16 Метод соціально-психологічногоексперименту

Експеримент – організована дослідником взаємодія між досліджуваним або групою досліджуваних і експериментальною ситуацією з метою встановлення закономірностей цієї взаємодії та змінних від яких вона залежить. Експеримент як метод соціально-психологічного дослідження має 4 етапи:

- теоретичний етап (постановка проблеми). Визначається проблема та тема дослідження, обирається предмет і об’єкт дослідження, формулюється експериментальне завдання і гіпотеза дослідження.

- методичний етап дослідження. Здійснюється розробка методики експерименту та експериментального плану. Методика експерименту повинна відтворювати предмет дослідження у вигляді змінних експериментальної ситуації. В експерименті відокремлюють два види змінних – незалежні та залежні. Розробка експериментального плану передбачає складання програми експерименту ( робочий план і процедура ), а також математичне планування обробки експериментальних даних.

- експериментальний етап. Здійснюється безпосереднє створення експериментальної ситуації, керування ходом експерименту, та вимірювання реакції досліджуваних.

- аналітичний етап. Здійснюються кількісний аналіз результатів (математична обробка), наукова інтерпретація фактів, формулювання нових наукових гіпотез і практичних рекомендацій.

Види експерименту: природний і лабораторний.

Загальною вимогою під час проведення експерименту є виокремлення експериментальної та контрольної груп щоб результати дослідження можна було порівняти з певним еталоном.

18 . Метод опитування

Опитування – це метод збирання первинної інформації який ґрунтується на безпосередній (бесіда, інтерв’ю) чи опосередкованій (анкета) соціально-психологічній взаємодії дослідника та опитуваного (респондента). Залежно від особливостей процедури проведення розрізняють: групове (одночасне опитування всієї групи) і індивідуальне (опитування кожного респондента окремо); очне (за умов особистого контакту з респондентом) та заочне (без особистого контакту); усне (інформація фіксується дослідником) та письмове ( респондент сам заповнює анкету чи опитувальник). Сфера застосування в соціальній психології - досить широка.

17 Метод вивчення документів використовується здебільшого як додатковий, але, незважаючи на це, він має велике значення, оскільки за його допомогою можливий аналіз продуктів людської діяльності. Метод вивчення документів застосовується переважно на ранніх етапах дослідження, коли необхідне попереднє ознайомлення з об’єктом дослідження, або на заключному етапі – для повнішої та об’єктивнішої інтерпретації результатів. У деяких випадках метод вивчення документів застосовується і як самостійний. Особливо доцільний він тоді, коли з документів можна отримати така відомості, які неможливо дістати шляхом спостереження чи опитування. Для діагностики процесу цілеспрямованої спеціалізації в межах середньої освіти необхідний аналіз навчальних планів і програм, змісту підручників, звітної документації, учнівських творів, біографій випускників.

Документи класифікуються за різними критеріями:

• за способом фіксації інформації розрізняють: письмові, друковані документи, записи на інших носіях інформації на кіно і фотоплівці;

• за мірою персоніфікації: особисті і безособові. Особистими документами є картотеки індивідуального обліку (бібліотечні формуляри або анкети), характеристики, листи, щоденники. Безособові – дані статистики, преси, протоколи зборів тощо;

• залежно від статусу джерела: офіційні і неофіційні. Офіційні документи - дані державної статистики державних архівів, проколи судових органів і прокуратури. Неофіційні документи – матеріали приватних осіб.

Особливу групу документів становлять численні матеріали засобів масової інформації. За джерелом інформації документи поділяють на первинні і вторинні. Первинні документи складаються на основі безпосередньої реєстрації подій що відбуваються. Вторинні – представляють обробку, узагальнення чи опис зроблений на основі даних першоджерел.

У всіх випадках первинні дані надійніші вторинних. Офіційний особистісний документ, одержаний із перших рук, більш надійний і достовірний ніж неофіційний, безособовий і до того ж складений на основі інших документів. При використанні вторинних документів важливо установити їх першоджерела. Це можливо зробити вибірково щоб оцінити загальну похибку вторинних матеріалів.

Методи аналізу документальних джерел поділяються на традиційний, неформалізований і формалізований, контент – аналіз. Традиційний метод аналізу документів ґрунтується на загальних логічних операціях аналізу і синтезу, порівняння, визначення, оцінки, осмислення. Проводиться змістовне виділення блоків ідей згідно з постановленими цілями.

Формалізований стандартизований метод аналізу змісту документальних джерел (контент-аналіз) був введений як альтернатива традиційним нормативним методам з метою подолання суб’єктивних викривлень у сприйнятті та інтерпретації змісту документів. Він полягає в аналізові словника тих чи інших документів, фіксуванні частоти вживання окремих понять з наступною кількісною обробкою отриманих даних. Щоб мати право на узагальнення, слід використати велику кількість та зіставити результати окремих членів кодувальної групи. Методика контент – аналізу може бути модифікована відповідно з цілями навчально-виховного процесу.

Контент-аналіз - це переклад у кількісні показники масової текстової (або записаної на плівку) інформації з наступною статистичною її обробкою.

.Основна мета контент-аналізу полягає в тому, щоб знайти такі процедури, за допомогою яких можна було б виявити в тексті відповідні індикатори досліджуваних явищ і характеристик, заміряти їх і потім адекватно інтерпретувати. Для вирішення цього завдання контент-аналіз застосовує процедури, зміст яких полягає в тому, щоб, виходячи з конкретного тексту документів і завдань дослідження, зробити таке: а) сформулювати ключові, концептуальні поняття дослідження, які прийнято називати категоріями контент-аналізу;           б) надійно і систематично зафіксувати частоту (і обсяг) згадування цих категорій в окремих елементах тексту документів і в усій сукупності текстів документів, що аналізуються. Отримані в такий спосіб кількісні дані піддаються статистичній обробці і результати інтерпретуються відповідно до цілей дослідження. В ОВС контент-аналіз може використовуватися в роботі центрів громадських зв'язків, управлінь і відділів по роботі з особовим складом, а саме служб соціальної, виховної роботи і психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності, штабу й ін. відділів.