- •48.Які домінуючі риси філософії просвітництва ви можете назвати?
- •49. Що означає термін «категоричний імператив» і. Канта?
- •50. Чому філософію і. Канта називають агностицизмом?
- •51. Що таке «річ у собі» і. Канта?
- •52. Поняття абсолютної ідеї у філософії г. Гегеля
- •53. Основні закони діалектики сформульовані Гегелем
- •54. У чому полягає протилежність між методом і системою г. Гегеля
- •55. У чому полягає антропологізм філософії л. Фейєрбаха
- •56. Назвіть основні теоретичні положення діалектичного матеріалізму к.Маркса та ф.Енгельса
- •57. Дайте коротку характеристику економічної теорії к. Маркса та е. Енгельса
- •58. Дайте коротку характеристику діалектико-матеріалістичного розуміння історії Марксом та Енгельсом
- •59. Марксизм про релігію
- •61. Проаналізуйте особливості філософської думки Києво-Могилянчької академії
- •62. Дайте характеристику філософії г. Сковориди
- •63. «Філософія серця» п. Юркевича. У чому її суть?
- •64. Філософія в.Вернадського
- •65. Коротко охаректиризуйте узагальнюючі риси української філософії
- •67. Які основні риси сучасної світової філософії.
- •68. Назвіть головні напрями й школи світової філософії
- •69. Позитивізм, неопозитивізм, постпозитивізм
- •70. Головні концепції філософської антропології
- •71. Охарактеризуйте філософію екзистенціалізму та її сучасні погляди
- •72. Дайте загальну характеристику концепції герменевтики
- •73. Охарактеризуйте особливості розвитку сучасної релігійної філософії
- •74. Дайте загальну характеристику сучасній філософії постмодернізму
- •75. Що таке онтологія.
- •76. Охаракеризуйте основні форми буття
- •77. Дайте визначення понять: матерія, простір, час, рух.
- •83. Сутність пізнавального процесу. Принципи пізнання.
- •84. Коротко охарактирезуйте структурні елементи прцесу пізнання.
- •85. Концепція істини в сучасній гносеології. Критерії істини.
- •86. Діалектична взаємодія між чуттєвим та раціональним рівнем пізнання.
- •87. У чому сутність наукового пізнання
- •88. Охарактеризуйте значення методу та методології у науковому пізнанні.
- •89. Які елементи, форми, і методи наукового пізнання ви можете перелічити.
- •90. Практика в процесі пізнання
- •91. У чому полягає предмети і метод наукового пізнання
- •92. Дайте коротку характеристику діяльності та способу існування соціального.
- •93. Охарактеризуйте діалектику взаємодії між суспільством і природою.
- •101. Дайте характеристику духовному життю суспільства
- •105. Дайте визначення поняттю ціннісна орієнтація
- •110. Проаналізуйте такі фундаментальні риси особистості, як потреби і інтереси
- •111. Що таке життєва позиція.
- •112. Що таке сенс людського життя
- •120) Дайте узагальнену характеристику релігійним віруванням та культам у первісному суспільстві.
- •121) Що таке фетишизм
- •122) Що таке тотемізм?
- •123) Що таке анімізм?
- •124) Що таке магія?
- •125) Яке значення для розвитку світових релігій мав шаманізм?
- •126) Назвіть особливості розвитку етнонаціональних релігій.
- •127) Дайте коротку характеристику релігійним уявленням давнього Єгипта.
- •128) Які релігії давньої Індії ви знаєте?
- •129) У чому полягають основи віровчення і культу в джайнізмі?
- •130) У чому полягають основи віровчення і культу в конфуціанстві
- •131) У чому полягають основи віровчення і культу в даосизмі.
- •132) У чому полягає специфіка зороастризму
- •133) Розкрийте специфіку іудаїзму як національної релігії євреїв
- •134) У чому полягають спільні особливості виникнення і розвитку світових релігій.
- •135) У чому полягають основи віровчення і культу в буддизмі
- •136) У чому полягають основи віровчення і культу в християнстві
- •137) У чому полягають основи віровчення і культу в Ісламі
- •138) Біблія, як священна книга і пам’ятка світової культури.
