- •Національний університет харчових технологій
- •В.М. Поводзинський
- •Основи проектування
- •Фармацевтичних виробництв
- •Курс лекцій
- •1. Загальні принципи проектування
- •Організаційні форми та методи проектування.
- •2. Виробництво лікарських засобів
- •3. Належна виробнича практика (gmp)
- •3.1. Національні правила gmp.
- •3.2.4. Контроль якості.
- •4. Використання Чистих Приміщень у технологіях виробництва лікарських засобів
- •5. Проектування систем підготовки води для фармації
- •1. Загальні принципи проектування
- •Організаційні форми та методи проектування
- •Ситуація, що склалася
- •1.3. Стратегія проектування
- •1.4. Стадії процесу проектування
- •2. Виробництво лікарських засобів
- •2.1 Законодавча та нормативна база виробництва лікарських засобів.
- •2.2 Реєєстраційне досьє
- •2.2.1. Аналітичний нормативний документ на лікарський засіб. Порядок побудови, викладу та оформлення
- •Склад лікарського засобу. Якісні характеристики.
- •Фізико-хімічні властивості, що впливають на біодоступність
- •2.2.1.1. Порядок побудови, викладу і оформлення анд на лікарський засіб
- •2.2.1.2. Характеристики якості, які мають бути наведені у специфікації
- •2.2.1.2. Приклад специфікації на рідкий стерильний лікарський засіб для ін’єкцій
- •2.2.2. Аналітична нормативна документація медичних імунобіологічних препаратів
- •Основні положення розробки анд
- •2.2.1.1. Побудова найменування мібп
- •Структура найменувань
- •2.2.1.2. Побудова і зміст розділів анд
- •2.2.2.4. Приклад специфікації на мібп. Специфікація
- •2.2.2.5. Вимоги до оформлення розділу “методи контролю”
- •Фармакологічна дія лікарського засобу
- •2.2.2.6. Інструкція про застосування мібп.
- •2. Загальна характеристика:
- •3. Склад:
- •5. Код анатомічно-терапевтично-хімічної класифікації "Anatomical Therapeutic Chemical classification system /who" (atc).
- •8. Спосіб застосування і дози.
- •Інформація, що наноситься на упаковку (етикетку) мібп, що вводяться людині
- •Інформація про мібп, що застосовуються in vitro
- •Інформація, що наноситься на упаковку (етикетку) мібп, що використовуються in vitro
- •2.2.3. Типи регламентів виробництва, склад регламентів виробництва лікарських засобів
- •Контроль виробництва
- •Лінія зв’язку означає факт прийняття рішення!
- •Безпечна експлуатація виробництва та охорона навколишнього середовища
- •2.2.4. Регламенти виробництва імунобіологічних препаратів медичного призначення
- •Біологічна схема виробництва
- •Наступні розділи регламенту ідентичні технічному та технологічному регламентам виробництва лз. Технологічна схема виробництва
- •Апаратурно–технологічна схема виробництва і специфікація обладнання.
- •Викладення технологічного процесу
- •Матеріальний баланс
- •3. Належна виробнича практика (gmp)
- •3.1. Історія виникнення та базові принципи gmp
- •Національні правила gmp
- •3.2. Належна виробнича практика (gmp).
- •3.2.1. Загальні вимоги належної виробничої практики (нвп)
- •3.2.2. Управління якістю
- •3.2.3. Належна виробнича практика лікарських засобів (gmp)
- •3.2.4. Контроль якості
- •3.2.5 Персонал
- •3.2.6. Приміщення та обладнання
- •Загальні вимоги стосовно проектування та експлуатації виробничих зон можна представити в наступному вигляді:
- •3.2.7. Документація
- •3.2.8. Технологічний процес
- •Загальні вимоги до технологічного процесу. Всі стадії та операції повинні здійснювати і контролювати компетентні особи.
- •Валідація. Дослідження з валідації мають сприяти реалізації нвп; їх слід проводити відповідно до встановлених методик. Результати і висновки повинні бути запротокольовані.
- •3.2.9. Контроль якості
- •Проведення випробувань. Аналітичні методи повинні пройти валідацію.
- •4. Використання Чистих Приміщень у технологіях виробництва лікарських засобів
- •Глосарій
- •4.1. Загальні принципи створення та застосування чистих приміщень
- •4.2. Класифікація чистих приміщень
- •4.2.1. Вимоги правил gмр в проектуванні чистих приміщень виробництв лікарських засобів
- •4.2.2. Чисті приміщення у виробництві стерильних лікарських засобів
- •4.2.3. Загальні вимоги до проектування виробництва стерильних лікарських засобів
- •4.4.1. Ізолюючі технології виробництва стерильних лікарських засобів
- •4.4.2. Чисті приміщення у виробництві стерильних лікарських засобів, які підлягають фінішній стерилізації у первинній упаковці
- •4.4.3. Чисті приміщення у виробництва стерильних лікарських засобів у асептичних умовах
- •4.4.4. Технологія видування-наповнення-герметизація
- •4.4.5. Проектні вимоги до приміщень у виробництві стерильних лікарських засобів
- •4.4.6. Персонал у чистих зонах (приміщеннях) виробництва стерильних лікарських засобів
- •4.4.7. Обладнання у чистих зонах (приміщеннях) виробництва стерильних лікарських засобів
- •3.5. Чисті приміщення у виробництві нестерильних лікарських засобів
- •3.5.1. Класифікація виробничих приміщень виробництва нестерильних лікарських засобів.
