3.5.1. Класифікація виробничих приміщень виробництва нестерильних лікарських засобів.

Виробництво нестерильних лікарських засобів рекомендується здійснювати у приміщеннях класів чистоти С і D. Допускається здійснювати виробництво) нестерильних лікарських засобів у приміщеннях, в яких не проводиться контроль на вміст часток та мікроорганізмів, за умови відсутності контакту відкритої продукції з навколишнім середовищем.

Максимально допустимий рівень вмісту часток та мікроорганізмів у повітрі виробничих приміщень відповідно до класів чистоти наведений в табл.3.8.

• нормативи із вмісту часток у повітрі повинні дотримуватись в усьому приміщенні, коли воно знаходиться в оснащеному стані;

• максимально допустима кількість життєздатних мікроорганізмів повинна відповідати нормативним вимогам у повітрі робочій зони, коли приміщення знаходиться у функціонуючому стані.

Максимально допустима кількість часток у повітрі робочої зони у функціонуючому стані виробничих приміщень наведена в Таблиці 4.8.

Якщо характер технологічного процесу і вид лікарської форми, що виробляється, не дозволяють забезпечити клас чистоти за максимально допустимою кількістю часток, то у виробництві таких нестерильних лікарських засобів допускається встановлювати клас чистоти тільки за кількістю життєздатних мікроорганізмів м³ повітря.

Технологічні операції, які є найбільше критичними з точки зору можливого забруднення мікроорганізмами, рекомендується проводити в зонах, відповідних класу чистоти С.

Мають бути передбачені приміщення (зони) відповідного класу чистоти для сушіння і термічної обробки одягу, та підготовки персоналу. Приміщення етикетування та оформлення готової продукції, зберігання готових лікарських засобів, допоміжних речовин і субстанцій, прання одягу для працюючих в виробничих приміщеннях допускається не контролювати на вміст часток та мікроорганізмів у повітрі.

Таблиця 4.8. Класифікація приміщень виробництва нестерильних лікарських засобів за максимально допустимою кількістю часток та мікроорганізмів у повітрі

Клас чистоти	Максимально припустима кількість часток в 1 м*		Максимально припустима кількість життєздатних мікроорганізмів, КУО/м3
	від 0.5 до 5 мкм мкуі	більше 5 мкм
С	350 000	2 000	100
D	3 500 000	20 000	200

у приміщеннях D класу чистоти максимально допустима кількість життєздатних мікроорганізмів у повітрі може складати 500 КУО/м³ – якщо в процесі валідації буде доведено, що при цьому не відбувається погіршення якості лікарського засобу за показником “мікробіологічна чистота”.

4.5.2. Підготовка вентиляційного повітря для виробничих приміщень виробництва нестерильних лікарських засобів

Системи підготовки вентиляційного повітря слід проектувати, виходячи зі спеціальних вимог до технологічних операцій, вимог до приміщень виробництва нестерильних лікарських засобів відповідно до приведеної класифікації в Методичних рекомендаціях щодо класифікації виробничих приміщень нестерильних лікарських засобів .ш допустимим вмістом мікроорганізмів та часток у повітрі, і затверджених наказом МОЗ України 14.12.2001р., № 502, керуючись галузевими документами, зокрема ГІ7 07.004.98, ГНД 07.006.98, МВГ 07.003.98, а також ГНД 01.001.98.

Під терміном вентиляційне повітря розуміють повітря, очищене від часток та мікроорганізмів у системі підготовки дво- або триступінчатої фільтрації, яке надходить до приміщень виробництва нестерильних лікарських засобів. Виробничі приміщення повинні мати ефективну систему припливної та витяжної вентиляції.

Підготовка вентиляційного повітря. При визначенні місця забору зовнішнього повітря необхідно враховувати існуючі та можливі джерела аерозольних газоподібних забруднень (димарі, автотранспорт, та ін.).

У системі подачі вентиляційного повітря у виробничі приміщений С і D) класів чистоти застосовується неоднонапрямлений повітряний потік.

Розрахункову продуктивність систем вентиляції ти кондиціювання повітря слід визначати виходячи з умов, необхідних для забезпечення потрібних параметрів: швидкості потоку повітря, чистоти повітря, вологості та температури в робочій зоні з урахуванням прийнятої схеми організації повітрообміну.

Необхідні параметри температури та вологості мають забезпечуватись системами кондиціювання повітря.

Системи вентиляції та кондиціювання повітря мають бути обладнані звуковбирними й віброгасячими пристроями, що знижують рівень шуму та вібрації до заданих меж, автоматичним регулюванням температури й вологості, блокуванням, сигналізацією.

Рекомендується використовувати рециркуляцію повітря, крім технічно обгрунтованих випадків, які враховують токсичність і вибухонебезпечність матеріалів та технологічних середовищ, що застосовуються.

Повітроводи слід періодично очищати та проводити їх дезінфекційну обробку. Повітроводи, фільтрувальні камери і їх конструкції мають бути виготовлені з матеріалу, стійкого до дезінфекційних розчинів. Обробка повітроводів дезінфекційними розчинами обов’язкова для виробничих приміщень, що підлягають контролю на вміст мікроорганізмів в повітрі.

Очищення припливного повітря має бути ступінчатим. Кількість рівнів очищення обумовлюється необхідною чистотою повітряного середовища приміщення. Очищення повітря у виробничих приміщеннях С і D класів чистоти мас бути триступінчатим. На кожному рівні очищення слід використовувати фільтри, що по ефективності фільтрації відповідають вимогам європейських стандартів ЕN 779 та ЕN 1822.

Вперше в практиці використання чистих приміщень в НТД наведені вимоги стосовно використання фільтрів. На кожному рівні очистки повітря фільтри повинні відповідати наступним класам:

- для виробничих приміщень С класу чистоти:

1. рівень-не нижче класу G 4

2. рівень-не нижче класу F 7

3. рівень-не нижче класу Н 12

- для виробничих приміщеннях D класу чистоти:

1. рівень-не нижче класу G З

2. рівень-не нижче класу F 6

3. рівень - не нижче класу Н 11

На кожному рівні очищення слід передбачити штуцери з метою відбору проб повітря для визначення концентрації механічних часток до та після фільтрації. Ця вимога обумовлює необхідність оснащення відповідними приладами АС підготовки повітря.

Заміну фільтра тонкого очищення проводять по мірі його забруднення відповідно до даних манометра, який вимірює різницю тиску повітря, що надходить на фільтр і що виходить після фільтрації. Під час експлуатації після заміни високоефективного фільтру слід пронести перевірку повітряного середовища на відповідність встановленому класу чистоти для даного виробничого приміщення.

Кратність повітрообміну в виробничих приміщеннях С і D класів чистоти слід визначати з урахуванням особливостей технологічного процесу, розміру приміщення обладнання, яке знаходиться в ньому, і кількості персоналу. Конкретну цифру для кожного виробничого приміщення визначають шляхом розрахунку на етапі його проектування.

Комфортну температуру в виробничих приміщеннях слід підтримувати на рівні (21±2) С взимку і (23±2) С влітку, відносну вологість повітря - у межах від ЗО до 50 % з урахуванням технологічних вимог. У виробничих приміщеннях, в яких не проводиться контроль на вміст часток та мікроорганізмів у повітряному середовищі, відносна вологість повітря має складати від 40 до 60 %.