- •Національний університет харчових технологій
- •В.М. Поводзинський
- •Основи проектування
- •Фармацевтичних виробництв
- •Курс лекцій
- •1. Загальні принципи проектування
- •Організаційні форми та методи проектування.
- •2. Виробництво лікарських засобів
- •3. Належна виробнича практика (gmp)
- •3.1. Національні правила gmp.
- •3.2.4. Контроль якості.
- •4. Використання Чистих Приміщень у технологіях виробництва лікарських засобів
- •5. Проектування систем підготовки води для фармації
- •1. Загальні принципи проектування
- •Організаційні форми та методи проектування
- •Ситуація, що склалася
- •1.3. Стратегія проектування
- •1.4. Стадії процесу проектування
- •2. Виробництво лікарських засобів
- •2.1 Законодавча та нормативна база виробництва лікарських засобів.
- •2.2 Реєєстраційне досьє
- •2.2.1. Аналітичний нормативний документ на лікарський засіб. Порядок побудови, викладу та оформлення
- •Склад лікарського засобу. Якісні характеристики.
- •Фізико-хімічні властивості, що впливають на біодоступність
- •2.2.1.1. Порядок побудови, викладу і оформлення анд на лікарський засіб
- •2.2.1.2. Характеристики якості, які мають бути наведені у специфікації
- •2.2.1.2. Приклад специфікації на рідкий стерильний лікарський засіб для ін’єкцій
- •2.2.2. Аналітична нормативна документація медичних імунобіологічних препаратів
- •Основні положення розробки анд
- •2.2.1.1. Побудова найменування мібп
- •Структура найменувань
- •2.2.1.2. Побудова і зміст розділів анд
- •2.2.2.4. Приклад специфікації на мібп. Специфікація
- •2.2.2.5. Вимоги до оформлення розділу “методи контролю”
- •Фармакологічна дія лікарського засобу
- •2.2.2.6. Інструкція про застосування мібп.
- •2. Загальна характеристика:
- •3. Склад:
- •5. Код анатомічно-терапевтично-хімічної класифікації "Anatomical Therapeutic Chemical classification system /who" (atc).
- •8. Спосіб застосування і дози.
- •Інформація, що наноситься на упаковку (етикетку) мібп, що вводяться людині
- •Інформація про мібп, що застосовуються in vitro
- •Інформація, що наноситься на упаковку (етикетку) мібп, що використовуються in vitro
- •2.2.3. Типи регламентів виробництва, склад регламентів виробництва лікарських засобів
- •Контроль виробництва
- •Лінія зв’язку означає факт прийняття рішення!
- •Безпечна експлуатація виробництва та охорона навколишнього середовища
- •2.2.4. Регламенти виробництва імунобіологічних препаратів медичного призначення
- •Біологічна схема виробництва
- •Наступні розділи регламенту ідентичні технічному та технологічному регламентам виробництва лз. Технологічна схема виробництва
- •Апаратурно–технологічна схема виробництва і специфікація обладнання.
- •Викладення технологічного процесу
- •Матеріальний баланс
- •3. Належна виробнича практика (gmp)
- •3.1. Історія виникнення та базові принципи gmp
- •Національні правила gmp
- •3.2. Належна виробнича практика (gmp).
- •3.2.1. Загальні вимоги належної виробничої практики (нвп)
- •3.2.2. Управління якістю
- •3.2.3. Належна виробнича практика лікарських засобів (gmp)
- •3.2.4. Контроль якості
- •3.2.5 Персонал
- •3.2.6. Приміщення та обладнання
- •Загальні вимоги стосовно проектування та експлуатації виробничих зон можна представити в наступному вигляді:
- •3.2.7. Документація
- •3.2.8. Технологічний процес
- •Загальні вимоги до технологічного процесу. Всі стадії та операції повинні здійснювати і контролювати компетентні особи.
- •Валідація. Дослідження з валідації мають сприяти реалізації нвп; їх слід проводити відповідно до встановлених методик. Результати і висновки повинні бути запротокольовані.
- •3.2.9. Контроль якості
- •Проведення випробувань. Аналітичні методи повинні пройти валідацію.
