14. Визначте місце України в планах імперіалістичних держав напередодні та на початку Першої Світової війни. В чому полягала трагедія українського народу в цій війні?

Початок XX ст. у міжнародних відносинах характерний, насамперед, завершенням територіального поділу світу. Цей період ознаменований швидким зростанням продуктивних сил, економічним розвитком, значними досягненнями в галузі науки і техніки. Нерівномірність економічного розвитку вкрай загострила суперечності між найбільшими державами світу. Боротьба за нові ринки збуту, колонії, сфери впливу, поділ світу відповідно до змін у співвідношенні сил становить основний зміст зовнішньої політики цих держав. У боротьбі за перерозподіл здобутих раніше позицій і територіальних володінь утворювалися військово-політичні блоки держав. У 1879 – 1882 pp. утворився Троїстий союз у складі Німеччини, Австро-Угорщини й Італії. У 1907 р. остаточно сформувався другий військово-політичний блок держав – Антанта у складі Англії, Франції та Росії. Землі України, поділені ще у XVII ст., перебували у складі Австро-Угорщини і Росії, що становили два протилежних блоки. Кожна з цих держав претендувала на ту територію України, яка була за її межами. Отже, головний театр воєнних дій у майбутній війні розгортався б на українській етнічній території. Виходячи з цього, і складали свої плани держави. Світова війна, розпочавшись 28 липня 1914 p., підтвердила такі гіпотези.

Трагедія українського народу у цій війні полягала в тому, що український народ знаходився під владою держав-ворогів, то ж на полі бою українці мусили боротися між собою, вбивати своїх братів.

15. Дайте характеристику діяльності Української Центральної Ради у боротьбі за відродження української держави Визначте етнополітичний аспект цієї діяльності.

Універса́ли Украї́нської Центра́льної Ра́ди — грамоти-прокламації, які видала Українська Центральна Рада для широкого загалу, як гетьмани козацької доби. Українська Центральна Рада (УЦР) видала 4 Універсали, які визначили етапи української держави — від автономної до самостійної.

Умови І Універсалу

1. Проголошення автономії України в складі Росії;

2. Джерелом влади в Україні є український народ;

3. Управління України має здійснювати всенародні українські збори (сейми або парламент);

4. Українські збори приймають закони, і тільки ці закони діють на території України;

5. Висловлювалася надія, що неукраїнські народи, які проживають на території України, разом з українцями будуть будувати автономний устрій.

Умови ІІ Універсалу

1. Центральна Рада має поповнитися представниками від інших народів, які живуть в Україні;

2. Поповнена Центральна Рада утворює Генеральний Секретаріат, склад якого затверджує Тимчасовий Уряд;

3. Центральна Рада починає розробку закону про автономічний устрій України, який має бути затверджений установчим збором. До затвердження цього закону, УЦР зобов'язується не здійснювати автономії України;

4. Формування українського війська здійснюється під контролем Тимчасового Уряду.

Умови ІІІ Універсалу

1. Україна проголошується Українською Народною Республікою, не відділяючись від Росії;

2. До установчих зборів в Україні вся влада належить УЦР та Генеральному Секретаріату;

3. Скасовується право приватної власності на землю;

4. УЦР починає мирні переговори з Німеччиною та її союзниками;

5. Впроваджуються демократичні свободи: свобода мови, свобода друку та ін.;

6. Запроваджується 8 годинний робочий день;

7. Встановлюється державний контроль над виробництвом;

8. На грудень призначаються вибори до всеукраїнських установчих зборів.

Умови IV Універсалу

1. УНР проголошується незалежною, вільною суверенною державою українського народу;

2. З усіма сусідніми країнами УНР прагне жити у мирі та злагоді;

3. Влада в Україні належить народу України, від імені якого, допоки не зберуться українські Установчі збори, буде правити ЦР;

4. Піддано жорстокій критиці політику більшовиків, яка веде до громадянської війни;

5. УЦР зобов'язується вести боротьбу проти прибічників більшовиків в Україні;

6. УЦР зобов'язувалась негайно почати мирні переговори з Німеччиною;

7. УЦР планує провести земельну реформу в інтересах селян;

8. Держава має встановити контроль над торгівлею та банками

16. Визначте історичні особливості пошуку оптимальних моделей будівництва незалежної української держави в 1917-1920 рр. Проаналізуйте еволюцію українського державотворення, пріоритетні напрями освітньої, наукової і промислової політики України після проголошення її незалежності.

