59.Розвиток господарства в у.В 1921-1928 неп

Воєнні дії, і політика "'воєнного комунізму" завдали величезної шкоди народному господарству. Економічна розруха вразила велику машинну індустрію, залізорудну та вугледобувну промисловість, металургію, обсяг продукції якої у 1920 р. становив близько 5 відсотків довоєнної. Господарське становище України, як і країни в цілому, ще більше погіршилось у зв'язку з катастрофічною посухою 1921 р. НЕП-це тимчасовий відступ держави від спроб змінити ринковий механізм регулювання народного господарства директивним управлінням. Вона базувалась відносно широкому використанні ринкових механізмів і стимулів, її запровадження повинно було врятувати економіку країни від повного розвалу. В Україні формувалась єдина система кооперації, яка об'єднувала всі споживчі товариства в містах і селах. Вона сприяла підвищенню продуктивності праці, заготівлі і збуту продукції, ефективному кредитуванню селянських господарств. Промисловість України в роки НЕПу переживала важкий період відбудови, реорганізації та пристосування до ринку. Принципи НЕПу у промисловості: вся промисловість ділилась на три групи підприємств: 1)ті, які держава залишила в своєму управлінні. Це було технічно оснащені, найбільш придатні до налагодження виробництва підприємства, а також ті, що були життєво необхідні державі. 2) підприємства, які позбавлялися державного постачання і здавалися в оренду кооперативним організаціям або приватним особам. Підприємства, які не входили до цих груп, закривалися. Запровадження НЕПу у промисловості розпочалося з переведення державних підприємств на самофінансування та господарський розрахунок. Кооперативи, товариства, фізичні особи набували права оренди державних підприємств. Основною формою управління виробництвом у державному секторі стали трести, тобто об'єднання однорідних чи взаємозалежних підприємств. Трести наділялися широкими повноваженнями: вони самостійно вирішували, яку продукцію виготовляти, де її реалізовувати. Особливу увагу приділяли відновленню металургії та добутку вугілля. розпочалося будівництво великих об'єктів.

60.Розвиток господарства в у.В 1928-1941

Реформування економіки в умовах НЕП приводило не тільки до позитивних наслідків, а й до появи кризових явищ. Безпосереднім приводом до демонтажу НЕПу стала хлібозаготівельна криза 1927-1928 pp. У січні 1928 р. почали застосовувати адміністративний тиск на тих селян, які не бажали продавати "надлишки" зерна державі за низькими закупівельними цінами. У відносинах із селом держава замість закупівель на ринку в кінці 1927 р. почала застосовувати конфіскаційний принцип хлібозаготівель. У 1927 році для промислових підприємств було встановлено директивні плани. Трестівський госпрозрахунок, що охоплював, головним чином, сферу управління виробництвом, заміняли госпрозрахунком підприємств. В роки першої п'ятирічки трести взагалі припинили своє існування. У 1927 р. економісти почали розробку першого п'ятирічного плану розвитку народного господарства (1928-1932 pp.). Він передбачив розвиток всіх регіонів країни і максимальне використання всіх ресурсів з метою індустріалізації економіки. Керівництво країни взяло курс на прискорення темпів індустріалізації та колективізації сільського господарства, щоб створити матеріально-технічну базу соціалізму. Для проведення індустріалізації потрібні були великі кошти. У результаті індустріалізації Україна стала індустріальною країною. Соціально-економічні перетворення: запровадження безоплатного медичного обслуговування, націоналізація фабрик і заводів, відкриття шкіл українською мовою, безоплатна передача малоімущим житла. Найпопулярнішим заходом радянської влади стала експропріація польських землевласників і передача їх земель у руки безземельних або малоземельних селян. У 1940 р. утворюються перші колгоспи. Разом з тим утвердження радянської системи здійснювалось адміністративно-командним методом, відбувався процес уніфікації державного ладу, управління економікою, соціально-політичною і культурною сферами.