- •4. Використання Чистих Приміщень у технологіях виробництва лікарських засобів
- •Глосарій
- •4.1. Загальні принципи створення та застосування чистих приміщень
- •4.2. Класифікація чистих приміщень
- •4.2.1. Вимоги правил gмр в проектуванні чистих приміщень виробництв лікарських засобів
- •4.2.2. Чисті приміщення у виробництві стерильних лікарських засобів
- •4.2.3. Загальні вимоги до проектування виробництва стерильних лікарських засобів
- •4.4.1. Ізолюючі технології виробництва стерильних лікарських засобів
- •4.4.2. Чисті приміщення у виробництві стерильних лікарських засобів, які підлягають фінішній стерилізації у первинній упаковці
- •4.4.3. Чисті приміщення у виробництва стерильних лікарських засобів у асептичних умовах
- •4.4.4. Технологія видування-наповнення-герметизація
- •4.4.5. Проектні вимоги до приміщень у виробництві стерильних лікарських засобів
- •4.4.6. Персонал у чистих зонах (приміщеннях) виробництва стерильних лікарських засобів
- •4.4.7. Обладнання у чистих зонах (приміщеннях) виробництва стерильних лікарських засобів
- •3.5. Чисті приміщення у виробництві нестерильних лікарських засобів
- •3.5.1. Класифікація виробничих приміщень виробництва нестерильних лікарських засобів.
- •4.5.2. Підготовка вентиляційного повітря для виробничих приміщень виробництва нестерильних лікарських засобів
- •4.6. Проектування чистих приміщень. Методи забезпечення чистоти.
- •4.6.1. Потоки повітря
- •4.6.2. Швидкість однонаправленого потоку повітря
- •4.6.3. Баланс повітрообміну.
- •3.6.4. Кратність повітрообміну.
- •4.6.5. Перепад тиску.
- •4.6.5. Конструктивні і планувальні рішення чистих приміщень виробництва лікарських засобів.
- •4.6.5.1. Планувальні рішення чистих приміщень
- •4.6.5.2. Кімнати перевдягання. Приміщення підготовки персоналу
- •4.6.5.3. Конструктивні рішення будівельних елементів чистих приміщень.
- •4.6.7. Будівництво чистих приміщень.
- •4.6.5. Атестація чистих приміщень.
- •Етапи атестації Етапи створення Статус чистого приміщення
- •4.7. Підготовка стерильного вентиляційного повітря для чистих приміщень. Глосарій
- •4.7.1. Функції стерильного вентиляційного повітря
- •4.7.2 Способи стерилізації повітряних аерозолів
- •3.4.2.1. Ефект фільтрації
- •3.4.2.2. Механізм фільтрації частинок
- •4.7.2. Типи фільтрів
- •4.7.4. Схеми очистки повітря у виробництві лікарських засобів.
- •5. Проектування систем підготовки води для фармації
- •5.1. Цільове призначення води різних типів
- •5.2. Способи та технологічні схеми отримання води фармакопейної якості
- •5.2.1. Узагальнена технологічна схема очистки води
- •Підготовка виробництва
- •5.2.2. Вихідний контроль води питної
- •5.2.2 Пом’якшення води
- •5.2.3. Знесолювання води
- •5.3. Отримання води очищеної та води для ін’єкцій
- •5.4.1 Використання дистиляції для одержання води очищеної та води для ін’єкцій
- •5.5. Пірогенні речовини у фармації
- •Основи проектування конспект лекцій
4.6.5.2. Кімнати перевдягання. Приміщення підготовки персоналу
Кімнати перевдягання (приміщення підготовки персоналу - ППП) служать для підготовки персоналу до входу у чисте приміщення і виходу з нього. У них надівається передбачений інструкцією одяг, проводиться миття рук та ін. Кімната перевдягання виконується як повітряний шлюз. Оснащення кімнати перевдягання залежить від класу приміщення, у яке вона веде. У той же час кімната перевдягання має загальні ознаки. Вона звичайно розділяється на три зони:
-
зону входу в кімнату, де відповідно до регламенту знімається і зберігається одяг і особисті речі, які не допускається вносити в чисте приміщення, миються і сушаться руки і т.д.;
-
перехідну зону, у якій надівається одяг для чистого приміщення, у цій зоні звичайно встановлюється поперечна лавка, яка слугує фізичним і психологічним бар’єром при переодяганні;
-
зону виходу, де проводиться остаточна перевірка перед входом у чисте приміщення, у стерильному виробництві - надягаються стерильні рукавички.
