- •1.2. Аналіз впливу віку активного мулу на ступень очищення стічної води
- •1.3. Кількість стічних вод, які надходять до очисних споруд каналізації на протязі доби
- •1.4. Стабілізація подачі стічних вод з первинних відстійників в аеротенки
- •1.5. Якість стічних вод, які надходять до очисних споруд каналізації
- •1.6. Стабілізація якості стічних вод в первинних відстійниках
- •1.6.1. Пристосування первинних відстійників для усереднення стічних вод
- •1.6.2. Вибір і обґрунтування засобів для усереднення стічних вод
- •Перелік використаних джерел
- •Удосконалення гідравлічного режиму роботи горизонтальних і радіальних відстійників
- •2.1. Дослідження роботи горизонтальних відстійників
- •2.2. Дослідження гідравлічного режиму роботи радіальних відстійників. Визначення напрямків удосконалення роботи відстійників
- •2.3. Сполучення процесів відстоювання й аерації в одному спорудженні. Ліквідація периферійних застійних зон у горизонтальних відстійниках
- •2.4. Установка збірно-дренажних пристроїв у радіальних відстійниках
- •2.5. Використання біологічно очищених стічних вод для оборотного водопостачання підприємств хімічної промисловості
- •2.6. Відвернений економічний збиток від впровадження природоохоронних заходів
- •Перелік використаних джерел
- •3.2. Технологічна схема ерліфтної циркуляції активного мулу і мулової суміші при паралельному включенні аеротенків і первинних відстійників і послідовному включенні вторинних відстійників
- •3.3. Технологічна схема з паралельним включенням первинних відстійників та з послідовним включенням аеротенків і вторинних відстійників
- •3.4. Розрахунки ерліфтів для циркуляції активного мулу в системі “аеротенк — вторинний відстійник — регенератор”
- •3.5. Приклад розрахунку ерліфта для перепуску мулової суміші з аеротенку в регенератор
- •3.6. Обстеження системи “аеротенки-вторинні відстійники”
- •3.7. Оцінка загального стану очисних споруд
- •Перелік використаних джерел
- •4.2. Техногенний вплив важких металів на навколишнє середовище та заходи його відновлення
- •4.3. Основні напрямки збереження та відновлення водного середовища шляхом створення нових екологічно ефективних технологій очистки стічної води
- •4.4. Оцінка екологічного стану р. Дніпро
- •Перелік використаних джерел
- •Дослідження біоценозу очисних споруд м. Дніпродзержинська
- •5.1. Оцінка якості очищення стічної води очисних споруд
- •5.2. Аналітичний контроль додержання нормативів вмісту шкідливих речовин у стічної воді
- •5.3. Методика визначення вмісту важких металів у гідробіонтів
- •5.4. Методика дослідження біоценозу очисних споруд
- •5.4.1. Методика встановлення оптимальної дози активного мулу
- •5.4.2. Методика дослідження видового складу біоценозу активного мулу
- •5.4.3. Методика встановлення максимальної кількості утилізованих живильних речовин гідробіонтами
- •5.4.4. Методика дослідження ролі гідробіонтів
- •У процесах нітрифікації та дефосфотації
- •5.5. Вивчення й обґрунтування впливу іммобілізації на видовий склад біоценозу
- •5.6. Морфологічна характеристика гідробіонтів
- •Вперше вилучених з очисних споруд
- •5.7. Вплив процесу іммобілізації біоценозу на ступінь екологічної безпеки стічної води
- •5.8. Визначення впливу біоценозу очисних споруд на процес акумуляції важких металів
- •5.9. Встановлення ролі гідробіонтів Herpobdella octoculata та Asellus aquaticus в процесах нітрифікації та дефосфотації
- •5.10. Підвищення рівня екологічної безпеки зворотних вод шляхом оптимізації дози активного мулу очисних споруд
- •5.11. Удосконалення технології біологічного очищення стічної води
- •5.13. Обґрунтування пропозиції щодо збільшення дози активного в аеротенку
- •5.14. Розробка завантажень до вторинного відстійника
- •Перелік використаних джерел
- •51918, Дніпродзержинськ
2.5. Використання біологічно очищених стічних вод для оборотного водопостачання підприємств хімічної промисловості
Максимальне використання біологічно очищених і знезаражених стічних вод для виробничого водокористування дозволяє в значній мірі скоротити споживання води із природних джерел і зменшити скидання стічних вод у водойми. Це дозволить значно знизити капітальні й експлуатаційні витрати на водогосподарчі потреби міста, дасть можливість поліпшити санітарний стан р. Дніпро.