- •Новий Заповіт
- •Формування біблійного канону
- •Перші переклади
- •139) Ісус Христос, як засновник християнства.
- •140) Поділ християнської церкви на православ’я, католицизм і протестантизм.
- •141) Розкрийте особливості віросповідання і культу в католицизмі.
- •142) Розкрийте особливості віросповідання і культу в Православ’ї
- •143) Проаналізуйте Реформацію в 15-16 ст. Як основу виникнення і розвитку протестантизму.
- •144) Розкрийте особливості віросповідання і культу в протестантизмі
- •145) Охарактеризуйте Коран, як священну книгу мусульман.
- •146) Проаналізуйте основні течії ісламу (шиїзм, сунізм, хариджизм)
- •146. Проаналізуйте основні ечії ісламу (шиїзм, сунізм, хариджизм).
- •147. Коли і як відбулася християнізація Русі-України.
- •148. Як розвивалася Греко-Католицька церква в Україні.
- •149. У чому проблеми розвитку і функціонування християнських церков у сучасний Україні.
- •151. Розкрийте зміст категорії свобода совісті, свобода релігії, свобода церкви.
- •152. Проаналізуйте зміст поняття «свобода совісті».
- •154. Що ви знаєте про новітні релігійні течії в світі та в Україні зокрема.
- •155. У чому суть екуменістичних процесів у сучасному світі.
- •156. Які існують пріоритети державної політики України щодо релігії та церкви.
- •157. Надайте визначення предмета логіки як науки.
- •158. Охарактеризуйте структуру логіки
- •159. Проаналізуйте поняття як форму мислення. Види понять.
- •160. Що таке зміст і обсяг поняття.
- •161. Проаналізуйте логічну операцію поділу понять.
- •162. Проаналізуйте логічну операцію обмеження понять.
- •163. Проаналізуйте логічну опрерацію визначення понять.
- •164 Які операції понять над класами ви знаєте?
- •166 Що таке судження та яка його структура?
- •167 Проаналізуйте прості і складні судження, їх види.
- •168 Дайте коротку характеристику атрибутивним,релятивним та екзистенціальним судженням судженням, їх класифікація
- •169 Логічний квадрат
- •170 Охарактеризуйте процес розподленості термінів судження.
- •171 Модальні судження
- •172 Складні судження
- •173 Безпосередні умовиводи (бу)
- •174 Дайте коротку характеристику логічному силогізму,його фігурам та модусам.
- •176 Що таке полісилогізми,сорит?
- •177 Що таке ентимема?
- •178 Що таке епіхейрема?
- •179 Дайте коротку характеристику індуктивному умовиводу
- •180 Що таке аналогія?
- •181 Що таке гіпотеза та версія?
- •182 Дайте коротку характеристику логічним операціям доведення і спростування.
- •183 Проаналізуйте поняття дискусія,полеміка.
- •184 Закони логіки.
- •185 Основні етапи розвитку логіки як науки.
- •186 Логічні школи України.
101. Дайте характеристику духовному життю суспільства
Духовне життя суспільства — це надзвичайно широке поняття, що включає в себе багатогранні процеси, явища, пов'язані з духовною сферою життєдіяльності людей; сукупність ідей, поглядів, почуттів, уявлень людей, процес їх виробництва, розповсюдження, перетворення суспільних, індивідуальних ідей у внутрішній світ людини.
Духовне життя суспільства охоплює світ ідеального (сукупність ідей, поглядів, гіпотез, теорій) разом з його носіями — соціальними суб'єктами — індивідами, народами, етносами. В цьому зв'язку доречно говорити про особисте духовне життя окремої людини, її індивідуальний духовний світ, духовне життя того чи іншого соціального суб'єкта — народу, етносу, чи про духовне життя суспільства в цілому. Основу духовного життя становить духовний світ людини — и духовні цінності, світоглядні орієнтації. Разом з тим, духовний світ окремої людини, індивідуальності неможливий поза духовним життям суспільства Тому духовне життя — це завжди діалектична єдність індивідуального і суспільного, яке функціонує як індивідуально-суспільне. Багатофанність духовного життя суспільства включає в себе такі складові: духовне виробництво, суспільна свідомість і духовна культура. Духовне виробництво здійснюється в нерозривному взаємозв'язку з іншими видами суспільного виробництва.
