48. Міжнародне співробітництво у соціальній сфері

Україна працює з наступними міжнародними організаціями в соціальній сфері. Найбільш значними і впливовими міжнародними організаціями в соціальній сфері є Рада Європи, Європейська спілка (ЄС), Організація по економічному співробітництву і розвитку (ОЗСР), Організація по безпеці і співробітництву в Європі (ОБСЄ), Організація Об'єднаних Націй (ООН) та її агенції (Програма розвитку ООН, ЮНЕСКО і ЮНІСЕФ), Всесвітній банк та ін. Завдяки своїй базі і масштабам членства, міжнародні організації мають великі ресурси і технічний досвід. Партнерство з міжнародними організаціями дає істотне фінансування, професіоналізм, доступ до інформації, законність, вплив і визнання з боку уряду і спонсорів. Контакти з міжнародними організаціями можуть сприяти цінному обміну інформацією. У них можна запросити документацію, технічні звіти і плани проектів.

Першою треба назвати Комісію з прав людини Організації Об'єднаних Націй, яка складається з представників 56 держав, що обираються терміном на три  роки, і проводить сесії щороку протягом шести тижнів. Комісія виконує дослідження, розробляє рекомендації і проекти міжнародних документів по правах людини.

На своїх щорічних сесіях Комісія з прав людини, Економічна і Соціальна ради t Генеральна Асамблея обговорюють ситуації і практику, пов'язані з грубими і систематичними порушеннями прав людини. Якщо положення в якійсь конкретній країні або якійсь конкретній практиці викликають особливе занепокоєння» ці органи мажуть прийняти рішення про проведення розслідування групою незалежних і об'єктивних експертів (робоча група) або окремою особою (спеціальний доповідач). Крім проголошення доповідей і розроблення рекомендацій Комісії і Генеральна Асамблея також уповноважені вживати заходів у випадку порушення прав окремих осіб, групи або общини.

В Україні існує відділ Верховного Комісаріату ООН з прав дитини, який особливу увагу приділяє захисту прав дітей, зокрема біженців, жертв військових конфліктів, які перебувають у нашій країні з батьками або без них.

Рада Європи — це міжурядова організація, заснована 10 державами — Бельгією, Данією, Ірландією, Італією, Люксембургом, Нідерландами, Норвегією, Сполученим Королівством, Францією та Швецією, до яких пізніше приєдналися Греція та Туреччина (у 1949 році).

Завдання Ради Європи:  ■ захищати права людини, плюралістичну демократію та верховенство права; ■ сприяти усвідомленню та оцінці європейської культурної самобутності та розмаїттю європейських культур; ■ знаходити вирішення проблем, що існують у суспільстві (національні меншини, ксенофобія, нетерпимість, захист навколишнього середовища, клонування, СНІД, наркотики, організована злочинність та ін.); ■ допомагати стверджувати стабільність демократії у Європі через підтримку політичних, законотворчих та конституційних реформ.

Міжнародна рада з соціального добробуту (спочатку — Конференція з соціальної роботі) заснована у 1928 році і зараз є однією з трьох найбільших НУО, враховуючи Міжнародну федерацію соціальних працівників і Міжнародну асоціацію шкіл соціальної роботи, які займаються вирішенням проблем соціального добробуту, соціальної справедливості і соціального розвитку.

Відповідно до концепції своєї діяльності Рада захищає основні права на виживання, їжі, нічліг, освіту, здоров'я, турботу і безпеку, враховуючи їх фундаментом свободи, справедливості у світі.

Міжнародна рада з соціального добробуту сприяє свободі самовираження і рівному доступу людей до соціальних благ; зменшенню соціально знедолених, ліквідації масової міграції і расових конфліктів тощо.

Для розв'язання цих завдань структурні підрозділи Ради займаються збором і поширенням інформації, дослідженнями та їх аналізом, підготовкою, проведенням семінарів і конференцій, вживають заходів щодо зміцнення НУО. Велику увагу Рада приділяє розвитку співробітництва між громадськими і державними організаціями, координації їх діяльності.

Дитячий фонд Організації Об'єднанні Націй (ЮНІСЕФ) заснований на першій сесії Генеральної Асамблеї в 1946 р. із метою задоволення насущних потреб дітей у їжі, медикаментах, одязі в повоєнній Європі і Китаї. У 1950 р. Генеральна Асамблея прийняла рішення, у відповідності з яким основним напрямом діяльності Фонду стало здійснення програм в інтересах дітей країн, що розвиваються.

Надаючи гуманітарну дойрйоґу і сприяючи розвитку, ЮНІСЕФ мае забезпечувати кожній дитині у сві ті здійснення її базових прав і привілеїв, проголошених у Конвенції про права дитини.

ЮНІСЕФ тісно співпрацює з Комітетом з прав дитини» стежить за здійсненням постанов Конвенції і допомагає державам, що ратифікували або приєдналися до Конвенції, виконувати свої зобов'язання. У своїй діяльності ЮНІСЕФ керується планом дій по здійсненню Всесвітньої декларації про забезпечення виживаній, захисту і розвитку дітей, ухваленої на Всесвітній зустрічі на вищому рівні в інтересах дітей у Нью-Йорку у вересні 1990 р.

