4. Данило Галицький

ДОВІДКА

Данило Галицький (1201-1264)

Волинський і галицький князь. Син Романа Мстиславича. Об'єднав Во­линь, заволодів Галичем та Києвом. Брав участь у битві на р. Калці. За йо­го князювання були побудовані міста Львів та Холм. Єдиний князь, який хоч і був під владою Золотої Орди, фак­тично не підкорився монгольським ханам.

Після смерті Романа Мстиславича влада на галицько-волинських зем­лях переходила з рук у руки багато разів. Право володарювати тут вибо­рювали як руські князі, так і поляки та угорці. Романові сини — Данило та Василько, спираю­чись на широкі верстви населення Волині, дріб­них феодалів, міщан, смердів, теж намагалися об'єднати батьківські землі. 1230 року вони мак­симально наблизилися до своєї мети, але в на­пруженій боротьбі перемогло місцеве боярство. Друга спроба об'єднання припадає на 1238 рік, після розгрому князем Данилом німецьких ли­царів Тевтонського ордену під с. Дорогичином. Водночас із напруженою боротьбою за відро­дження Галицько-Волинської держави розпочав­ся новий цикл змагань за об'єднання руських земель у єдину державу.

У1240 році Данилові Галицькому вдалося укрі­питися в Києві, доручивши управління містом досвідченому воєводі Дмитрові. Того ж року Дмит­рові довелося керувати обороною столиці від монгольської навали. У грудні 1240 року після тривалої облоги та численних утрат Київ захо­пила Орда.

Завдяки мудрій державній політиці Данило все ж зумів зберегти свою державу від знищення монголо-татарами. Незважаючи на певну залеж­ність, він фактично не підкорився владі Золотої Орди. Восени 1245 року Данило Романович їздив в Орду й отримав від хана ярлик на князюван­ня, згідно з яким Данило повинен був пе­ріодично надавати свої дружини татарам для їхніх походів на Польщу, Литву, Угор­щину, сплачувати річну данину, віддавати певну шану ханові. Натомість Галицько-Волинське кня­зівство фактично зберігало незалежність у внутрішній і зовнішній політиці.

Основним напрямком діяльності Данила став пошук со­юзників серед західноєвропейських країн для боротьби з Ордою. Данило звернувся до папи римського Інокентія IV з пропозицією організувати хрестовий похід проти монго­ло-татар. Зі свого боку князь обіцяв дати згоду на унію — об'єднання православної та католицької церков. Таку пропозицію привітали в Римі: щоб заохотити галицько­го князя, папа надіслав йому королівську корону, і в 1253 році в Дороги-чині папський легат Опізон коронував Данила.

Проте після цього Рим не допоміг у боротьбі з Ордою, тому Данило розірвав контакти з папою й вирішив боротися з Ордою власними силами. У 1254 році він розпочав військовий похід проти монголо-татар і завдав поразки хану Курамсі. Та 1259 року хан Бурундай усе ж змусив Данила визнати владу Золотої Орди.

В останні роки свого життя Данило Га­лицький приділяв велику увагу власній державі: будував міста, фортеці, посилю­вав військо, утримував у покорі бунтівне боярство. Так, найголовнішими містами, які збудував Данило, були Львів і Холм. До того ж Холм став улюбленим містом

Данила: він навіть сюди переніс столицю свого князівства, а потім був тут похований після смерті в 1264 році.