Суффиксы имён существительных

Для обозначения людей по роду их деятельности в древнеанглийском языке были производные слова, образованные присоединением суффикса –ere к основам имён или глаголов, которые указывают на объект или характер деятельности.

Так возникли многочисленные существительные — имена деятелей, например:

fiscere — рыбак (от fisc — рыба);

Для обозначения женщин, занимавшихся определённым видом деятельности, применялись производные слова с суффиксом -estre:

bæcestre — булочница (от bacan — печь);

Отвлечённые существительные с значением качества образовывались от основы соответствующих имён прилагательных при помощи суффикса -in.

haetu <*hatin (от hat — жаркий) > heat— жара;

Впоследствии в древнеанглийском периоде стал всё шире употребляться другой суффикс отвлечённых существительных -þu > н.а. -th, который присоединялся к основам, уже испытавшим перегласовку (т. е. раньше имевшим суффикс -in):

breadth —ширина, при прилагательном broad;

Для образования отвлечённых существительных, обозначающих состояние, в древнеанглийском употреблялся суффикс -scipe, образованный от существительного scipe —форма, состояние. Этот суффикс сохраняется в ряде употребительных теперь слов и даже не совсем утратил продуктивность.

frēōndscipe — дружба (от существительного frēōnd—друг),

В среднеанглийский период ræden превратилось в суффикс -red, с его помощью были образованы новые слова, например:

kindred — родство (от существительного kin — родня).

Широко распространены были суффиксы -ing и -ung, присоединявшиеся к глагольным основам для образования имён существительных, обозначавших действия, состояния или же результаты и продукты действий. В числе существительных, образованных таким путём, можно назвать следующие:

greting-—приветствие (от глагола grētan приветствовать) > н.а. greeting;

hātung — ненависть (от глагола hātian — ненавидеть).

Суффикс -nis(s), -nes(s) использовался для образования от основ прилагательных отвлечённых существительных, выражающих, качество, например:

īdelnis — праздность (от прилагательного īdel — праздный) > н.а, idleness;

Суффикс –ian,существительные с этим суффиксом обозначают национальность или звание и профессию, например:

Russian - русский, academician - академик,

Суффикс -ity (орфографические варианты -ety, -iety) образует абстрактные существительные со значением состояния, качества, условия:

able (способный) - ability (способность);

Суффикс -ing образует существительные от глаголов, например:

to meet (встречать) - meeting (встреча).

Суффикс -hood образует существительные со значением "состояние, положение, качество", например:

child (ребенок) - childhood (детство), man (мужчина) - manhood (мужественность).

Суффикс -ment образует существительные, обозначающие действие, например:

to move (двигаться) - movement (движение).

Позначення часу у германських мовах

Таке складне абстрактне поняття як “час” не може мати єдиного спільноіндоєвропейського позначення, тому що воно сформувалось порівняно пізно, уже після розпаду іє спільності, на основі різних конкретних понять.

Але загальними дляя всіх іє. мов є семантичні моделі, за якими найчастіше розвиваються слова зі значенням «час»: крутити, тягтися, іти, рухатися. Окрім цих перелічених понять, у германських мовах це поняття могло утворитися від слів «спокій, зупинка, міра»

Також позначення часу тісно пов’язане з позначенням простору й причинності.

Один з найдавніших герм. позначень часу є корінь *hwil: да. hwil «час» (суч.анг. while), двн. Hwilа «час», дісл. Hvila «постіль, місце спокою»

Ще одним мотивом на позначення часу була сема «різати, відокремлювати»: від іє. *di-to- («відділене») походять да. tid (час, пора року, година) шв.tid (час), двн. Zit (час, пора року).

Поняття «рік» пов’язане з іє.коренем *еі «іти»: англ. Year, гот. Ar , данг.gear, нім. Jahr.

Первісне членування року пов’язане не тільки з погодно-кліматичними умовами, а й із сезонно-польовими роботами. *Wintr- (зима): да, голл.Winter, дісл.Vetr – що означало «волога пора року»

Поняття «осінь» не було, вона вважалась частиною літа: гот.asans (літо,час збирання урожаю)

Давнім позначенням вести було складання основ «довгий» і «день»: да.lengten,двн.lenzin.

Поняття «тиждень» виникло нв основі семи «зміна, чергування»: анг.week, данг.wice. Семантичний розвиток: згинатися-выдхилятися-чергуватися-тиждень.

У германських мовах зберіглася іє.назва ночі (гот.naht,дісл.nott,англ.night), а поняття дня замінено лексемою *dagaz – це слово має велику силу експресії, пов’язане із сонцем.

«Латинські запозичення в англійській мові»

Серед слів латинського походження в англійській мові виділяють звичайно три шари. Вони відрізняються характером семантики слів і часом їх запозичення.

1. Перший шар.

