- •1.2. Аналіз впливу віку активного мулу на ступень очищення стічної води
- •1.3. Кількість стічних вод, які надходять до очисних споруд каналізації на протязі доби
- •1.4. Стабілізація подачі стічних вод з первинних відстійників в аеротенки
- •1.5. Якість стічних вод, які надходять до очисних споруд каналізації
- •1.6. Стабілізація якості стічних вод в первинних відстійниках
- •1.6.1. Пристосування первинних відстійників для усереднення стічних вод
- •1.6.2. Вибір і обґрунтування засобів для усереднення стічних вод
- •Перелік використаних джерел
- •Удосконалення гідравлічного режиму роботи горизонтальних і радіальних відстійників
- •2.1. Дослідження роботи горизонтальних відстійників
- •2.2. Дослідження гідравлічного режиму роботи радіальних відстійників. Визначення напрямків удосконалення роботи відстійників
- •2.3. Сполучення процесів відстоювання й аерації в одному спорудженні. Ліквідація периферійних застійних зон у горизонтальних відстійниках
- •2.4. Установка збірно-дренажних пристроїв у радіальних відстійниках
- •2.5. Використання біологічно очищених стічних вод для оборотного водопостачання підприємств хімічної промисловості
- •2.6. Відвернений економічний збиток від впровадження природоохоронних заходів
- •Перелік використаних джерел
- •3.2. Технологічна схема ерліфтної циркуляції активного мулу і мулової суміші при паралельному включенні аеротенків і первинних відстійників і послідовному включенні вторинних відстійників
- •3.3. Технологічна схема з паралельним включенням первинних відстійників та з послідовним включенням аеротенків і вторинних відстійників
- •3.4. Розрахунки ерліфтів для циркуляції активного мулу в системі “аеротенк — вторинний відстійник — регенератор”
- •3.5. Приклад розрахунку ерліфта для перепуску мулової суміші з аеротенку в регенератор
- •3.6. Обстеження системи “аеротенки-вторинні відстійники”
- •3.7. Оцінка загального стану очисних споруд
- •Перелік використаних джерел
- •4.2. Техногенний вплив важких металів на навколишнє середовище та заходи його відновлення
- •4.3. Основні напрямки збереження та відновлення водного середовища шляхом створення нових екологічно ефективних технологій очистки стічної води
- •4.4. Оцінка екологічного стану р. Дніпро
- •Перелік використаних джерел
- •Дослідження біоценозу очисних споруд м. Дніпродзержинська
- •5.1. Оцінка якості очищення стічної води очисних споруд
- •5.2. Аналітичний контроль додержання нормативів вмісту шкідливих речовин у стічної воді
- •5.3. Методика визначення вмісту важких металів у гідробіонтів
- •5.4. Методика дослідження біоценозу очисних споруд
- •5.4.1. Методика встановлення оптимальної дози активного мулу
- •5.4.2. Методика дослідження видового складу біоценозу активного мулу
- •5.4.3. Методика встановлення максимальної кількості утилізованих живильних речовин гідробіонтами
- •5.4.4. Методика дослідження ролі гідробіонтів
- •У процесах нітрифікації та дефосфотації
- •5.5. Вивчення й обґрунтування впливу іммобілізації на видовий склад біоценозу
- •5.6. Морфологічна характеристика гідробіонтів
- •Вперше вилучених з очисних споруд
- •5.7. Вплив процесу іммобілізації біоценозу на ступінь екологічної безпеки стічної води
- •5.8. Визначення впливу біоценозу очисних споруд на процес акумуляції важких металів
- •5.9. Встановлення ролі гідробіонтів Herpobdella octoculata та Asellus aquaticus в процесах нітрифікації та дефосфотації
- •5.10. Підвищення рівня екологічної безпеки зворотних вод шляхом оптимізації дози активного мулу очисних споруд
- •5.11. Удосконалення технології біологічного очищення стічної води
- •5.13. Обґрунтування пропозиції щодо збільшення дози активного в аеротенку
- •5.14. Розробка завантажень до вторинного відстійника
- •Перелік використаних джерел
- •51918, Дніпродзержинськ
5.10. Підвищення рівня екологічної безпеки зворотних вод шляхом оптимізації дози активного мулу очисних споруд
На очисних спорудах м. Дніпродзержинська (скид 1) виявлено значний розвиток нитчастих, який призводить до інтенсивного виносу біомаси активного мулу, внаслідок чого відбувається недостатньо повне мікробіологічне очищення стічної води. Для вирішення поставленої проблеми проведені дослідження спрямовані на встановлення оптимальної дози активного мулу, при якій вміст азоту і фосфатів на зворотних водах буде доведено до встановлених норм ГДК.
Для того, щоб якість очищення стічної води (скид 1) відповідала встановленим нормам ГДК здійснено випробування на пілотній установці аеротенк — відстійник при дозі активного мулу 1— 4 г/дм3.
Дозу активного мулу збільшено до 4 г/дм3 внаслідок специфічності негативних факторів, а саме: подача дренажної стічної води з мулових майданчиків до аеротенку, яка містить токсичні речовини та кислі гази; скид стічної води з птахофабрики. Початкові значення ХСК, амонію сольового і фосфатів складали 365,0; 34 та 20 мг/дм3 відповідно. Визначення ефективності очищення стічної води здійснювали кожну годину протягом 8 годин. Отримані експериментальні дані зображені на рис. 5.18 — 5.20.
Рис. 5.18. Тримірна поверхня залежності показника ХСК від тривалості експерименту та дози мулу: ХСК — значення ХСК, мг/дм3; Х — час експерименту, год.; У — доза активного мулу, г/дм3
Рис. 5.19. Тримірна поверхня залежності концентрації амонію сольового від тривалості експерименту та дози мулу: А — концентрація амонію сольового, мг/дм3; Х — час експерименту, год.; У — доза активного мулу, г/дм3
Рис. 5.20. Тримірна поверхня залежності концентрації фосфатів від тривалості експерименту та дози мулу: Ф — концентрація фосфатів, мг/дм3; Х — час експерименту, год.; У — доза активного мулу, г/дм3
Експериментальні дані свідчать про прямо пропорційну залежність значень ХСК, амонію сольового, фосфатів від дози активного мулу та тривалості експерименту. Встановлено, що під час збільшення дози активного мулу до 3 г/дм3, показник ХСК знижується до 37,5 мг/дм3. Порівняно з робочою дозою активного мулу, яка на очисних спорудах складала близько 1 г/дм3, значення ХСК знижено у 2 рази. Аналіз результатів дослідів показав позитивний вплив збільшення ферментативної активності мулу з доведенням дози до 3 г/дм3, при якій зафіксовано зниження концентрацій амонію сольового та фосфатів у 4 рази відносно до встановленої дози активного мулу на очисних спорудах м. Дніпродзержинська. Експериментами показано, що підвищення дози активного мулу до 3 г/дм3, дозволить довести вміст показників азоту, фосфатів та ХСК нижче за встановлені норми ГДК. Підвищення дози активного мулу до 4 г/дм3 є не доцільним, оскільки підвищується навантаження на мулові карти та ускладнюється процес регенерації активного мулу. Експерименти довели, що при залпових скидах, показники вмісту азоту, фосфатів та ХСК при дозі активного мулу 3 г/дм3 будуть відповідати встановленим нормам ГДК. У перерахунку амонію сольового на азот амонійний його концентрація складатиме 0,9 мг/дм3.