21. . Засоби комунікації

Вербальна – використовують мову як основний засіб комунікації. Невербальна – охоплює всі прояви партнерства по спілкуванню які доповнюють вербальні засобі. Оптико-кінетичні (жести, міміка, пантоміміка) – загальна моторика тіла. Пантоміміка – рухи і положення тіла. Міміка – скорочення мязів обличчя. Жести – рух рук. Міміка – вираз обличчя як відображення емоцій. Погляд – залежить від культури до якої належить людина. Пильний погляд – ознака агресії. Жести – кількість жестикуляції. Паралінгвістична система – система вокалізації мовлення, що характеризується якістю голосу, його діапазоном, тональністю і виражає почуття та стани людини. Екстралінгвістична знакова система – це включення в мову пауз, інших нелінгвістичних компонентів (покашлювання, сміх), темп мовлення.

Невербальна комунікація є суттєвим додатком до вербальної, підсилює її. За оцінкою дослідників, тільки 7% змісту повідомлення передається значенням слів, у той час як 38% інформації визначається тим, як ці слова вимовляються, і 55% - виразом обличчя.

22. У ході передачі і прийому інформації відбуваються її суттєві втрати. Часто, передаючи інформацію, ми думаємо, що слухачі засвоюють її майже на 100%. Насправді це не так. Багато інформації втрачається з різних причин.

Бар’єри спілкування:

• Межа нашої уяви (перекодування думки в слова). При цьому втрачається до 30% інформації.

• Словниковий запас комунікатора (активний мовний фільтр). Набуває мовних форм 80% тієї інформації, яка перекодована на внутрішню мову;

• Словниковий запас реципієнта (збіг словникового запасу комунікатора і рецепієнту;

• Здатність реципієнта розуміти значення слів (втрачається майже 60% інформації почутої реципієнтом);

• Обмеження обсягу пам’яті (не все зрозуміле залишається в пам’яті, у ході монологічного спілкування (лекція, урок) у слухачів залишається близько 20 % інформації.

Існують різні засоби, які допомагають прийняттю інформації, послабленню чи підсиленню дії фільтрів. Сукупність таких засобів називається фасцинація (англ. Suggestion – зачарування). Фасцинація – це спеціально організовані засоби впливу для зменшення втрат семантично значущої інформації під час її сприймання реципієнтами, за рахунок чого підвищується довіра до неї та можливості її впливу на поведінку.

Мова є способом навіювання, або сугестії. Контрсугестія: уникнення, нерозуміння (фонетичний, семантичний (жаргон), стилістичний, логічний рівень), авторитет.

23. Соціальна перцепція – («perception» - сприймання, пізнання) процес сприймання людини людиною. У зміст «соціальна перцепція» включають сприймання не тільки фізичних властивостей соціального суб’єкта, а і його внутрішніх характеристик – намірів, думок, здібностей, емоцій, установок, формування уявлення про ті відносини, які пов’язують суб’єкта з об’єктом сприймання. Дві сторони – суб’єктивна (суб’єкт сприймання) і об’єктивну (об’єкт сприймання).Ефекти міжособистісного сприймання:Для створення сприятливих психологічних умов для взаємодій людей велике значення має знання і розуміння таких специфічних соціально-психологічних понять як ефекти спілкування, або ефекти перцепції. До таких ефектів спілкування належать:

• ефект атрибуції;

• ефект ореолу;

• ефект первинності;

• ефект новизни;

• ефект стереотипізації.

Ефект атрибуції - тобто пристосування один одному дій, вчинків, поведінки, статей і властивостей. Наприклад, приписування людині незаслуженого нею успіху, або неуспіху.Ефект ореолу - проявляється як вплив загального уявлення про людину, на сприйняття і оцінку конкретних її властивостей. Наприклад, якщо загальне враження про людину позитивне, то її позитивні якості переоцінюються, а негативні виправдовуються. І навпаки, загальне враження негативне, то навіть благородні вчинки не помічаються або перекручуються.Ефект первинності - проявляється в тому, що при зустрічі з незнайомою людиною найбільше значимою є первинна інформація про неї, сила першого враження про людину.Ефект новизни - полягає в тому, що по відношенню до знайомої людини найбільш значимо є остання, тобто найбільш нова інформація про неї.Ефект стереотипізації полягає у перенесенні якостей групи на особистісність і особистості на її найближче соціальне оточення, що зумовлене дефіцитом правильної чи правдивої інформації.

24. Ефект стереотипізації полягає у перенесенні якостей групи на особистісність і особистості на її найближче соціальне оточення, що зумовлене дефіцитом правильної чи правдивої інформації.

Стереотип скорочує процес пізнання іншої людини або групу. Наприклад, всі люди похилого віку консерватори, або ж математики педанти. Стереотипи спрощують образ партнера, а іноді його спотворюють.

Стереотипи виникають як відповідь на реальні взаємовід-носини груп. Вони насичуються емоціями, які характерні для цих відносин. Стереотипізація - це механізм, він завжди є там, де відбувається соціальна взаємодія. Він не може бути хорошим або поганим На грунті стереотипів формуються ефекти міжособистісної перцепції.

26. Спілкування як взаємодія (інтеракція) в соціальній психології – це аспект спілкування що виявляється в організації людьми взаємних дій, спрямованих на реалізацію спільної діяльністю, досягненню певної спільної мети. Людина, взаємодіючи з іншими людьми, одночасно вступає в певні конкретні зв’язки та відносини з ними, з різними соціальними групами, суспільством взагалі.

Внутрішньою (змістовною) стороною взаємодії є сукупність відносин особистості з соціальним середовищем, які можна розглядати у двох аспектах: широкому( соціальному) і вузькому (міжособистісному).

Змістом взаємодії між людьми є певна і специфічна для соціальної структури суспільства сукупність економічних, правових, політичних відносин.

Коньюктивні почуття – зближують людей, об’єднують їх у кооперацію, виражають готовність співпрацювати.

Дисконьюктивні почуття – роз’єднують людей, роблять взаємини напруженими і конфліктними.

Обидва різновиди відносин (соціальні і міжособистісні) реалізуються саме у спілкуванні.

Міжособистісні відносини формуються під впливом безпосередніх умов життєдіяльності людини, їх специфічною рисою є емоційна забарвленість (почуття).

Зовнішня сторона взаємовідносин – це коли реалізація відносин у конкретній діяльності відбувається у формі взаємного обміну діями.