- •1 Економ теорія та ії місце в сист економ наук
- •3 Предмет економ теорії та еволюцц цого визнач
- •4. Метода пізнання економ проц. І явищ,класифік
- •5 Економ категорії і закони
- •6 Функції економ теорії
- •7 Економічні потреби, їх класифікація. Закон зростання потреб.
- •8. Економічні інтереси.
- •10. Економічна система: сутність, структурні елементи.
- •11. Типи економ сист та критерії ії класифік.
- •12. Перехідна економ сист
- •17 Сучасні тенденції в розвитку відносин власн
- •19 Сутність і структура сусп. Вироб-ва
- •20 Основні фактори суспільного вироб
- •Сучасні економічні школи виділяють такі фактори виробництва:
- •21. Суспільний продукт
- •Розрізняють:
- •22. Сист нац. Рахунків
- •24. Валовий випуск та ввп
- •Розрізняють:
- •Статистика:
- •25 Намінальн та реальні показники
- •26 Суспільн добробут та пробл його визнач
- •27 Нові економ показники результат сусп. Вироб
- •30. Форми організації сусп. Вироб-ва
- •31. Економічні та неекономічні блага. Товар і його властивості
- •32. Альтернативні теоріх варт товару
- •33 Закон вартості, його сутність та функції.
- •Показники грошової маси (грошові агрегати).
- •42 Сутність, умови виникн ринк екон.
- •43 Класифікац ринків за різними ознаками
- •44 Переваги та недоліки ринк економ
- •45 Суть попиту та фактори. Закон попиту
- •46 Пропозиція:зміст і фактори
- •47 Еластичність попиту за доходом, ціною,перехрест еластичн
- •Еластичність попиту за доходами
- •48 Еластичність пропоз за ціною
- •49 Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага
- •50 Необхідн та наслідки державн регулюв цін
- •51 Обєктивна не обхід державн регулюв
- •52 Зміст,цілі,інструменти економ політ держ
- •53 Сутність, елементи та функт інфраструктури ринку
- •Організаційно-технічна.
- •55 Фондова біржа
- •56 Конкуренція як основопложн атрибут
- •57 Досконала конкуренція
- •58 Недосконала конкурент
- •65 Нові види підр-ої діяльн
- •66 Проблеми та персп розв підпр в Укр
- •67 Основний капітал підпр
- •68 Оборотн капітал
- •69 Показники ефективн використ основн і оборотн капіталу
- •70 Витрати виробництва: суть та класифікац
- •71 Прибуток підприємства та його види. Норма прибутку.
- •72 Соціально-трудові відносини
- •73. Мотивація трудової діяльності, її види та напрямки
- •74 Заробітна плата
- •75 Необхідність,зміст,структура та функції фін.
- •76 Сутність та принц побудови бюджетн сист
- •77 Бюджетн дефіцит
- •79 Податкова сист держ.
- •80 Основні види та функт податків
- •81 Фіскальна політ держ
- •82 Кредит
- •83 Кредитна сист держ
- •84 Небанківські кредит установи
- •85 Центральн банк країни
- •86 Грошово-кредитна політ в Укр
- •87 Комерціні банки
- •88. Проблеми розвитку банківської системи в Україні
- •89. Сутність, фактори та показники економічного зростання
- •90.Теорії економічного зростання
- •91. Економічна нестабільність. Типи економ. Потрясінь та їх наслідки
- •92. Характеристика економ. Кризи. Види
- •94. Теорії циклів
- •95. Державне анти циклічне регулювання та його протиріччя
- •96. Сутність, причини і показники вимірювання безробіття
- •97. Види безробіття та їх специфіка
- •98. Соц.-економ. Наслідки безробіття
- •99. Форми та методи держ врегулювання та впливу на безробіття
- •106. Глобалізація як закономірний процес світогосподарського розвитку
17 Сучасні тенденції в розвитку відносин власн
На сучасному етапі людство в своєму розвитку вступило в таку фазу, коли досягнутий рівень добробуту може підтримуватися й зростати лише за умови зростання самостійності, підвищення відповідальності, активної участі в прийнятті рішень і зацікавленості в результатах праці безпосередніх робітників - головного фактору виробництва. Це об'єктивно вимагає передачі хоча б частини прерогатив власника особам найманої праці, перетворення їх на співвласників та співправителів виробництва. Тобто, необхідно подолати те відокремлення робітника від засобів виробництва, яке породжує приватна капіталістична власність, знецінюючи матеріальні стимули до ефективної праці. Зробити це можна шляхом персоніфікації власності, тобто розосередженням її серед усіх працюючих.