- •4.5.2. Підготовка вентиляційного повітря для виробничих приміщень виробництва нестерильних лікарських засобів
- •4.6. Проектування чистих приміщень. Методи забезпечення чистоти.
- •4.6.1. Потоки повітря
- •4.6.2. Швидкість однонаправленого потоку повітря
- •4.6.3. Баланс повітрообміну.
- •3.6.4. Кратність повітрообміну.
- •4.6.5. Перепад тиску.
- •4.6.5. Конструктивні і планувальні рішення чистих приміщень виробництва лікарських засобів.
- •4.6.5.1. Планувальні рішення чистих приміщень
- •4.6.5.2. Кімнати перевдягання. Приміщення підготовки персоналу
- •4.6.5.3. Конструктивні рішення будівельних елементів чистих приміщень.
- •4.6.7. Будівництво чистих приміщень.
- •4.6.5. Атестація чистих приміщень.
- •Етапи атестації Етапи створення Статус чистого приміщення
- •4.7. Підготовка стерильного вентиляційного повітря для чистих приміщень. Глосарій
- •4.7.1. Функції стерильного вентиляційного повітря
- •4.7.2 Способи стерилізації повітряних аерозолів
- •3.4.2.1. Ефект фільтрації
- •3.4.2.2. Механізм фільтрації частинок
- •4.7.2. Типи фільтрів
- •4.7.4. Схеми очистки повітря у виробництві лікарських засобів.
- •5. Проектування систем підготовки води для фармації
- •5.1. Цільове призначення води різних типів
- •5.2. Способи та технологічні схеми отримання води фармакопейної якості
- •5.2.1. Узагальнена технологічна схема очистки води
- •Підготовка виробництва
- •5.2.2. Вихідний контроль води питної
- •5.2.2 Пом’якшення води
- •5.2.3. Знесолювання води
- •5.3. Отримання води очищеної та води для ін’єкцій
- •5.4.1 Використання дистиляції для одержання води очищеної та води для ін’єкцій
- •5.5. Пірогенні речовини у фармації
- •Основи проектування конспект лекцій
4.7. Підготовка стерильного вентиляційного повітря для чистих приміщень. Глосарій
Фільтрувальний матеріал (filter тedium) – Плоский нескладчастий листовий фільтрувальний матеріал.
Складчастий пакет (fоlded расk) – Пакет фільтрувального матеріалу, утворений окремими складками.
Фільтрувальний елемент (фільтр) (filter element (filter)) – Cкладчастий пакет укладений у каркас.
Проникність (penetration) – Відношення концентрації частинок за фільтром до концентрації частинок перед фільтром.
Ефективність (efficiency) – Відношення кількості частинок, затриманих фільтром, до кількості частинок, що надходять до фільтра.
4.7.1. Функції стерильного вентиляційного повітря
Одним з найважливіших факторів забезпечення чистоти в чистих приміщень, де відбувається виробництво лікарських засобів є очищення великих обсягів вентиляційного повітря відповідно до технологічних особливостей процесів, які проводяться у цих приміщеннях. Необхідний ефект досягається застосуванням декількох ступенів очищення, причому вирішальне значення має фінішна (термінальна) ступінь, у якій повинні використовуватися фільтри здатні уловлювати практично всі частки діаметром більше 0,1 мкм. При визначенні ефективності фінішного фільтра для оснащення конкретного чистого приміщення повинні враховуватися такі фактори: клас чистоти приміщення; об’єм атмосферного повітря, що нагнітається, і концентрація мікрочастинок у ньому; об’єм циркулюючого (рециркулюючого) повітря і концентрація мікрочастинок у ньому; характеристики фільтра попереднього очищення; експлуатаційні витрати.
4.7.2 Способи стерилізації повітряних аерозолів
Повітря, що подається в чисті приміщення, мусить бути стерильним, тому першочергового значення набуває його очищення і стерилізація.
Для обгрунтування вибору способу очистки потрібен аналіз механізмів способів очистки.
Атмосферне повітря представляє собою полідисперсний аерозоль з середнім вмістом контамінуючих речовин 5100 мг/м3 (106 108 часток/м3). Для технологічних розрахунків приймають початкову концентрацію забруднень на рівні 2000 часток/м3 з мінімальним розміром 0,3 мкм. Всі відомі методи стерилізації повітря умовно поділяються на дві групи – видалення і знищення. Для стерилізації повітря, що подається в чисті приміщення, використовують методі фільтрування, які повинні задовольняти ряду принципів:
- забезпечення необхідного рівня асептики;
- економічність;
- адекватність контролю;
- технологічність обладнання;
- можливість стерилізації обладнання і комунікацій.