Зона виходу повинна мати найбільше високий рівень чистоти. Згідно правил GMP ЄС, НВП, ця зона в "оснащеному" стані повинна мати той же клас чистоти, що й приміщення, до якого вона веде.
При організації кімнат перевдягання варто звернути особливу увагу на:
-
оснащення меблями, призначеними для збереження одягу і особистих предметів;
-
устаткування для миття і сушіння рук, що відповідає вимогам чистих приміщень, наприклад, якщо передбачені електросушилки рук, то у відповідальних випадках вони повинні мати НЕРА фільтр на виході повітря;
-
наявність добре видимої інструкції з переодягання;
-
відповідність усіх меблів і устаткування вимогам чистих приміщень.
У зоні виходу доцільно передбачити дзеркало в повний ріст для гарного огляду правильності надягнутого комплекту одягу.
Кімнату перевдягання варто використовувати тільки для персоналу. Для переміщення матеріалів доцільно обладнати окремі повітряні шлюзи.
4.6.5.3. Конструктивні рішення будівельних елементів чистих приміщень.
Конструкції чистого приміщення і його елементів повинні забезпечувати виконання основних вимог чистоти. У першу чергу, вони повинні:
-
забезпечувати герметичність;
-
не виділяти забруднень;
-
не мати виступаючих частин, гострих кутів, важкодоступних для очищення місць, виїмок, балок та ін.;
-
мати гладку поверхню;
-
не створювати відблисків на поверхнях, бути пофарбованими в сприятливі для ока кольори;
-
мати антистатичні або електропровідні властивості поверхонь, якщо це необхідно;
-
бути міцними і довговічними;
-
мати зносостійку поверхню;
-
бути вологостійкими і стійкими до утворення цвілі;
-
бути стійкими до впливу миючих, дезінфікуючих і інших речовин;
-
забезпечувати зручність експлуатації і технічного обслуговування;
-
передбачувати зручність монтажу і, при необхідності, демонтажу і перепланування приміщення.
У кожному конкретному випадку треба визначити комплекс необхідних вимог і у відповідності до них вибрати найбільше економічне рішення.
Стіни. Для приміщень класів А/В, Р 5 (100) і більше чистих у якості огороджуючих конструкцій, як правило, застосовується метал із склом. Саме це рішення щонайкраще задовольняє вимоги до чистоти і має гнучкість з точки зору можливих перепланувань. Тому воно часто використовується при створенні чистих приміщень і більше низьких класів, хоча для них звичайно застосовуються звичайні цегляні і бетонні конструкції з поліпшеною обробкою.
Металеві стінові конструкції можуть виконуватися як з сталі з відповідним покриттям, так і з алюмінію і нержавіючої сталі. Найбільше розповсюджені конструкції - подвійні панелі з наповненням усередині пінополіуретаном або скловолоконною масою. Застосовуються і порожні панелі з арматурою для кріплення кабелів і комунікацій усередині них. Найдешевшим і розповсюдженим рішенням є стальні панелі з декількома шарами покриття, причому зовнішня поверхня покривається епоксидною, порошковою або інший фарбою, яка проходить гаряче сушіння. Більше дорогі панелі з нержавіючої сталі застосовуються у виробництвах з агресивними середовищами, при високій імовірності ударів, тобто там, де в цьому є необхідність.
Для захисту стін від ударів візків у виробництвах, де вони використовуються, треба монтувати уздовж стін захисні смуги або бруси.
У чистих приміщеннях не слід використовувати вироби з дерева, дерев’яні деталі, дерев’яні меблі та ін. Дерево є джерелом частинок і утворює сприятливі умови для розвитку і життєдіяльності мікроорганізмів.
Універсально-збірна конструктивна система що складається з перегородкових панелей глухих, засклених, із дверима; підвісної стелі, закругленого плінтуса, дозволяє одержати чисте приміщення необхідного розміру. Панельні конструкції створюють основу гнучкого переналагодження залежно від технологічного процесу й інших вимог замовника.
Перегородкові панелі товщиною 50 мм, висотою до 4000 мм і шириною до 850 мм виготовляються з алюмінієвих профілю й аркуша, покритих із зовнішніх сторін поліефірною порошковою фарбою. Поверхня панелей не має виступів і нерівностей. Декоративно-захисне покриття витримує дія дезінфікуючих розчинів і має високу стійкість до ультрафіолетового випромінювання, застосовуваній для стерилізації. Внутрішня порожнина панелей заповнюється негорючим утеплювачем, що дозволяє підтримувати в чистому приміщенні стабільну температуру й знизити конвекцію повітря усередині. У засклених панелях перегородок і полотнах дверей стекло встановлюється із двох сторін запідлице з іншою поверхнею панелі.
