25. З якою метою розпочався процес політичного реформування Української держави на початку XXI ст.? Які ви знаєте пропозиції щодо внесення змін до діючої Конституції України 1996 р.?

З обранням президента відбулася зміна уряду У грудні 1999р. Прем''''єр-міністром України було обрано Віктора Ющенка Новий уряд розгорнув досить активну рефор-маторську діяльність, зупинивши падіння виробництва І сприявши початку економічного зростання (у 2000-2001 рр темпи економічного зростання України були най-вищими серед країн СНД).

 Важливою подією у політичному житті стало форму-вання у складі Верховної Ради парламентської більшості У січні 2000 р. депутати 11 парламентських груп І фракцій, а також деякі позафракційні парламентарі в кількості 237 депутатів утворили парламентську більшість Це да-ло змогу забезпечити підтримку уряду В. Ющенка  Сформована більшість Головою Верховної Ради обра-ла І Плюща, його заступниками В. Медведчука І С Гавриша.

16 квітня 2000р. відбувся Всеукраїнський референ-дум за народною Ініціативою.  Понад 80 % тих, хто взяв участь у референдумі, висло-вилися за необхідність формування двопалатного парламенту, за зменшення конституційного складу ВРУ, за ска-сування депутатської недоторканості, за право Президен-та достроково припиняти повноваження ВРУ у випадку, якщо остання протягом одного місяця не зможе сформувати постійно діючої парламентської більшості або в разі незатверження нею протягом 3 місяців підготовленого і поданого в установленому порядку Кабміном проекту Державного бюджету України.  Результати референдуму передбачають внесення сут-тєвих змін до Конституції та виборчого закону. Але про-цес Імплементації результатів референдуму І досі неза-вершений.  Взимку-навеснІ2001 р Україну сколихнула політична криза, викликана «справою Гонгадзе» І «касетним сканда-лом» Проти президента І його оточення опозиція висуну-ла серйозні звинувачення І вимагала від нього подати у відставку. Але наступ опозиції, який супроводжувався демонстраціями І навіть сутичками з міліцією, так І не дав бажаного результату У квітні 2001 р В Ющенка було звільнено з посади Прем''''єр-міністра Дещо раніше звіль-нено І декількох міністрів його уряду Це додало нового Імпульсу політичній кризі. Але, зрештою, опозиція відмовилась від ескалації ситуації І переключилась на підготов-ку до парламентських виборів 2002 р Новим Прем''''єр-міністром було обрано А. Кшаха 

31 березня 2002 р відбулися парламентські вибори (50% депутатів обиралися на пропорційній основі, 50% -по мажоритарних округах), в результаті яких до Верхов-ної ради пройшли 6 політичних партій І виборчих блоків Найбільшу кількість голосів набрав виборчий блок «Наша Україна» (23,55%). Далі, відповідно, КПУ (20,01%), «За єдину Україну» (11,79%), блок Юлії Тимошенко (7,25%), СПУ (6,87%), СДПУ(о) (6,27%).  Ці партії і блоки утворили у парламенті свої фракції. Найчисельнішою фракцією стала «Єдина Україна». Голо-вою Верховної Ради України було обрано В. Литвина.  Фракція «Єдина Україна» розпалася на 6 менших фрак-цій. Чотири фракції - «Наша Україна», «БЮТ», «СПУ» і «КПУ» оголосили про свою опозиційність, а їх представ-ники очолили більшість парламентських комісій. Чергові президентські вибори призначені на 2004 р. Саме ця подія є визначальною у політичній боротьбі в Україні.  Літо 2002 р. було позначене багатьма техногенними ка-тастрофами. Перманентного характеру набули аварії на вугільних шахтах. Найбільш резонансною стала аварія лі-така на Скнилівському летовищі поблизу Львова, яка за-брала багато людських життів (79 загиблих, більше сотні потрапили в лікарню). 

З прийняттям Конституції конституційний процес не закінчується. По-перше, необхідно провести копітку роботу щодо тлумачення та конкретизації норм і принципів Конституції та зафіксувати їх у системі кодексів. По-друге, з розвитком держави та суспільства виникатиме нагальна потреба у змінах, доповненнях та додатках до існуючого основного закону держави. Тому після прийняття Конституції законотворчість розгорнулася у двох напрямках — підготовка та затвердження нових законодавчих актів, що базується на новому основному законі та трансформація або ж відміна законів, затверджених до червня 1996 р. 

Нині законодавча база України переживає період становлення. Протягом 1990-1998 рр. прийнято загалом понад 1200 законодавчих актів серед них декрети Кабінету Міністрів України та Укази Президента України з економічних питань, не врегульованих законом, Абсолютну більшість становлять закони України, прийняті після проголошення державного суверенітету України. Різні сфери суспільного життя врегульовані вже 420 самостійними законами. За ці роки прийнято майже 500 законів про внесення змін до чинного законодавства, понад 200 законів про ратифікацію міжнародних договорів та конвенцій. Зазначимо, що майже дві третини від загальної кількості законодавчих актів прийнято протягом 1994-1998 рр. 

Водночас законодавча база, сформована в Україні, ще не забезпечує повною мірою потреб держави та суспільства в правовому регулюванні суспільних відносин, значна частина яких продовжує регулюватися нормами законодавчих актів колишнього Союзу РСР відносини, що виникли в останні роки, взагалі не врегульовані законами України.