5.4.3. Методика встановлення максимальної кількості утилізованих живильних речовин гідробіонтами

Herpobdella octoculata та Asellus aquaticus

Для захисту водного басейну р. Дніпро від евтрофікації, проведено експериментальні дослідження живильних властивостей живих організмів Herpobdella octoculata і Asellus aquaticus, які у якості живлення використовують застарілі форми дрібних безхребетних, що населяють активний мул, та відмерлі водорості. Для проведення експерименту використано резервуари об’ємом 3,5 дм³, які заповнювалися стічною водою з аеротенку. Мета експерименту полягала у встановленні максимальної кількості живильних речовин для вилучених гідробіонтів Herpobdella octoculata та Asellus aquaticus на 1 добу, при якій концентрації азоту амонійного та фосфатів знижувалися. Дослідження поживних властивостей Herpobdella octoculata та Asellus aquaticus проводили окремо: в кожному резервуарі утримувався 1 вид гідробіонтів. Стічна вода в резервуарах не аерирувалася. Вміст резервуарів для Herpobdella octoculata (Р — 1, 2, 3, 4, 5, 6), Asellus aquaticus (Р — 7, 8, 9, 10, 11, 12 ) та контроль стічної води Р – 13:

Р – 1 — очищена стічна вода, 50 особин, відпрацьований мул у кількості 5 % — 0,06 г;

Р – 2 — очищена стічна вода, 50 особин, відпрацьований мул у кількості 15 % — 0,18 г;

Р – 3 — очищена стічна вода, 50 особин, відпрацьований мул у кількості 30 % — 0,36 г;

Р – 4 — очищена стічна вода, 50 особин, відпрацьований мул у кількості 40 % — 0,48 г;

Р – 5 — очищена стічна вода, 50 особин, відпрацьований мул у кількості 50 % — 0,6 г;

Р – 6 — очищена стічна вода, 50 особин, відпрацьований мул у кількості 60 % — 0,72 г.

Р – 7 — очищена стічна вода, 50 особин, водорості у кількості 5 % від загальної біомаси — 0,068 г;

Р – 8 — очищена стічна вода, 50 особин, водорості у кількості 15 % від загальної біомаси — 0,204 г;

Р – 9 — очищена стічна вода, 50 особин, водорості у кількості 30 % — 0,408 г;

Р – 10 — очищена стічна вода, 50 особин, водорості у кількості 40 % — 0,544 г;

Р – 11— очищена стічна вода, 50 особин, водорості у кількості 50 % — 0,70 г;

Р – 12 — очищена стічна вода, 50 особин, водорості у кількості 60 % — 0,82 г;

Р – 13 — очищена стічна вода.

Протягом однієї доби проводили аналітичний контроль показників амонію сольового та фосфатів кожні 4 години. Імітовано процеси, які протікають у вторинному відстійнику при відділенні мулу від очищеної стічної води без аерації.

5.4.4. Методика дослідження ролі гідробіонтів

Herpobdella octoculata і Asellus aquaticus

У процесах нітрифікації та дефосфотації

Для захисту водних об’єктів від недостатньо очищеної стічної води, яка містить перевищені за норми концентрації біогенних елементів, необхідно вдосконалити систему очищення стічної води за рахунок формування складу біоценозу. Для вирішення поставленого завдання запропоновано використання харчових властивостей гідробіонтів Herpobdella octoculata та Asellus aquaticus направлених на зниження вмісту біогенних елементів у стічній воді.

Методика проведення експерименту полягала у визначенні впливу Herpobdella octoculata і Asellus aquaticus на процеси очищення стічної води від продуктів біорозкладення, а саме азоту амонійного та фосфітів [4]. Для проведення експерименту використовували п’ять резервуарів відкритого типу об’ємом 3,5 дм³, пристосованих для дослідження процесів вторинного забруднення, які протікають під час біорозкладення мулу та водоростей. Резервуари заповнювали стічною водою, яку брали з промислового аеротенка і яка аерирувалася. Для проведення експерименту використовували живі організми Herpobdella octoculata і Asellus aquaticus у кількості 50 особин кожного виду, вилучених із промислових очисних споруд. У якості живильних речовин використовували водорості загальною масою 12 грамів та відпрацьований мул об’ємом 6 см³ (7,7 г). Масу водоростей та об’єм мулу встановлено для експерименту тривалістю 16 діб. При проведенні досліджень користувалися визначеною максимальною кількістю речовин у вигляді мулу та водоростей, вміст яких для Herpobdella octoculata складає 40 %, для Asellus aquaticus 50 % від біомаси. Встановлену масу відпрацьованого мулу та водоростей подавали до резервуарів одноразово на першу добу.

Вміст п’яти резервуарів, імітуючих процеси, які характерні для аеротенку (Р — 1, 2, 3, 4, 5):

Р – 1 — очищена стічна вода на виході з аеротенка, гідробіонти у кількості 50 особин кожного виду, відпрацьований мул 7,7 г; водорості — 12,0 г;

Р – 2 — суміш очищеної стічної води на виході з аеротенку та відпрацьованого мулу 7,7 г;

Р – 3 — суміш очищеної стічної води на виході з аеротенку та водоростей масою 12,0 г;

Р – 4 — суміш очищеної стічної води на виході з аеротенку, відпрацьований мул 7,7 г; водоростей масою 12,0 г;

Р – 5 — очищена стічна вода на виході з аеротенка.

Усі резервуари аерирувалися протягом експерименту.

У резервуарі № 1 імітували процес, характерний для аеротенку. Для проведення експерименту кількість поживних речовини подано одноразово з метою дослідження процесів нітрифікації та дефосфотації під час аерації зі збільшенням навантаження на живі організми. У резервуарі № 2, 3 та 4 відображено процеси, які протікають в аеротенку з відсутністю гідробіонтів Herpobdella octoculata і Asselus aquaticus, або коли їх кількість незначна.

Під час експериментальної роботи контролювали вміст амонію сольового, нітритів, нітратів та фосфатів за акредитованими методиками для контролю якості очищення стічної води.