Панелі можуть мати технологічні отвори для підведення енергокомунікацій до технологічного встаткування, вентиляції. Крім того, конструкція панелей передбачає внутрішнє розміщення електропроводки, кабелів зв’язку й аварійного висвітлення з метою підключення розеток, вимикачів і т.п.
З’єднання панелей між собою здійснюється по напрямної, закріпленої до «чистого» підлозі, через вертикальні стійки й сполучні елементи. Місце стику панелей герметизується антигрибковим герметиком при їхньому монтажі. Така система зборки панелей дозволяє при необхідності швидко їх демонтувати й зібрати заново при мінімальних працезатратах.
Вікна. Місця контакту скла з віконними рамами повинні ретельно герметизуватися. Для герметизації використовують спеціальні епоксидні герметики. Доцільно застосовувати подвійні вікна так, щоб забезпечити суцільну, без виступів поверхню стіни в місці стику «метал-скло». Не допускається використання штор усередині чистого приміщення. Якщо потрібні жалюзі або штори, то вони можуть монтуватися усередину вікна між склом. Вікна, як правило, не повинні мати підвіконня. Там, де підвіконня є, доцільно додати їм нахил вниз убік приміщення, щоб зменшити накопичення забруднень і полегшити очищення. Конструкція вікна не повинна допускати можливості його відкривання.
Двері. У чистому приміщенні повинна бути мінімальна кількість дверей. Розсувні двері в чистих приміщеннях не застосовуються, бо містять важкодоступні для прибирання місця, де накопичується пил. Двері доцільно обладнати пристроями для їх примусового зачинення (“доводчики”), а також забезпечити позначеннями чи символікою про напрям відкривання, клас чистоти приміщення та інше.
Панелі із дверима застосовуються одностулкові й двостулкові, засклені. Застосовуються двері праві й ліві. Ширина одностулкових дверей – 900 мм, двостулкових - до 1800 мм, а висота - 2100 мм. Залежно від вимог замовника, дверні панелі виконуються без порога з гумовим ущільнювачем, з порогом висотою 13 мм або з висувним граничним ущільнювачем.
Стеля. Найважливіші вимоги до стелі - герметичність і міцність. Вона повинна забезпечити захист чистого приміщення від забруднень, які можуть знаходиться в надстельовому просторі (технічний поверх), і передбачати надійне, герметичне і зручне кріплення повітряних дифузорів, світильників, спринклерів протипожежної системи й ін. (рис. 4.5). Конструкція стелі і кріплення цих елементів повинні виключати їх вплив на повітряний потік і забезпечувати зручність заміни і обслуговування в умовах чистого приміщення. У місцях стиків «стеля - стіни» повинні бути передбачені заокруглення.
Рис. 4.5.. Розріз чистого приміщення (фірма GEA-Liberec).
1 – панельна стеля, 2 – касетна стеля, 3 – блоки фільтрації повітря, 4 – приточний повітровод, 5 – розподілювач повітря, 6 – приточний повітророзподілювач, 7 - витяжка, 8 – світильник. 9 – розподілююча перегородка, 10 – стінова панель.
Конструкція стелі залежить від конкретних умов. Наприклад, фірма GEA-Liberec застосовує три типи стель:
-
касетна, вона встановлюється у растрову конструкцію з алюмінієвого профілю, що закріплюється спеціальними стрижнями на стелі будинку; власне стеля виготовляється з оцинкованої листової сталі товщиною 1 мм із порошковим покриттям;
-
панельна, у якій на відміну від касетної використані заповнені пінополіуретаном панелі;
-
легка, яка будується за тим же принципом, що і касетна, але має тонкі листи і сталевий оцинкований профіль.
Розріз такого чистого приміщення, показаний на рис. 3.5.
Підвісна стеля коміркового типу виготовляється з алюмінієвого профілю як напрямні й алюмінієвий аркуш 600х600 мм як заповнення. В осередки стелі легко вбудовуються світильники й вентиляційні ґрати. Кріплення стелі на підвісках.
