15. "Не через бюджетне, а через грошове регулювання слід розв´язувати економічні проблеми країни" вважає м. Фрідмен. Як ви це розумієте? у чому зміст кіль кіс. Теорії грошей м. Фрідмена.

Мі́лтон Фрі́дман (англ. Milton Friedman; *31 липня 1912, Нью-Йорк — †16 листопада 2006) — американський економіст, відомий своїми роботами з макроекономіки, мікроекономіки, економічної історії, статистики, та своєю позицією захисту вільного капіталізму, займався проблемами грошового обігу, засновник монетаризму.

Монетаризм — це всі економічні доктрини, що і надають грошам першочергового значення та пов´язані з розробкою грошової кредитної політики, спрямованої на регулювання грошової маси в обігу.

Економічна політика монетаризму. "Не через бюджетне, а через грошове регулювання слід розв´язувати економічні проблеми країни", — вважав М. Фрідмен, тому що кількість грошей відіграє вирішальну роль в економічному житті: "кількість грошей, а не процентні ставки, впливають на стан грошового ринку та умови надання кредитів".

М. Фрідмен серед усіх засобів впливу на економіку в демократичному суспільстві віддавав перевагу грошово-кредитній політиці, оскільки вона не призводить до надмірного диктату уряду і не обмежує індивідуальну свободу. Державне регулювання грошово-кредитної сфери буде успішним лише тоді, коли держава здатна впливати через центральний банк на масштаби й характер діяльності підприємницьких і комерційних структур, в першу чергу комерційних банків. З цією метою застосовуються різні методи: встановлення облікової ставки процента, встановлення норм обов´язкових резервів, проведення операцій на відкритому ринку тощо. Характерно, що останньому методу — операціям з купівлі-продажу державних цінних паперів — монетарне надають перевагу.

«Тільки гроші – це річь » - такий лозунг М. Фрідмена. Тобто, регулюючи грошову масу, держава має можливість впливати на розвиток національного виробництва через розмір видатків споживачів та фірм.

« Грошове правило » М. Фрідмена полягає в тому, що темпи приросту грошової маси в країні не повинні перевищувати темпів зростання валового національного продукту ( ВНП ), тобто 4-5% на рік. Інакше порушується механізм дії приватного підприємства, настає криза, посилюються інфляційні процеси. Отже, монетаризм ґрунтується на кількісній теорії грошей, наданні грошам визначальної регулюючої ролі, на провідній ролі обміну порівняно з виробництвом. Надмірне зростання грошової маси монетаристи пов'язують з великими державними витратами, тому вони виступають за скорочення цих витрат, передусім - витрат на соціальні потреби.

М. Фрідмен вважає, що регулюючи грошову пропозицію, держава впливає тим самим на позичковий процент, який в свою чергу впливає на рівень інвестицій і розвиток виробництва. Але грошовим інструментом треба користуватись досить обережно. Монетаристи розрізняють два види інфляції: очікувана ( нормальна ) та непередбачена. Якщо темпи інфляції зростають вище нормального рівня, то треба зменшити грошову масу через зменшення дефіциту державного бюджету і скорочення державних видатків.

Отже, основні погляди Фрідмена:

- Ринок здатний до саморегулювання, і не потребує втручання держави.

- Необхідно регулювати грошову масу, збільшуючи її на 4-5%, і це приведе до розвитку виробництва.

- Економіка країни сама встановить рівень виробництва та зайнятості.

- Грошова маса впливає на виробництво через норму відсотка та розмір інвестицій, а також динаміку цін.

- Головна проблема – інфляція. Необхідна стабільна грошова полтика.

- Бюджетний дефіцит – причина інфляція, його треба зменшувати.

- Монетаризм – теорія економічної рівноваги.