Дана технологічна схема міських очисних споруджень передбачає подачу 50 тис. т/добу на підживлення водооборотних циклів ВАТ "ДніпроАзот". На очисні спорудження надходять стічні води ВАТ "Баглійкокс" у кількості 3683 м3/добу, з них 112 м3/добу — промислові стічні води після моноетаноламінового очищення (МЕАО). При цьому потреба підприємства у свіжій технічній воді, що надходить на МЕАО очищення, становить 5342 м3/добу. Відповідно до технологічного регламенту підприємства до якості свіжої технічної води й оборотного циклу водопостачання пред'являються певні вимоги. Усереднені якісні показники свіжої технічної води й води оборотного циклу водопостачання моноетаноламінового очищення наведені в табл. 2.12.
Для порівняння приведемо ті ж якісні показники біологічно очищених стічних вод на виході з контактних відстійників після впровадження системи аерації й установки перетікань у первинному горизонтальному відстійнику, переустаткуванні типового горизонтального відстійника в аеровідстійник, установки труб-сифонів на радіальних відстійниках, установки перетікань у контактних відстійниках (табл. 2.13). При порівнянні табл. 2.12 і 2.13 можна зробити висновок, що очищена стічна вода за якісними показниками відповідає воді оборотного циклу водопостачання моноетаноламінового очищення.
Таблиця 2.12. Якість свіжої технічної води й води оборотного циклу водопостачання
|
Показники якості
|
Водневий показник і вміст речовин
|
|
|
Оборотний цикл |
свіжа тexнічна вода |
|
|
Водневий показник рН
|
8,2
|
8,4
|
|
Зважені речовини, мг/дм3 |
23,5 |
23,5 |
|
Хлорид, мг/дм3
|
35,3
|
19,5
|
|
Сульфати, мг/дм3
|
25,4
|
35,6
|
|
Сухий залишок, мг/дм3
|
283
|
266,3
|
|
Твердість, мг-екв/дм3
|
5,19
|
3,35
|
|
Лужність, мг-екв/дм3
|
1,64
|
2,49
|
|
Окисленість, мг-екв/дм3 |
9,5 |
13,5 |
Таблиця 2.13. Якість стічних вод після контактних відстійників
|
Показники якості
|
Значення показників
|
|
Водневий показник рН
|
7,2
|
|
Зважені речовини, мг/дм3
|
10,0
|
|
Сульфати, мг/дм3
|
25,0
|
|
Хлориди, мг/дм3
|
21,0
|
|
Сухий залишок, мг/дм3
|
283
|
|
Окисленість, мг-екв/дм3 |
6,0 |
|
Твердість, мг-екв /дм3 |
3,1 |
|
Лужність, мг-екв/дм3 |
2,0 |
Виключення становлять окисленість і зміст зважених речовин, які наведені у табл. 2.12. Необхідно відзначити, що вміст солей кальцію й магнію (твердість) дорівнює 5,1 мгекв/дм3, відповідає середньому ступеню твердості води. Використання твердої води для виробничих цілей у системі оборотного водопостачання неприпустимо, тому що спостерігаються істотні відкладення на внутрішній поверхні труб.
При порівнянні табл. 2.12, 2.13 і 2.5 видно, що після проходження стічних вод через удосконалені очисні спорудження якість очищення відповідає вимогам, пропонованим до вод оборотного циклу. Таким чином, очищена вода може бути використана на водооборотних циклах ВАТ "Баглійкокс" [26].