Особливості пошуку оптимальних моделей будівництва незалежної української держави в 1917-1920 рр. чітко відображені у чотирьох універсалах, виданих Українською Центральною Радою.

Умови І Універсалу

1. Проголошення автономії України в складі Росії;

2. Джерелом влади в Україні є український народ;

3. Управління України має здійснювати всенародні українські збори (сейми або парламент);

4. Українські збори приймають закони, і тільки ці закони діють на території України;

5. Висловлювалася надія, що неукраїнські народи, які проживають на території України, разом з українцями будуть будувати автономний устрій.

Умови ІІ Універсалу

1. Центральна Рада має поповнитися представниками від інших народів, які живуть в Україні;

2. Поповнена Центральна Рада утворює Генеральний Секретаріат, склад якого затверджує Тимчасовий Уряд;

3. Центральна Рада починає розробку закону про автономічний устрій України, який має бути затверджений установчим збором. До затвердження цього закону, УЦР зобов'язується не здійснювати автономії України;

4. Формування українського війська здійснюється під контролем Тимчасового Уряду.

Умови ІІІ Універсалу

1. Україна проголошується Українською Народною Республікою, не відділяючись від Росії;

2. До установчих зборів в Україні вся влада належить УЦР та Генеральному Секретаріату;

3. Скасовується право приватної власності на землю;

4. УЦР починає мирні переговори з Німеччиною та її союзниками;Впроваджуються демократичні свободи: свобода мови, свобода друку та ін.;

5. Запроваджується 8 годинний робочий день;

6. Встановлюється державний контроль над виробництвом;

7. На грудень призначаються вибори до всеукраїнських установчих зборів.

Умови IV Універсалу

1. УНР проголошується незалежною, вільною суверенною державою українського народу;

2. З усіма сусідніми країнами УНР прагне жити у мирі та злагоді;

3. Влада в Україні належить народу України, від імені якого, допоки не зберуться українські Установчі збори, буде правити ЦР;

4. Піддано жорстокій критиці політику більшовиків, яка веде до громадянської війни;

5. УЦР зобов'язується вести боротьбу проти прибічників більшовиків в Україні;

6. УЦР зобов'язувалась негайно почати мирні переговори з Німеччиною;

7. УЦР планує провести земельну реформу в інтересах селян;

8. Держава має встановити контроль над торгівлею та банками

Після здобуття незалежності перед Україною постала проблема формування та розвитку власної господарської системи:

o сформувати структуру економіки за галузями, народногосподарськими комплексами, сферами виробництва та обслуговування, оскільки після розпаду СРСР економіка України не була цілісним комплексом (до 1991 р. в Україні вироблялося лише 20 % кінцевого продукту);

o створити умови та визначити механізми первісного нагромадження капіталу;

o переформувати управлінські та регулятивні органи, що відповідають за розвиток економічної системи суспільства;

o створити сприятливі умови для формування ринкової інфраструктури, структури ринків відповідно до нових закономірностей функціонування економіки;

o визначити стратегічні напрями руху національної економіки - модель економічного розвитку;

o сформувати інституційну базу економічних реформ відповідно до стратегії економічного розвитку;

o закласти підвалини для формування та ефективного функціонування валютної, грошово-кредитної, фінансової, бюджетної, фіскальної та інших підсистем національної економіки;

o створити умови для переходу національної економіки від системи закритого до системи відкритого типу;

o реформувати відносини власності;

o переорієнтувати економіку з аграрно-промислової на промислово-аграрну країну;

o створити умови для активізації розвитку підприємництва;

o провести повну інвентаризацію господарських одиниць за галузевими, функціональними, організаційними та іншими ознаками, щоб формувати реєстри суб'єктів господарювання та економічних ресурсів, та ін.

Пріоритетними напрямами державної політики щодо розвитку вищої освіти є:

•    особистісна орієнтація вищої освіти;

•    формування     національних     і     загальнолюдських цінностей;

•    створення   для   громадян   рівних   можливостей   у здобутті вищої освіти;

•    постійне   підвищення   якості   освіти,   оновлення   її змісту та форм організації навчально-виховного процесу;

•    запровадження освітніх інновацій та інформаційних технологій;

•    формування в системі освіти нормативно-правових і організаційно-економічних        механізмів        залучення         і використання позабюджетних коштів;

•    підвищення соціального статусу і професіоналізму працівників   освіти,   посилення   їх   державної   і   суспільної підтримки;

•    розвиток освіти, як відкритої державно-суспільної системи;

•    інтеграція вітчизняної вищої освіти до європейського та світового освітніх просторів.