- •1. Проаналізуйте наступний вислів з позиції сучасної науки: «Бідність є мати революцій і злочинів»(Платон).
- •2. Що мав на увазі т.Мен в даному вислові "Гроші створюють торгівлю, а торгівля примножує гроші".
- •3. Поясніть цитату д.Рікардо: «Не тому хліб дорогий, що сплачується рента, а рента сплачується тому,що хліб дорогий».
- •4. Дайте аналіз цитаті: "Торг — справа велика! Купецтвом всяке царство багатиться, а без купецтва ніяка і мала держава бути не може," (і. Посошков).
- •5. Що мав на увазі т.Мальтус говорячи: «Із-за перенаселення бідність може стати жалюгідною і гіркою долею всього людства».
- •6. Як Ви розумієте вислів д.Рікардо: «Праця природи сплачується не тому, що вона робить багато,а тому,що вона дає мало.»
- •7. Яка ідея закладена у висновку Радіщева «Все, что делает человек не для своей пользы, он делает «оплошно, лениво, косо-криво»
- •8.Яку ідею виклав у.Петті у слідуючій цитаті «Праця – батько і найбільш активний принцип багатства, земля – його мати»
- •9. Що мав на увазі м.Драгоманов в даній цитаті «Дайте спокій населенню, не утискайте його і не благодійте, і воно саме створить умови і форми людського життя».
- •10. Поясніть вислів ф.Кене «Для держави згубні не самі податки, а способи їх стягнення».
- •11. Про коментуйте вислів а.Сміта «Не від добрих намірів м’ясника, пивовара або булочника очікуємо ми отримати свій обід, а від дотримання своїх власних інтересів»
- •12. Проаналізуйте вислів ф. Кене «Гроші самі по собі представляють собою безплідне багатство, яке нічого не виробляє».
- •13. Проаналізуйте вираз Сміта про те, що «гроші – велике колесо обігу».
- •14. Прокоментуйте вислів т. Веблена: "Моральні норми і традиції, а не інтелект і розважливий розум дозволили людям піднятися над рівнем дикунів".
- •15. "Не через бюджетне, а через грошове регулювання слід розв´язувати економічні проблеми країни" вважає м. Фрідмен. Як ви це розумієте? у чому зміст кіль кіс. Теорії грошей м. Фрідмена.
- •16. Поясність наступний вислів д. Рікардо: «Рента створюється не в результаті щедрості природи, а в результаті бідності, нестачі багатих і плодючих ділянок землі».
- •17. Прокоментуйте вислів а. Сміта: «Де є велика власність, там велика нерівність».
- •18. Поясніть парадокс Сміта: «Чому не дивлячись на те, що вода для людини набагато корисніша за алмаз, ціна на алмаз набагато вища?».
- •19. Вислів к. Маркса: «Тільки той робітник продуктивний, який виробляє для капіталіста додаткову вартість або слугує самозростанню капіталу».
- •20. «Одного економічного ідеалу не може бути для народів, так само, як сукня не шиється за одною міркою» (в. Рошер).
- •21. Ф. Кене: « Праця землероба – єдина праця, що виробляє більше від того, що складає оплату праці. Тому вона єдине джерело будь-якого багатства».
- •22. Сісмонді: «Країна не може витрачати більше свого річного доходу, інакше вона буде проїдати свій капітал, розориться і збанкрутує».
- •23. Що мав на увазі Сміт, коли надавав державі роль «нічного вартового»?
- •24. Що мав на увазі Туган –Барановський в даній цитаті: « Капіталізм сам по собі не щезне, творчість новго ладу може бути справою тільки свідомої волі і думки людини».
- •25. «Гроші не тільки засіб збагачення, а й засіб політики» (т. Мен).
- •26. Поясніть вислів к.Маркса: «Те чого вартий товар капіталістам вимірюється затратами капіталу, те, що товар справді вартий – затратами праці».
- •28. Як ви розумієте даний парадокс Дж. Мілля: «Витрати на виробництво як старого так і молодого вина практично однакові, а ціни відрізняються суттєво»?
- •29. Прокоментуйте слова ф. Ліста «Здатність створювати багатство є безмежно важливішою за саме багатство».
- •30. Поясніть слова ф. Ліста: «Цивілізацію людства в цілому можна уявити і здійснити лише через цивілізацію і розвиток окремих націй».
9. Що мав на увазі м.Драгоманов в даній цитаті «Дайте спокій населенню, не утискайте його і не благодійте, і воно саме створить умови і форми людського життя».
