2.6. Відвернений економічний збиток від впровадження природоохоронних заходів

Одним з важливих показників економіко-екологічних оцінок є економічний збиток, завданий народному господарству забрудненням навколишнього середовища, і, зокрема, забрудненням водних об'єктів. Найбільш прогресивним напрямком захисту водойм від забруднення визнане максимальне зниження концентрації шкідливих речовин шляхом удосконалювання технологічних процесів очищення при мінімальних витратах і поліпшених показниках «землеємності». Це особливо актуально в сьогоднішніх умовах, тому що будівництво додаткових очисних споруджень проблематично через умови забудови й дефіциту площ, також через практично повну відсутність необхідного фінансування [27—32].

Аналіз вітчизняного [33] і закордонного [34] досвіду методичних розрахунків оцінки економічного збитку від забруднення відкритих водойм показує, що у всіх методиках основними показниками для розрахунку економічного збитку приймається маса скидання забруднених речовин і відповідні питомі збитки. Виходячи з ідентичності методичних розрахунків визначення економічного збитку у вітчизняній і закордонній практиці, розрахунок зроблений за формулою:

, (2.9)

де В — економічний збиток, грн; — регіональний показник питомого збитку, грн/умов. т; — наведена маса забруднень, що попадають у водний об'єкт, умов.т/год; — басейновий поправочний коефіцієнт, що враховує забруднення окремих водогосподарчих об'єктів. У цьому випадку = 2,2 [35 — 37].

Значення по областях України розраховані з використанням поправочного коефіцієнта й для Дніпропетровської області = 131,23 у.д.е./умов.т, що становить 714 грн/умов.т.

Значення величини визначається за формулою:

, (2.10)

де — загальна маса річного скидання i-й домішки, т; — показник екологічної небезпеки i-го забруднювача, чисельно рівний ПДК конкретного забруднювача, за умови його влучення у водойму рибогосподарського значення, умов. т/т [36].

Таким чином, наведена маса забруднювачів, що попадають у водойму й здійснюють найбільш несприятливий вплив на якісний состав води, становить 46935 умов. т/год. Отриманий результат підставляємо у формулу (2.9) і одержуємо суму економічного збитку від забруднення водного об'єкта даними домішками, рівну 73372550 грн.

Впровадження комплексу водоохоронних заходів, що містить у собі аерацію стічних вод в умовах відстоювання, установку переточних труб у горизонтальних і радіальних відстійниках, а також монтаж додаткових збірно-дренажних пристроїв у радіальних відстійниках дозволили поліпшити якість очищення стічних вод за даними показниками.

Розрахунок наведеної маси річного скидання забруднюючих домішок до проведення комплексу водоохоронних заходів наданий у табл. 2.14.

Таблиця 2.14. Розрахунок наведеної маси річного скидання забруднюючих речовин до впровадження водоохоронних заходів

Назва речовини	Концентрація в стічних водах, г/м3	Річний скид, т/рік	Значення А , т/т	Наведена маса річного скидання, т/рік
Зважені речовини	20,0	730,0	0,05	36,5
Амонійний азот	4,75	173,4	20,0	3468,0
Нітрити	2,1	76,7	12,5	959,0
Нітрати	27,2	993,0	0,11	109,0
БПКп	10,0	365,0	0,33	121,0

Розрахунок економічного збитку від забруднення водного об'єкта після впровадження даного комплексу заходів наведений у табл. 2.15.

Наведена маса річного скидання забруднюючих речовин склала 2291,55 умов.т/рік, тобто впровадження даного комплексу водоохоронних заходів дозволило знизити суму економічного збитку до 3599567 грн. Таким чином, величина відверненого економічного збитку від забруднення навколишнього середовища склала 3772983 грн.

Таблиця 2.15. Розрахунок наведеної маси річного скидання забруднюючих речовин після впровадження водоохоронних заходів

Назва речовини	Концентрація в стічних водах, г/м3	Річний скид, т/рік	Значення Аі, умов. т/т	Наведена маса річного скидання, умов. т/рік
Зважені речовини	100	365,0	0,05	18,25
Амонійний азот	1,6	58,4	20,0	1168,0
Нітрити	2,0	73,0	12,5	912,5
Нітрати	30,0	1095,0	0,11	120,5
БПКп	6,0	219,0	0,33	72,3