105. Дайте визначення поняттю ціннісна орієнтація
Цінності набувають соціального сенсу, реалізуються і справляють вплив на свідомість і поведінку особистості у тому разі, якщо вони глибоко усвідомлюються і сприймаються особистістю як ціннісні орієнтації у світі людських потреб, і передусім, моральних.
Ціннісна орієнтація — це і с вибір особистістю такого типу поведінки (вчинку), в основі якого лежать певні, різною мірою усвідомлені (чи взагалі не усвідомлені) цінності.
У будь-якому суспільстві люди не однаково сприймають поширені й усталені цінності, а тому нерідко формують власні, які в одному випадку Існують як "ідеальна" категорія, що породжує суперечність між свідомістю і практичною поведінкою, в іншому — мають спрощений, що не виходить за межі буденних уявлень, не досить стійкий характер, і через це потрапляють у нерозв'язувані суперечності з суспільними нормами і цінностями. Для деякої категорії людей прийняті у суспільстві цінності можуть бути взагалі незрозумілими, недосяжними або уявлятися формальними, декларативними. У цьому разі справжні морально-ціннісні орієнтації можуть бути недостатньо усвідомленими особистістю і встановити їх можливо, лише спостерігаючи за поведінкою людини протягом років. Саме лінія поведінки, мораль особистості дають достатню підставу стверджувати, що морально-ціннісна орієнтація свідомості більш усталено виражає моральний сенс ціннісних координат у виборі вчинків і дій особистості, ніж окремі спонукання чи оцінки.
Ціннісна орієнтація може бути спрямована як на справжні, високі цінності, так і на хибні, ниці, навіть на "антицінність". Ступінь досконалості моралі індивіда, його духовності великою мірою залежить від укорінення в його психіці стійких орієнтацій на гуманні цінності та ідеали.
У періоди соціальних катаклізмів, що призводять до змін суспільно-політичного устрою суспільства, дедалі більше знецінюються раніше усталені ціннісні орієнтації, а нові реалії чимдалі важче сприймаються і водночас не піддаються оцінці за ціннісною шкалою, сформованою за інших умов. Щоб зрозуміти і оцінити у сучасному сприйнятті соціально-філософський та етичний смисл цієї проблематики, потрібен глибокий аналіз складних і багатозначних процесів суспільного життя та дослідження всього багатства особистості, її внутрішнього світу, свідомості та поведінки, безпосередньо визначеними її морально-ціннісними орієнтирами, — адже людина й уся сфера її життєдіяльності органічно включені в історичний процес.
Прийнята суспільством система цінностей як сукупність моральних оцінок "пронизує" мистецтво, філософію, літературу тощо, проявляється у виховному процесі, закріплюється у загальноприйнятих для даної епохи моральній свідомості, моральних кодексах, світогляді й т. ін.
Таким чином, цінності та ціннісні орієнтації, які виникають на їх основі, відображаючи певні усталені взаємини у суспільстві, детерміновані насамперед певним характером суспільних відносин. Однак абсолютизувати залежність цінностей і морально-ціннісних орієнтацій від характеру суспільних відносин не слід. Активність свідомості і свобода вибору у системі цінностей і ціннісних орієнтацій не можуть бути перебільшені.
Світ цінностей — це передусім світ культури, духовності людини, її моральної свідомості, тих оцінок, у яких виражається міра духовного багатства особистості. Оскільки ж основною абсолютною цінністю _є людина, то дуже важливо зрозуміти, що її звеличує, без чого неможливе повне розкриття її творчого потенціалу (на рівні потреб), що саме є необхідними умовами для її життя (на рівні інтересів).
