3.5 Вплив різних факторів на смолопродуктивність при підсочці

Залежність смолопродуктивності від екологічних і лісівничих факторів, таксаційних елементів. Ритмічність смоловиділення. Відбір дерев сосни підвищеної смолопродуктивності.

Методичні поради

Перш за все необхідно ознайомитись із класифікацією чинників, що мають вплив на смолопродуктивність. Вплив на вихід живиці мають екологічні чинники: температура повітря, ґрунту та деревини, водний режим ґрунту, вологість повітря, світло, вітер; лісівничі: лісорослинні умови, типи лісу; таксаційні: бонітет, вік дерева, склад деревостану, його повнота, діаметр стовбура, параметри крони, характер кори тощо.

Для правильного планування підсочного виробництва, слід з’ясувати яку сезонну і добову періодичність має смолопродуктивність. У зв’язку з великою мінливістю смолопродуктивності для практики підсочного виробництва значний інтерес представляє відбір дерев у підсочку як за прямою ознакою так і за зовнішніми признаками дерев.

3.6 Вплив підсочки на життєдіяльність дерев

Вплив підсочки на приріст деревини, параметри листя, будову та властивості деревини, плодоношення і якість насіння. Заростання підсочних каналів і підновок. Вплив підсочки на стан насаджень.

Методичні поради

Вивчаючи матеріал даного розділу, слід усвідомити, що саме розуміють під життєдіяльністю дерева. Через які зовнішні морфометричні та фізіологічні ознаки виражається життєдіяльність, як пов’язана з продуктивністю камбію, водним режим рослини, проходженням фізіологічних процесів, репродуктивною здатністю та здатністю протистояти ентомошкідникам і фітозахворюванням та ін.

Студентам слід вияснити, як відбувається вплив на життєдіяльність дерев при сучасних методах підсочки. Найперше це високе навантаження дерев карами, яке становить 70-80%, та пошкодження тканин лубу і найбільш активних шарів заболоні, що призводить до порушення висхідного водного току та погіршення водопостачання крони водою і низхідного з органічними речовинами - скорочення відтоку в кореневу систему асимілятів.

Слід з’ясувати вплив підсочки на хід фізіологічних процесів, крону дерева, плодоношення та якість насіння, стан насаджень, вихід і якість ділових сортиментів та будову деревини, а також заростання підсочних каналів і підновок.

3.7 Лісохімічні виробництва

Сировина для смолоскипидарного і каніфольно-екстракційного виробництва. Смолоскипидарне та каніфольно-екстракційне виробництво. Вуглевипалювання. Дьогтєкурінне виробництво. Переробка деревної зелені. Стан і перспективи розвитку підсочки і хімічної переробки деревини. Висновки до курсу.

Методичні поради

Перш за все необхідно з’ясувати, що становить сировиною для смолоскипидарного виробництва. З цією метою використовують переважно пеньковий обсмол (просмолена деревина пеньків та коріння), каровий (деревина в зоні кар) і колодковий (стовбур пошкоджений пожежею та повалених дерев). При розгляді установок для смолоскипидарного виробництва звертають увагу на те, що печами називають ті, якщо камера розкладання цегляна, ретортою, котлом або казаном - якщо камера металічна. Найбільш розповсюджена у смолоскипидарному виробництві мінська реторта, також використовують піч-кожухівку, в'ятський котел.

При ознайомленні з вуглевипалюванням відмічають основні стадії піролізу деревини, яку сировину (деревні породи) використовують, установки, вихід вугілля та його споживачі. Слід охарактеризувати установки для вуглевипалювання: реторти і механізовані вуглевипалювальні печі; їх класифікацію. Студент повинен знати марки деревного вугілля, яке виробляють в залежності від породи деревини і способу піролізу: А -вугілля , яке отримують з деревини твердолистяних порід і берези; Б - вугілля, яке отримують з твердолистяних та м'ягколистяних порід; В - вугілля, яке отримують із м’ягколистяних та хвойних порід.

Також необхідно засвоїти принципи отримання дьогтю з берести - зовнішньої тканини кори берези та його використання. Знати способи заготівлі берести з дерев, що ростуть, а також зрубаних. Вказати установки для виробництва дьогтю - густої в’язкої маслянистої неклейкої рідини чорного кольору з голубовато-зеленим відтінком та сильним специфічним запахом.

Студенти також повинні ознайомитись з технологією одержання технічної зелені та виробництва з нього вітамінного борошна, установками для його виробництва.

Важливим питанням є хімічна переробка деревної зелені при якій отримують цілий комплекс цінних лісохімічних продуктів: хлорофіло-каротинову пасту, ефірні олії, хвойно-соляний екстракт, концентрат хлорофілу натрію, хвойний віск, пасту бальзамічну, пінабін, концентрат провітамінний хвойний.