56.Столипінська аграрна реформа

Царський уряд намагався стабілізувати незатихаючу боротьбу з приводу невирішеності аграрних питань і у квітні 1906 головою ради міністрів було призначено Петра Столипіна (противник ліберального і соціалістичного рухів,вважав,що потрібні економічні і соц.реформи,активно боровся з нац.-визвольними рухами) Аграрна реформа 9 листопада 1906р. скасувала обов’язки земельної общини і надав кожному селянинові право вимагати виходу з общиниі відділення йому землі(відруб),де селянин міг створити свій хутір. Створення селянського земельного банку,що дає селянам вигідні кредити для купівлі землі.

57.Вплив 1 світ.Війни на господарство в у.

1 світова війна мала руйнівний вплив на економіку України. Була паралізована зовнішня торгівля. Скорочувалися посівні площі почалися перебої з продовольством. Назріла криза промислового виробництва не працювали шахти, зупинилися металургійні заводи. Протягом усієї війни Галичина слугувала ареною найбільших і найкровопролитніших побоїщ на Східному фронті. Її населення зазнавало страшних збитків від руйнувань та спустошень, спричинених воєнними діями, а також брутальністю як російського, так і австрійського командування. Але поряд із фізичними втратами війна ще більше погіршила долю українців, котрі не мали власної держави, що захищала б їхні конкретні інтереси. Найгіршим було те, що українців - як учасників боїв з обох сторін - змушували вбивати один одного. Єдиним позитивним аспектом війни було те, що вона виснажувала воюючі імперії, створюючи тим самим нові політичні можливості для їхніх пригноблених підданих.

58.Господарство в у. В роки революції та громадянської війни. Політика «військового комунізму»

Повалення самодержавства в Росії створило передумови для демократизації всіх сторін суспільного життя, в тому числі розв'язанні соціально-економічних питань. В Україні важливе значення мало утворення Української Центральної ради на чолі з відомим істориком і політичним діячем М.С.Грушевським. Усі державні податки і прибутки, які збиралися на території УНР, визнавалися державним скарбом України. На початку 1918 р. в Україні виникають українські паперові гроші (гривня). У відбудові народного господарства України велику роль зіграв Генеральний секретаріат торгу й промисловості, якому підпорядкувалися департаменти фабрично-заводського, технічного, гірничого, паливного, тарифного, департамент внутрішнього та зовнішнього торгу, відділ металообробної промисловості та ін. Генеральний секретаріат УЦР розробив план земельної реформи: скасування права власності на поміщицькі, удільні, монастирські, церковні та ін. землі нетрудових господарств. Відновлювалась повна свобода щодо укладання купчі з купівлі-продажу землі. Новій українській владі так і не вдалося налагодити управління економікою. Український уряд був реорганізований і став називатися Радою народних комісарів (РНК). Моделлю соціально-економічної політики в цей час стала політика "воєнного комунізму", яка передбачала: прискорені темпи націоналізації всіх промислових підприємств; згортання товарно-грошових відносин, заборону свободи торгівлі, запровадження карткової системи розподілу продуктів; заміну товарного ринку як універсального фундаменту економіки розкладками, насамперед продовольчою, а в сільському господарстві - прагнення перейти від одноосібного до усуспільненого виробництва через радгоспи, комуни, артілі; мілітаризацію народного господарства, встановлення державного контролю за виробництвом, запровадження загальної трудової повинності та інші. Своєрідним стержнем політики "воєнного комунізму" стала продрозкладка, з метою вирішення продовольчої проблеми.