М. П. Драгоманов (1841—1895) — видатний український мислитель, історик, публіцист, етнограф, літературний критик — один із лідерів Київської «Старої громади».
Центральне місце в суспільних поглядах Драгоманова посідає ідея поступу: вищого ступеня соціальної справедливості та духовної культури
Бачучи, “головним ділом” у людській історії – невпинний суспільний розвиток, Драгоманов визнавав найважливішим “поступ людини й громади, поступ політичний, соціальний…
Соціальний устрій суспільства на думку мислителя гармонійно повинні розвивати особистості, об’єднані в асоціації на добровільних засадах. Саме вільний індивід, з його нічим не обмеженою волею, є для М.П.Драгоманова атомом соціуму, фундаментом соціального й міжнародного порядку.
У своїй політичній діяльності Драгоманов дотримувався думки, що політична діяльність і боротьба мають базуватися на моральному ґрунті, оскільки «чисте діло вимагає чистих засобів». Учений уважав, що жодні компроміси із совістю, терор, диктатура не можуть бути засобами побудови ліпшого суспільно-політичного ладу.
10. Поясніть вислів ф.Кене «Для держави згубні не самі податки, а способи їх стягнення».
Франсуа Кене — французький економіст, засновник школи фізіократів.
Фермери, володіючи всією масою грошей (2 млрд ліврів), витрачають їх на продукти харчування та промислові товари; знов отриману суму (1 млрд) вони витрачають на заміну основного капіталу; ремісники свою суму (1 млрд від землевласників + 1 млрд від фермерів) витрачають на продукти сільського господарства. Таким чином, фермери знову будуть мати свою початкову суму, тому що отримавши 3 млрд, вони витратили 1 млрд. А оскільки невиробничий сектор, за Кене, не створює чистого продукту, залишкова грошова сума (2 млрд) до початку нового виробничого циклу знову виплачується землевласникам. Враховуючи ці обставини, Ф. Кене виступив з вимогою, щоб усі податки у державу сплачували отримувачі ренти – земельні власники.
Говорячи про оподаткування різних елементів багатства, Ф. Кене твердив, що "податки не повинні гнітити собою багатства землевласника, які призначені на обробіток землі". На думку Ф. Кене, доходи королівства пропорційні ціні сільськогосподарських продуктів. Він обґрунтував необхідність податків в обсязі третини доходу землевласників, висловився за податки на чисту продукцію, запровадження єдиного податку.
"Чистий продукт, писав Кене у статті "Податки", це "щоденно створюване богатство, яке формує доход нації, представляє собою продукт, що залишається після сплати усіх видатків з доходу, що отримується із земельних володінь". Таким чином, він стверджував, що чистий продукт виникає лише у землеробстві, а в промисловості спостерігаємо лише складання, комбінування або зміну форм.
11. Про коментуйте вислів а.Сміта «Не від добрих намірів м’ясника, пивовара або булочника очікуємо ми отримати свій обід, а від дотримання своїх власних інтересів»
Ада́м Сміт (англ. Adam Smith; *5 червня 1723 Керкколд, Шотландія — †17 липня 1790 Единбург, Шотландія) — британський (шотландський) економіст, філософ-етик; один із засновників сучасної економічної теорії, представник класичної політичної економії в Англії.
А. Сміт характеризує "економічну людину" словами: "вона скоріше досягне своєї мети, якщо звернеться до егоїзму своїх ближніх і зуміє показати їм, що в їх власних інтересах зробити для неї те, що вона вимагає від них. Кожний, хто пропонує іншому угоду будь-якого роду, пропонує зробити саме це. Дай мені те, що мені потрібно, і ти отримаєш те, що потрібно тобі", — така суть всякої подібної пропозиції. Не від добродійства м´ясника, пивовара або пекаря очікуємо ми отримати свій обід, а від дотримання ними своїх власних інтересів. Ми звертаємося не до їх людяності, а до їх егоїзму, і ніколи не говоримо їм про нашу потребу, а про їх користь. Кожна окрема людина намагається використати свій капітал так, щоб продукти його мали найбільшу вартість. Звичайно, вона і не думає при цьому про суспільну користь і не усвідомлює, наскільки сприяє їй. Людина має на увазі лише власні інтереси, але в цьому випадку, як і в багатьох інших, вона невидимою рукою спрямовується до мети, яка зовсім не входила в її наміри. Дбаючи про свої власні інтереси, людина часто більш дійовим чином служить інтересам суспільства, ніж тоді, коли свідомо намагається робити це.