15.Розвиток економіки Англії 1870-1913рр.

Промисловий переворот, тобто перехід від мануфактури з її ручною ремісничою технікою до великого машинного фабрично-заводського виробництва почався в Західній Європі. Великобританія була першою з європейських держав, яка створила у себе мережу фабрик по виробництву сукняних, вовняних та бавовняних виробів, металургійних і машинобудівних підприємств. Промисловий переворот зробив неминучим зміни у засобах транспорту: були поліпшені сухопутні шляхи, прокладені сталеві колії, почалось пароплавне сполучення річок і морів, що з'єднували Велику Британію з Європою, Африкою, Америкою та Азією. У Майже у кожному торговельно-промисловому місті Великобританії діяли біржі, де купці і промисловці укладали угоди з купівлі й продажу значними партіями сировини, матеріалів та готової продукції на підставі їх зразків. Починаючи з 1880 р. становище Великобританії на світовому ринку почалось погіршуватися. Це було викликано тим, що в англійській промисловості застосовували застарілу техніку - парові двигуни, механічні ткацькі верстати. Собівартість і ціни іноземних виробів стали нижчими, ніж на англійські товари, а тому обсяги продажу товарів, вироблених у Великобританії, на світовому ринку почали знижуватися. Замість того щоб вкладати кошти у модернізацію промисловості, англійські фабриканти взяли курс на поширення торгівлі з колоніями, а також почали створювати у колоніальних країнах Британської імперії філіали своїх виробництв. Завдяки дешевизні сировини та робочої сили, безжалісній експлуатації праці населення колоній англійські підприємці одержували великий прибуток без додаткових втрат. Велика Британія все ж таки залишилася могутньою країною, що володіла колоніями майже в усіх частинах світу.

16.Розвиток економіки Франції 1870-1913рр.

У Франції були створені підприємства легкої й харчової промисловості, що працювали на сировині й матеріалах місцевого і колоніального виробництва, була створена металургійна промисловість, що споживала руду і вугілля з провінції Лотарингії на півночі країни. Франція посідала по рівню промислового виробництва друге місце у світі, поступаючи лише Великобританії. Значну роль в економіці країни відігравали внутрішня і зовнішня торгівля завдяки мережі залізниць і судноплавству. Провідну роль в економіці Франції відігравав банківській капітал, хоча діяльність банків була спрямована не на інвестиції у промисловість, а на позиково-лихварську діяльність. Саме у Франції біржова діяльність була спрямована не на операції з товарами, а на купівлю і продаж цінних паперів -акцій, облігацій, векселів тощо. У промисловості переважали дрібні підприємства з застарілим устаткуванням. У той же час у Франції також проходила концентрація виробництва. Незважаючи на окремі успіхи в економіці, Франція подібно Великобританії зупинилась у своєму розвитку і з другого перейшла на четверте місце у світовому рангу провідних країн світу.

17.Розвиток економіки Німеччини 1870-1913рр.

Німеччина внаслідок перемоги у війні з Францією одержала додаткову територію з багатими природними ресурсами і працьовитим населенням, що сприяло економічному підйому цієї країни. У 1871 році відбулось об'єднання 22 монархій в єдину імперію. У 1877 р. у Німеччині була запроваджена єдина грошова одиниця - марка, єдина система вимірювання ваги і мір, створені загальнонімецьке залізничне і поштове право. Для об'єднаної імперії характерною особливістю став розвиток власної важкої промисловості, яка випередила легку промисловість. Практично всі підприємства створювалися на новій технічній основі з використанням нових видів енергії, зокрема електричної, з'явились нові галузі промисловості - електротехнічна, синтетичних барвників, мінеральних добрив. Німеччина розвивалась дуже стрімко і за темпами поступалась лише США. У господарчому житті Німеччини суттєве місце посідали товарні біржі -осередки оптової торгівлі сировиною, матеріалами та готовими виробами. Слабким ланцюгом економічного механізму Німеччини слід вважати наявність крупних землевласників - юнкерів, яким належала значна частина родючих земель. Із-за відсутності землі дрібні селянські господарства були неспроможними виробляти у значному обсязі зерно та овочі, а беручи землю в оренду, не покривали своїх витрат по сплаті внесків.