Київський національний університет будівництва і архітектури

Інститут післядипломної освіти

Немирівський навчально-консультаційний центр

Реферат

з дисципліни: Історія України

на тему: «Гетьман Пилип Орлик та його конституція»

Спеціальність: Теплогазопостачання і вентиляція

Виконав студент

Групи ТГ 08-02 Н

Гонгало Микола Петрович

Перевірив: Лесько О.І.

Дата заліку «….»…………. 2008р.

Київ 2008р.

Зміст

Література

1. О.Субтельний “Історія України”. Київ. „Либідь”. 1992р.

2. І.Крип’якевич “Історія України”. Київ. 1992 р.

3. Н.Полонська-Василенко “Історія України”. Том1. Київ. „Либідь”. 1992 р.

4. М.Грушевський “Історія України-Руси”

5. М.Аркас “Історія України-Руси”. Київ. 1992 р.

6. Д.Дорошенко “Нарис історії України” Київ. 1992р.

7. Новий довідник .Історія України. Упорядники: С.Крупчан, Т.Крупчан, О.Скопненко, О.Іванюк. Київ, 2006р. „Казка”

8. Гісем О.В.Історія України. Посібник для абітурієнтів. Кам’янець-Подільський . „Абетка”. 2005р.

Вступ

Після трагічної для І. Мазепи поразки під Полтавою все найближче оточення гетьмана опи­нилося на території Туреччини, у Бендерах. Так розпочалася перша доба української еміграції.

Після смерті І. Мазепи серед українських ко­заків в еміграції розгорілася боротьба за геть­манську булаву, що тривала півроку. 5 квітня 1710 року козацька рада в Бендерах обрала геть­маном Пилипа Орлика. Тоді ж обрали й генеральну старшину, до складу якої увійшли:

• Іван Ломиковський (генеральний обозний);

• Клим Довгополий (генеральний суддя);

• Іван Максимович (генеральний писар);

• Григорій Герцик, Федір Мирович (генеральні осавули).

10 травня 1710 року Карл XII підписав фор­мальний диплом, яким він затвер­див П. Орлика на посаді гетьмана. Невдовзі між українським гетьманом і шведським королем був укладений договір, за яким Україна ставала протекторатом Швеції. П. Орлик налагодив кон­такти з кримським ханом, який обіцяв допомог­ти в боротьбі з Росією. Крім того П.Орлик склав Конституцію козацької держави.

У цій Конституції був узагальнений увесь попередній досвід існування Української козацької держави та намічені шляхи її подальшого розвитку. Основною ідеєю документа стала вимога обмежити владу гетьмана й прагнення старшини відігравати головну роль у суспільно-політичному житті України.

1. Пилип Орлик — гетьман України в еміграції

Пилип Орлик (1672-1742)

Походив з родовитої литовсько-чеської сім'ї. Народився 21 жовтня 1672 року у м. Косуті поблизу Вільна. Його батько загинув під час польсько-турецької війни в 1673 році, воюючи на боці короля. Мати зуміла дати си­нові добру освіту: він навчався в єзуїт­ському колегіумі у Вільні, а 1694 року закінчив Києво-Могилянську колегію.

У 1698—1700 рр. працював писа­рем у канцелярії київського митропо­лита, потім став старшим військовим канцеляристом, а згодом і регентом (управителем) справами Генеральної військової канцелярії. У 1706 році був призначений генеральним писарем, а невдовзі став найближчим радником гетьмана І. Мазепи. У 1708-1709 рр. разом з гетьманом намагався створи­ти антимосковську коаліцію, яка стала б гарантом незалежності Української держави. Поразка шведсько-україн­ських військ у битві під Полтавою при­мусила П. Орлика емігрувати разом з І. Мазепою та значною частиною ко­зацької старшини.

Після смерті І.Мазепи на козацькій раді 5 квітня 1710 року П.Орлик був обраний гетьманом, якого одразу ж визнали шведський король і турецький султан.

З 1714 року він був змушений жити в різних країнах: у Швеції, Німеччині, Франції, Греції, Молодові. Помер у Яссах у травні 1742 року.

П. Орлик був останнім українським гетьманом періоду Гетьманщини, який відкрито поставив питання про створення української незалежної держави. Він був автором блискучих політичних творів.