5.14. Розробка завантажень до вторинного відстійника

Розробка належить до біологічного очищення стічної води від продуктів біоорганічного розкладу і може використовуватися у вторинних відстійниках для іммобілізації гідробіонтів Herpobdella octoculata та Asellus aquaticus, біоплівки та макрофітів з метою запобігання процесів повторного забруднення стічної води амонієм сольовим та фосфатами під час біообростання стінок залізобетонних споруд.

Конструктивні особливості завантаження вирішують проблему біообростання вторинних відстійників при розміщенні їх впродовж стінок споруд, оскільки процес іммобілізації макрофітів здійснюється на завантаженні, яке приймає радіальну форму конструкції з подальшою утилізацією біоплівки та макрофітів іммобілізованими гідробіонтами Herpobdella octoculata та Asellus aquaticus [17].

Завантажений матеріал (рис. 5.25) у вигляді екранів отримують шляхом закріплення полотнищ синтетичного флізіліну 2 у полімерну пластичну рамку 1 за допомогою полімерних кріплень 3. Отвір 5 призначений для закріплення завантаження до гачка, розміщеного на стінках вторинного відстійника. Синтетичне волокно 4 необхідне для підйому завантаження з глибини споруд. Розміри екрану: ширина 1,0 м, довжина 3,5 м.

Рис. 5.25. Загальний вигляд завантаження для вторинного відстійника: 1 — полімерна рамка; 2 — флізілін; 3 — полімерне кріплення; 4 — синтетичне волокно; 5 — отвір

Принцип дії завантаження у вторинному відстійнику показано на рис. 5.26.

Рис. 5.26. Розміщення завантаження у вторинному відстійнику: 1 — система підводу; 2 — вторинний відстійник; 3 — екран; 4 — синтетичне волокно; 5 — вузли

Обробна суміш очищеної стічної води та відпрацьованого мулу потрапляє по системі підводу 1 до вторинного відстійника 2, в якому здійснюється відділення відпрацьованого мулу від очищеної стічної води. Екран 3 за допомогою передбаченого на ньому отвору та гачку, закріпленого у залізобетонну стінку, встановлюється в об’ємі вторинного відстійника приймаючи його форму (на рисунку не зазначено). За допомогою синтетичного волокна 4, яке додатково закріплює екран до металевого вузлу 5, надається можливість підіймати екран для очищення з глибини вторинного відстійника при забрудненні його бентосом. У разі контакту мулової суміші з завантаженням 3, яке приймає форму відстійника, здійснюється процес іммобілізації водоростей та біоценозу за рахунок високорозвиненої поверхні, при цьому стінки залізобетонних споруд залишаються вільними від біоплівки та макрофітів. Застосування такого типу завантаження запобігатиме обростанню та замулюванню поверхонь відстійників, виключаючи повторне забруднення очищеної стічної води амонієм сольовим та фосфатами. За допомогою розробленої конструкції забезпечується безперервна дія вторинних відстійників без додаткового виключення їх з робочого стану на промивку та очищення.

Запропоноване завантаження легко виготовити в умовах комунальних господарств з незначними капіталовкладеннями, з виключенням витрат на транспортування, монтаж елементів; завантаження не вимагає спеціальних режимів виготовлення та навиків в обслуговуванні і може експлуатуватися довгий час. За потребою в регенерації, завантаження промивається водою і знову занурюється. Такий режим роботи вторинних відстійників дозволить працювати без надмірних зупинок на промивку та очищення. Представлений тип завантаження може бути застосований на інших очисних спорудах для захисту стінок споруд від обростань з урахуванням розмірів радіального вторинного відстійника.

Розроблені технічні рішення направлені на захист р. Дніпро від забруднення недостатньо очищеною стічною водою. Впровадження розробок сприятиме попередженню евтрофікації басейну Дніпра шляхом доведення вмісту азоту амонійного, фосфатів та завислих речовин до норм ГДК. Доцільність даних розробок полягає у повному використанні існуючих очисних споруд шляхом вдосконалення їх роботи з урахуванням недоліків. Запропоновані рекомендації можливо впровадити в типових очисних спорудах з урахуванням їх параметрів.