Ідея перетворення найманого робітника на співвласника була порушена ще соціалістами-утопістами і в тій чи іншій формі прослідкується в усій історії становлення й розвитку капіталізму. В міру концентрації капіталу та ускладнення відносин власності акценти переносилися на різні аспекти цієї ідеї. У СІЛА, наприклад, як реакція на небезпеку концентрації капіталу в руках вузької групи монополістів, виникла концепція розосередження власності шляхом передачі акцій найманим працівникам. Законодавче вона була зафіксована у 1974 р. під назвою "Е8ОР"127І (ЕСОП). Формально система акціонерної робочої власності, передбачена ЕСОП, являє собою пайове товариство робітників, яке володіє й розпоряджається акціями підприємств від їхнього імені та в їхніх інтересах. Поруч із концепціями, що спираються на ідеологічні засади й певну перебудову суспільних відносин, отримали розвиток і чисто прагматичні концепції. Вони виходять з інтересів розвитку фірми та економіки в цілому. Серед цих концепцій у 80-ті роки 20 ст. отримали певне визначення такі:
- Циклічний підхід англійських економістів і соціологів Г.Рамсея, М.Пуля і Дж.Кроніна. В ньому підкреслюється взаємозв'язок інтенсивності розвитку різних форм участі трудящих у прибутках з економічним циклом і кон'юнктурою. На їхню думку, системи участі в прибутках підвищують життєдіяльність фірми, що дає можливість мобілізувати її внутрішні ресурси й успішно протистояти спаду (рецесії) в окремих галузях або в економіці в цілому.
- Дослідження економічної ефективності різних форм участі в прибутках у зв'язку з їх впливом на динаміку продуктивності праці, а також на соціальну ефективність (зниження рівня конфліктів, підвищення трудової етики).
Названі концепції знаходять практичне втілення в країнах Заходу у величезній різноманітності форм участі.
1. Розповсюдження прав власника на широкі верстви осіб найманої праці в сучасних умовах набуває характеру загально цивілізаційної тенденції. Це безпосередньо пов'язано з об'єктивною необхідністю подолання відчуження безпосереднього виробника від засобів виробництва.
2. Все більшу роль у суспільному виробництві починає відігравати не індивідуальна приватна, а колективна усуспільнена власність на засоби виробництва, яка формується із заощаджень трудящих.
Іншою важливою зміною в сфері відносин власності на сучасному етапі розвитку ринкової економіки стало різке зростання значення державної власності. Зумовлено це тим, що ринковий механізм не тільки не знімає, а ще більше загострює соціальні та екологічні проблеми, а також проблеми користування колективними товарами та послугами (про що мова піде в наступних темах).
Особливо
зростає питома вага держави у виробничій і соціальній інфраструктурах (на відміну від України, де держава в цих сферах здає одну позицію за другою приватному капіталу та сумнівним фондам), де державна
власність відіграє, безумовно, провідну роль. Державний сектор економіки має місце як у нових індустріальних країнах (Південна Корея, Сінгапур, Тайвань, Гонконг), так і в старих (Швеція, Голландія, Португалія і т.д.). Традиційно висока питома вага цього сектора в національній економіці Франції (33%), Австрії (37%), Італії (більш як 40%). У світі немає країни з розвинутою економікою, де держава не була б власником. У сучасних умовах через державний бюджет у розвинутих країнах розподіляється від третини до половини валового національного продукту.
Що означають такі зміни у відносинах власності? Перехід до колективних форм власності, а також різке зростання обсягу й питомої ваги державної власності мають важливе значення для функціонування всього капіталістичного господарського механізму тому, що в рамках цих процесів капітал як власність і капітал як функція розділилися. Стосовно сучасного капіталістичного господарювання це означає, що процес прийняття господарських рішень переходить від власників капіталу до тих, хто безпосередньо керує
підприємством.