З’єднання стелі зі стінами, а також стін з підлогою виконується закругленими плінтусами із засувками з радіусом 70 мм, що забезпечує плавний перехід від однієї поверхні до іншої. Це є необхідною вимогою при будівництві й експлуатації.
Герметизація всіх елементів дозволяє підтримувати в приміщенні надлишковий або знижений тиск.
Підлоги. Основною вимогою до підлоги є те, що вона не повинна бути джерелом забруднення. Підлоги повинні бути рівними, без раковин і пір, але і протидіяти ковзанню, легко відмиватися і дезінфікуватися, бути зносостійкими, стійкими до впливу випадково пролитих або розсипаних агресивних речовин, мати необхідні антистатичні або електропровідні властивості. Вони не повинні самі виділяти забруднень. Підлога повинна витримувати необхідний статичний і динамічний вплив необхідної тривалості, не допускати тріщин і зламів.
Найбільше розповсюдженим видом покриттів підлог – епоксидна наливна композиція (наливна підлога). Для класів С D застосовуються також керамічне (плитка) і інші види покриття. У місцях примикання стін до підлоги передбачаються заокруглення.
Для «чистих» підлог використаються наливні антистатичні эпоксидно-мастичні компаунди. Відведення електростатичного заряду здійснюється за допомогою спеціального заземлюючого контуру.
У багатьох випадках корисно застосовувати захисні покриття (килимки, доріжки й ін.), що знімають частинки з підошви ноги або колеса візка. Принцип роботи цих захисних покрить полягає в наступному. Людина, що йде, при відриванні ніг від поверхні підлоги викликає висхідний вихор повітря, що піднімається на висоту до двох метрів. Якщо не прийняти спеціальних заходів, то частинки з підошви ноги людини або колеса візка захоплюються цим вихором нагору, підвищуючи забруднення приміщення. Після декількох зіткнень підошви з покриттям практично всі забруднення з неї видаляються. Термін служби покриття складає від двох до чотирьох років. Покриття добре миються і дезінфікуються. Вони широко використовуються у всіх сферах застосування чистих приміщень і укладаються в тамбурах-шлюзах, кімнатах переодягання, перед входом у чисте приміщення.
Трубопроводи. Трубопроводи й арматура повинні бути пристосовані до ефективного очищення, мати по можливості, зручний доступ, не розташовуватися у різного роду нішах і важкодоступних для прибирання місцях. Місця проходу їх через стіни підлягають герметизації. Арматура, клапани й ін. повинні бути. як правило, поза чистим приміщенням.
Освітлення. Конструкція електроустаткування повинна враховувати вимоги чистих приміщень, не створювати умов для накопичення забруднень, бути зручною для прибирання. Світильники доцільно розміщати на одній горизонтальній лінії зі стелею або надавати їм обтічну форму, що не порушує повітряний потік і не створює "повітряних тіней". Це можна зробити шляхом розміщення світильників над сітчастим розподільником повітря, або за рахунок обтічної форми.
Якщо на час прибирання не можна відключити місця підведення енергії, то варто передбачити захист від потрапляння вологи. Не можна поміщати світильники в які-небудь поглиблення, що ускладнюють процес очищення. Бажано, щоб світильники обслуговувалися зверху, а не з боку чистого приміщення. Запобіжники, коробки й ін. повинні розташовуватися поза чистим приміщенням.
Автономні чисті зони. Для створення чистих зон невеликого об’єму на окремих робочих місцях широко застосовуються автономні (локальні) установки.
Ламінарні шафи забезпечують чистоту повітря класу А/В, Р 5 (100) і випускаються у різних модифікаціях:
для захисту продукту від навколишнього середовища;
для захисту навколишнього середовища і персоналу від продукту;
для захисту навколишнього середовища як продукту від навколишнього середовища так і навколишнього середовища і персоналу від продукту.
Ламінарні шафи випускаються з вертикальним або з горизонтальним потоками повітря. Найбільше надійним і сучасним захистом є ізолятори, що створюють фізичний бар’єр між продуктом і навколишнім середовищем.
Мобільні чисті зони з однонаправленим (ламінарним) потоком виконуються у виді пересувних модулів, розмір і число секцій яких вибираються виходячи з поставленої задачі. Мають гнучкість і дозволяють легко здійснювати перепланування робочих місць із класом чистоти А/В, Р 5 (100).