Потреби, інтереси, здібності та цінності — взаємопов'язані елементи моральної свідомості та поведінки особистості.
Вибір людиною своїх дій і вчинків часто мотивується її потребами та інтересами, тому звернімося до цих понять і спробуємо розкрити їхнє стимулювальне значення у виборі поведінки та співвідношення з ціннісною орієнтацією.
Найзагальніше, філософське значення категорії “потреба" полягає у вираженні певної потреби суб'єкта у сукупності зовнішніх умов його буття, і що складніший організм, то ширше коло потреб і тим різноманітніші форми їх задоволення. Однак зауважимо, що потреби живого організму — біологічні. У людини, як передусім соціальної істоти, біологічні потреби діють немовби у відображеному вигляді і становлять собою складне переплетіння природного та соціального і водночас виступають ніби відправним пунктом усієї системи стимулювання. Інакше кажучи, потреба виступає універсальною спонукальною силою у будь-якій сфері людської діяльності. У сфері моральності "потреби" характеризують ціннісне ставлення суспільної людини до світу і зумовлюють моральні якості особистості, її поведінку. Це дуже важливо, бо ціннісні стимули зачіпають особистість, структуру самосвідомості, особистісні потреби.
Справжнє самоствердження можливе лише тоді, коли особистість, діючи в ім'я ідеалів, цінностей, здатна звільнитися від влади потреб, подолати свою залежність від них, стати над ними.
Потреби тісно пов’язані з інтересами. Об'єктами інтересу можуть стати матеріальні та духовні цінності, соціальні інститути і суспільні відносини, звичаї, побут. Вони є надзвичайно важливими спонукальними стимулами до дії та рушійними силами суспільного розвитку.
Крім того, інтереси є також і підвалинами ідеології, котра відображає певні соціальні інтереси. Процес вираження інтересів в ідеологічній формі ускладнюється ступенем розвитку інтересів і здатністю ідеології у завуальованій формі приховувати інтереси окремих соціальних груп (верств) чи класів. Інтереси також пронизують собою й усю систему цінностей, культури суспільства.
Ціннісні стимули зачіпають особистість, структуру її самосвідомості, особисті потреби та інтереси, трансформуючи їх на моральні потреби і моральні інтереси. Без них не може бути подвигу, розуміння широких суспільних інтересів, справжнього громадянського самоствердження особистості.
Справді духовна особистість є передусім морально суверенною особистістю, чиї ціннісні орієнтації спираються на моральні цінності, які мають загальнолюдську, гуманістичну перспективу. Для людини дуже важливо реалізувати свої наміри та цілі, продиктовані потребами та інтересами, але не менш важливо і те, чим саме с ці наміри та цілі, яка їхня питома вага щодо внутрішнього морального світу людини, а тому вони можуть виступати як моральні потреби.
Ціннісна орієнтація, виражена у моральних потребах, по суті виявляється всією психікою людини через мислення, почуття, підсвідомі спонуки, надає людині можливість вибирати навіть на інтуїтивному рівні ту лінію поведінки, яка випливає із прийнятих нею цінностей.
Безумовно, визначну роль відіграє усвідомлена ціннісна орієнтація, оскільки вона посилює регулятивні можливості самої моралі, бо підкорює всі компоненти моральної свідомості єдиній меті та сприяє здатності людини передбачати результати своїх дій.
Як рушійні мотиви поведінки ціннісні орієнтації особистості дають можливість визначати крізь призму суб'єктивного сприйняття своєрідність і найхарактерніші риси сучасної епохи, пізнавати і розуміти, наскільки людина володіє моральною здатністю відповідати потребам розвитку суспільства, наскільки вона творчо активна або пасивна, чи байдужа людина, саме конкретна людина, а не конкретно-історичний тип особистості.
Слід зауважити, що надзвичайно багато важать у духовно-моральному самовизначенні особистості ідеї, ідеали, переконання, оскільки відіграють по суті вирішальну роль у ставленні особистості до власної позиції у моральному виборі та є підґрунтям ціннісних орієнтацій.