В Україні за підтримки ЮНІСЕФ протягом останніх років здійснювалися проекти "Вуличні діти" та "Прийомна сім'я". Проект "Вуличні діти" .— один з напрямів Програми сприяння розвитку молоді ЮНІСЕФ, основна мета його — повернення дитинства "дітям вулиці". Реалізувалися пілотні проекти "Діти вулиці" протягом 1997 - 1998 pp. у містах Києві та Одесі.

Міжнародні центри соціального співробітництва виникли з ініціативи ООН після другої світової війни з метою координації стану соціальних прав людини, підготовки програм співробітництва і проектів соціальної допомоги стосовно таких груп, як діти, молодь, інваліди, сім'я.

Європейський центр з політики та досліджень у галузі соціального добробуту утворився в 1974 р. як міжнародний і неурядовий дослідницький орган із питань соціального розвитку ^підготовки фахівців. Центр розробляє і здійснює проекти соціального співробітництва: дитинство як соціальний феномен; наслідки для майбутньої соціальної політики; зміни в соціальному секторі; соціальні інновації у політиці допомоги людям похилого віку; кооперація в системі послуг соціального забезпечення як альтернатива приватизації та ін.

Міжнародна федерація соціальних працівників (МФС). Попередником цієї організації був міжнародний координуючий орган — Постійний секретаріат соціальних працівників, створений у 192& р. з ініціативи семи національних Асоціацій, який вже у 1956 р. сформувався в одну з найвідоміших НУО. Зараз МФСП об'єднує 70 національних асоціацій, 400 тисяч членів, одним із членів МФСП є Українська асоціація соціальних педагогів та спеціалістів з соціальної роботи. Основними документами Федерації є Статут, Міжнародний кодекс етики соціального працівника і Декларація про етичні принципи в соціальній роботі. За концепцією МФСРП, соціальна робота ґрунтується на гуманістичних ідеалах І націлена на задоволення потреб людини, на розвиток творчого потенціалу особистості".

Найважливішими цілями МФСП проголошено: удосконалення соціальної роботи як; професії; підтримка національних асоціацій у питаннях соціального планування, формування соціальної політики; розширення контактів і обмін досвідом соціальних працівників усіх країн; дотримання й удосконалення Кодексу етики професіонального соціального працівника.

Українська асоціація соціальних педагогів та спеціалістів з соціальної роботи, яка була зареєстрована у серпні 1992 року, стала членом МФСП у 1994. Представники її Сидоров В.М, декан факультету післядипломної підготовки Донецького університету та заступник директора Українського державного центру соціальних служб для молоді Звєрєва ІД. представляли молоду національну фахову організацію на конгресі у Шрі-Ланці у 1994 р.

Українська асоціація соціальних педагогів та спеціалістів з соціальної роботи протягом останніх двох років разом з Християнським дитячим фондом реалізують проект "Соціальна освіта в Україні".

Основна мета проекту — розвиток громадянського суспільства та демократії в Україні шляхом становлення соціальної роботи як професії, підвищення рівня соціальних послуг населенню, дітям та сім'ям до рівня міжнародних стандартів. Основні завдання проекту — навчання викладачів, студентів факультетів соціальної педагогіки та соціальної роботи, а також працівників-практиків та волонтерів з усіх регіонів України; підтримка їх соціальних ініціатив, розробка стандартів підготовки фахівців, підвищення якості соціальних послуп; ініціювання системи дистанційного навчання для продовження освіти; започаткування навчальних курсів для практиків без дипломів та створення ресурсних центрів для сприяння навчанню соціальній роботі на відстані та надання інформаційно-консультативних послуг практичним працівникам. Християнський дитячий фонд (ХДФ — CCF) має на меті сприяти поліпшенню становища дітей та молоді у світі шляхом розробки та реалізації програм, надання соціальних послуг, навчання спеціалістів та волонтерів соціальної роботи, розвитку міжнародного співробітництва в партнерстві з державними та недержавними структурами.

Християнський дитячий фонд керується у своїй діяльності принципами рівності всіх дітей незалежно від раси, національності, віросповідання та статі. ХДФ має програми як в Америці, так і в інших країнах світу.

В Україні Християнський дитячий фонд діє з травня 1997 року і зареєстрований як громадська організація. Фактично він є філією американської організації Християнський дитячий фонд (ХДФ).

Зараз Український офіс ХДФ отримав грант ТАСІ на реалізацію проекту "Захист прав дитини як професія", що базується на рїезультатах та набутому досвіді під час здійснення проекту "Конвенція ООН про права дитини: шляхи її практичного застосування" (1999-2000). На відміну від реалізованого, в запропонованому проекті увага зосереджується на категорії освітян-практиків, які працюють у закладах інтернатного типу, а також студентах новостворених факультетів соціальної роботи та соціальної педагогіки.