1.Положення і задачі теорії помилок геодезичних вимірювань

Вивченням властивостей та закономірностями дії похибок вимірів, розробкою методів отримання найбільш точних значень виміряних величин та характеристик їх точності займається теорія похибок вимірювань. Елементи теорії похибок геодезичних вимірювань

Вимірювання – це процес порівняння вимірювання величини з відомою яка прийнята за одиницю вимірювання еталон.

Вимірювання буваю: прямі та побічні

Прямі– результат одержують безпосередньо в результаті порівннян. Вимірюють лінійкою або стрічкою.

Побічні – це вимірювання результат яких одержують як функцію за один та декількома аргументами

Вимірювання перевищення.

Вимірювання поділяються на необхідні та додаткові (надлишкові).

Необхідні, коли результат одержують один раз.

Додаткові – коли два та більше додаткові вимірювання обов’язкові в геодезії.

Кожне вимірювання здійснюється при наявності і взаємодії наступних основних факторів.

1. Вплив зовнішнього середовище

2. Особа, що виконує вимірювання

3. Інструмент, який виконують вимірювання

Як огромне відчуття людини так і прилади не досконалі, так само і зовнішні умови постійного змінюється. Все це викликає похибок вимірювання.

Внаслідок накопичення неминучих похибок виникає невідповідність між виміряники значеннями величини і її теоретичним значенням.

Істина похибок – це різниця між результатом вимірювання і точки значенням цієї величини .

Похибка = практика – теорія.

Класифікація похибок

За характером дії і властивостями похибок поділяються на :

1. Грубі – похибки величини, який набагато перевищує результат, яких можна очікувати при даних умовах вимірювання.

2. Систематичні – це похибки, які виникають від певного джерела мають певний знак та величину і носять закономірних характер.

3. Випадкові

Грубі помилки виявляють врезультаті повторних вимірювань

Вплив системи похибок може бути вираженою функцією (інструментальні). Колімаційна похибка теодоліта х, похибка.

Уникають певною технологією вимірювань. Колімаційна похибка КЛ-КП, дотримання рівння плечей при нівелювання; введення поправки.

Випадкові похибки в яких характер їх дій в кожному конкретному випадку не відомими вданих умовах вони можуть зявлятися а можуть і незявлятися можуть бути великими і навпаки.

Задачі теорії похибок

1. Відпрацьовує правила отримання найбільш точних результатів вимірювань.

2. Встановлює правила оцінки точності результатів вимірювань та її функцій так як знаючи точність одержаних результатів вимірювань можна правильно їх використати.

3. Забезпечує організацію і програму спостереження наперед заданою точністю.

2. Прямі та побічні вимірювання

Прямі– результат одержують безпосередньо в результаті порівннян. Вимірюють лінійкою або стрічкою.

Побічні – це вимірювання результат яких одержують як функцію за один та декількома аргументами

Рівно точні- вим як мають однакові СКП

3.Класифікація помилок та джерела їх виникнення:

Результати геодезичних вимірів завжди є наближеним значенням вимірюваних величин. Їх істинні значення нам не відомі. результати вимірів не збігаються з істинними значеннями вимірюваних величин, а повторні вимірювання не дають однакових результатів. це виникає тому , що в кожному вимірюванні не можливо абсолютно точно дотриматись незмінності комплексу умов. тобто кожен результат вимірів обтяжений похибкою вимірювань.

- особисті похибки спостерігача-виникають при обмеженні можливостей органів чуття спостерігача

- інструментальні похибки виникають через неточності виготовлення мірного приладу та неможливість його абсолютно точно регулювання.

- похибки методом вимірювань – виникають у випадках коли в його основі лежить яке-небудь припущення про властивості вимірюваного об’єкта чи приладами.

- похибки через вплив зовнішнього середовища – виникають наприклад під впливом температури в нівелірі порушується головна геометрична умова, вітер викликає коливання рейок і нівеліра що породжує похибки.