Належна виробнича практика GМР орієнтована на застосування спеціальних систем очистки (стерилізації), повітря і які використовують принцип високоефективної фільтрації, повітря що подається в приміщення за допомогою НЕРА фільтрів (High Efficiency Particulate Air/Particle Absorption). Чисте приміщення - ця складна і дорога (десятки тисяч USD) інженерна споруда, призначена не для знищення мікроорганізмів, а для того, щоб не допустити їх в приміщення і видавити з нього ті, що вже є.
Способи стерилізації повітряних аерозолів - принцип затримання частинок в НЕРА фільтрах заснований не на обмеженні здатності частинок проникати в проміжки між волокнами (коли розміри отворів фільтру менше розмірів фільтрованих частинок - “ефект сита” рис. 4.7), а в зміні ліній повітряного потоку (рис. 4.8), коли ефекти інерції, зчеплення і дифузії є основними з точки зору затримки контамінантів.
Шар
пилу Фільтр
Потік
очищеного повітря Потік
атмосферного повітря
Рис. 4.7. Принцип затримки часток у НЕРА фільтрі.
Ефективність НЕРА фільтрів в затриманні механічних частинок, як правило, оцінюється тільки самим виробником базуючись на методі DOP і на рівні не менше 99,97% для механічних частинок розміром до 0,3 мкм. Механізм фільтрації механічних частинок вивчений достатньою мірою, проте механізм фільтрації мікроорганізмів залишається одним з останніх маловивчених застосувань НЕРА фільтрів.
Рис. 3.8. Характер потоків повітря у НЕРА фільтрі.
Аерозольні біологічні частинки відрізняються від інших частинок особливими характеристиками: індивідуальними розмірами, формою, специфічною оболонкою і щільністю живої клітини, особливими умовами зчеплення з матеріалами, здатністю самостійно пересуватися і мати негативний вплив на систему фільтрів. Проте врахування цих специфічних характеристик БА виробниками НЕРА фільтрів практично не ведеться і мікроорганізми розглядаються виключно як механічні частинки.
Теоретично, НЕРА фільтри повинні бути ефективні проти біологічних часток, але достовірних наукових досліджень, в яких НЕРА фільтри тестувалися живими вірусами і бактеріями в приміщеннях з людьми, дотепер не представлено.
Перші експерименти, проведені в ідеальних лабораторних умовах, показали, що НЕРА фільтри можуть видаляти спори з ефективністю 99,9999 % і віруси з ефективністю 99,999 % (Harstad 1969, Torne 1960). Але подальші дослідження показали, що результати експлуатації НЕРА фільтрів в реальних умовах ніколи не досягають параметрів ефективності, отриманих в лабораторних випробуваннях.
НЕРА фільтри не призначені для затримання частинок з розмірами менше 0,3 мкм, а це розміри нанобактерій і всіх вірусів. Затримані на фільтрі мікроорганізми і мікроміцети розмножуються і ростуть, проникаючи крізь волоконний шар фільтру далі в повітряне середовище приміщення.
Докладний аналіз біологічних частинок, що пройшли через НЕРА фільтри, показав що переважна більшість мікроорганізмів є агентами нозокоміальних інфекцій. Рівень проникності може бути незначним, але потенційний ризик великий, і ця обставина, надалі, повинне мати вирішальне значення для застосування НЕРА фільтрів в медицині.
В основі НЕРА технології лежить фільтрація однонаправленого повітряного потоку. Основний принцип робочої блоку очистки повітряного аерозолю полягає в тому, щоб забрати повітря за допомогою повітродувки, ущільнити його в просторі над фільтром і продути крізь НЕРА фільтр. Після фільтру повітря проходить центральну область робочої зони, видаляючи звідти повітряні забруднення і створюючи, тим самим, умови для проведення специфічних робіт.
Фільтри НЕРА (рис. 4.9) , як правило, складаються з рамки (1), що виготовляється з картону або оцинкованої сталі, усередині якої укладений фільтруючий матеріал (2) у вигляді гофрів, що спирається з боку виходу повітря на сітку гофрованої (хвилеподібної) форми (3).
Потік
повітря
Рис. 3.9. Схема НЕРА фільтру.
В основі способів стерилізації повітряного аерозолю покладені різні ефекти затримки контамінантів. Принципова відмінність технології НЕРА фільтрації від активних методів обробки повітря з використанням УФО (ультрафіолетове опромінення) і дії озону полягає в тому, що фільтрування не знищує мікроорганізми, а лише затримує їх за допомогою складної просторової структури фільтру.
Відсутність ефекту інактивації біологічних частинок дозволяє живим клітинам зберігати здатність до розмноження і подальшої міграції за межі фільтру. Для стерилізації в деяких системах встановлюють УФ – опромінювачі або попередньо обробляють спеціальним складом волокна фільтру.
Накопичення, розмноження і відмирання живих кліток у фільтруючих елементах може привести до появи в повітрі продуктів життєдіяльності живих і розкладання мертвих мікроорганізмів. Таким чином, фільтри можуть стати джерелами пірогенних речовин.