Стародавні племена, предки англо-саксів, що населяли північну частину Центральної Європи вели торговий обмін з Римською Імперією, воювали з нею,стикалися з римськими купцями і запозичили у римлян ряд слів, пов'язаних з поняттям торгівлі, або видом товарів і нових для цих племен предметів.

Наприклад:

лат. vinum, англ. wine - вино

лат. discum, англ. dish -страва

Як бачимо, це слова прості за формою, повсякденного змісту, входили в англійську мову усним шляхом, при безпосередньому живому спілкуванні. Сюди відносяться назви продуктів харчування, рослин.

Наприклад:

лат. - pipere , англ - pepper - перець

лат. - persicum , англ. peach – персик

лат. - butyrum , англ. butter - масло

До першого шару відносять і слова, запозичені англо-саксами пізніше,вже на Британських островах.

Ці слова пов'язані, головним чином, з будівельною технікою стародавніх римлян, сліди якої англо-сакси знайшли в Британії.

Наприклад:

лат. strata via - мощена дорога , англ. street - вулиця

лат. campus – табір, англ.- camp - табір

2. Другий шар.

Другий шар латинських запозичень пов'язаний з Християнством, яке було принесено римськими проповідниками, який звернув язичників англо-саксівв нову віру. Мовою церковної служби була латинська, тому в давньоримську мову проникло багато латинських слів релігійного змісту. Ось деякі слова, що відносяться до цього періоду:

лат. monachus англ. – monk - чернець,

лат. scrinium - священна гробниця, англ. - shrine святиня

лат. candela , англ. – сandlе - свічка

лат. мonasterium,англ. - monastery - монастир

Прийняття християнства і діяльність проповідників зробили сильний вплив на всю культуру англо-саксів. Був введений латинський алфавіт. З'явилися монастирські школи, літературні твори латинською мовою і т.д. Були запозичені багато слів, що свідчать про розширення кругозору англо-саксів.

Наприклад:

лат. schola, англ. – school - школа

лат.rosa , англ. - rose – троянда

Група слів запозичена з галузі освіти, науки, літератури,навчання, мистецтва.

лат. versus, англ.-verse - вірші

лат. theatrum, англ. - theater – театр

3. Третій шар.

У цей період англійська мова запозичила багато слів з класичних мов. Від попередніх вони різко відрізнялися своїм характером: Ці слова, як правило, наукові. Проникали вони в мову письмовим шляхом, через літературу,вчені твори, що сприяло максимальному збереженню латинської форми слова.

Наприклад, в англійській мові збереглись без змін:

animal – тварина,formula – формула, inertia –інерція, maximum –максимум, minimum – мінімум,memorandum – меморандум, veto – вето, alibi – алібі, autograph – автограф, atmosphere – атмосфера,excursion – екскурсія.

Латинські запозичення епохи Відродження діляться на прямі, тобто взяті безпосередньо з латинської мови і на непрямі, які проникли через французьку мову. Встановлення безпосереднього джерела запозичення окремих слів не має принципового значення, тому що в кінцевому рахунку,всі ці слова латинського походження:

Наприклад:

лат. factum - анг. fact - факт - фр. fait - запозичене англійською мовою у формі feat (подвиг)

лат. radius (радіус) - з фр. ray (промінь)

Багато латинських запозиченнь в англійській мові мають грецьке походження. Це слова, у свій час запозичені латинською мовою з грецької, а потім вже в латинізованій формі проникли в словниковий склад англійської мови.

Наприклад:

лат.angelus,гр. aggelos, англ. angel – посланець,ангел,

лат.idea,гр. idea,англ. idea - думка, ідея, образ

лат.comedia,гр. comodia,англ. сomedy - комедія

Бурхливий розвиток науки і техніки супроводжувався появою десятків тисяч слів, що виражають нові поняття. Багато з цих термінів набули загальне вживання. Значна частина наукової технічної термінології в сучасній англійській мові створена з латинських і грецьких коренів.

Вони широко поширені у всіх галузях науки.

Наприклад:

З області медицини: anemia, appendicitis, bronchitis, pediatry, oncology, aspirin, insulin, antibiotics та ін

Всі ці слова з'явилися в XIX і XX століттях.

З області фізики: atom, calorie, the quantum, theory,energy та ін

З області техніки: radiator, transmission, engine, airplane,hydroplane, frequency, antenna, radius, radio і ін

У висновку хочеться сказати, що не дивлячись на деяке засмічення англійської лексики словами, запозиченими з інших мов, англійська мова вцілому не постраждала від великого притоку іншомовних елементів. Навпаки, словниковий склад безсумнівно збагатився. Це стало можливим завдяки тому, що вона увібрала в себе все потрібне, відкинувши в ході подальшого розвитку все випадкове, наносне.

Старшеков А. 2330-2 а/п (201)