- •1/Визначте види уяви за характером діяльності людини.
- •2/ Назвіть рефлекс, що лежить в основі уваги.
- •3/ Назвіть вольові властивості людини.
- •4/ Назвіть етапи розвитку мовлення в філогенезі.
- •5/ Поясніть механізми пам’яті з позицій фізіологічної та біохімічної теорій.
- •6/Опишіть психологічну структуру простої вольової дії.
- •7/ Розкрийте сутність уваги як психофізіологічного процесу спираючись на роботи і.П.Павлова та а.А.Ухтомського.
- •8/ Зробіть порівняльний аналіз основних механізмів пам’яті на основі психологічних теорій пам’яті.
- •9/ Дайте визначення понять “синкретичне та дискретне мислення”.
- •10/Визначте особливості зв’язку мислення та мовлення за л.С. Виготським
- •11/ Визначте функції оперативної пам’яті. (!!!!????)
- •12/ Назвіть чинники мимовільної уваги, що пов’язані з характером зовнішнього подразника
- •13/Назвіть види мислення, що виділяються за ступенем розгорнутості думки.
- •14/ Наведіть приклади загальних та одиничних понять.
- •15/ Назвіть форми та процеси мислення.
- •16/ Поясніть поняття «Абстракте і конкретне мислення»
- •17/ Обгрунтуйте значення волі в організації діяльності та спілкуванні людей. Наведіть приклади.
- •18/ Аргументуйте взаємозв’язок творчості, креативності та мрії.
- •19/ Поясніть значення егоцентричного мовлення в процесі онтогенезу
- •20/ Поясніть взаємозв’язок та взаємодію короткочасної та довготривалої пам’яті
- •21/ Охарактеризуйте основні фази та форми мислення. Наведіть їх приклади.
- •22/ Назвіть основні функції мовлення.
- •23/ Дайте визначення поняття“уява”.
- •24./Розкрийте зв’язок вольової регуляції поведінки з боротьбою мотивів, потребами та цілями людини.
- •25/ Охарактеризуйте механізми створення образів уяви. Наведіть приклади.
- •26/ Поясніть різницю між такими процесами як впізнавання та пригадування Дайте визначення поняття“інтелект”.
- •27/ Поясніть різницю між образами пам’яті та образами фантазії.
- •28/Виділіть спільні риси “архаїчного мислення” та мислення дитини.
- •29/ Назвіть види уваги.
- •30/ Визначте фізіологічні механізми мовлення
- •31/ Дайте визначення поняття “ідеомоторний акт”
- •32/Зробіть порівняльний аналіз основних видів мовлення. Та обгрунтуйте свою думку щодо ефективності застосування кожного виду.
- •33/ Назвіть та охарактеризуйте основні етапи розвитку уваги у дітей.
- •34/ Поясніть сутність принципу роботи мозку, що має назву “акцептор дії”.
- •35/ Назвіть і охарактеризуйте функції уваги.
- •36/ Обгрунтуйте роль уяви в житті людини.
- •37/ Розкрийте взаємозв’язок уваги та установки спираючись на концепцію д.Н.Узнадзе.
- •38/ Визначте різницю між активною та пасивною уявою.
- •39/ Дайте характеристику розладів мовленнєвої функції. Наведіть приклади.
- •40/ Поясніть характер зв’язкумислення та поведінки.
- •41/ Назвіть види пам’яті за критерієм зберігання матеріалу.
- •42/ Відтворіть основні положення теорії формування розумових дій за п.Я.Гальперіним та наведіть приклади її практичного застосування.
- •43/Назвіть мнемічні процеси.
- •44/ Назвіть типи внутрішнього мовлення.
- •45/ Визначте фізіологічні механізми уяви.
15/ Назвіть форми та процеси мислення.
Мислення - це психічний процес пошуків та відкриттів нового, істинного, глибинного внаслідок аналізу та синтезу навколишньої дійсності. У процесі мислення ми пізнаємо світ узагальнено та опосередковано (через слово). При цьому для нас важливе значення мають зв'язки між предметами та явищами.
Мислення- це інтелектуальна й практична діяльність, оскільки поєднує в собі пізнання і творче перетворення образів і уявлень, зафіксованих у пам'яті. Це завжди активна зміна діяльності внаслідок розумової праці.
ПРОЦЕСИ МИСЛЕННЯ
-аналіз(уявний розподіл) - виділення в об'єкті тих або інших йогосторін, елементів, властивостей, зв'язків, стосунків і так далі; це розчленовування пізнаваного об'єкту на різні компоненти.
-синтез (уявне об'єднання) – розумова операція, що дозволяє в єдиному аналітико-синтетичному процесі мислення переходити від частин до цілого.
-узагальнення (уявнео б'єднання в класс або категорію) - об'єднання багатьох предметів або явищ за якоюсь загальною ознакою.
-порівняння - операція, що полягає в зіставленні предметів і явищ, їх властивостей і стосунків один з одним і у виявленні спільності або відмінності між ними.
-абстрагування (виділення одних ознак і отличение від інших) – розумова операція, заснована на відверненні від несуттєвих ознак предметів, явищ і виділенні в них основного, головного.
- класифікація – систематизація супідрядних понять якої-небудь області знання або діяльності людини, використовувана для встановлення зв'язків між цимипоняттями або классами об'єктів.
- категоризація – операція віднесення одиничного об'єкту, події, переживання до деякогокласу, яким можуть виступати вербальні і невербальні значення, символи і тому подібне
ФОРМИ МИСЛЕННЯ
Людина пізнає світ логічним шляхом, за допомогою органівчуття, свої знання формує у вигляді понять.
Поняття- форма мислення, що відображає істотні властивості, зв'язки, виражені словом чи группою слів. Поняття є загальні та часткові, конкретні та абстрактні, емпіричні й теоретичні.
Емпіричні поняття формуються наоснові порівняння; теоретичні – на основі встановлення об'єктивних зв'язків між загальним та індивідуальним. Формування кожного нового поняття вимагає перевірки, уточнення, аналізу з метою встановлення його істинності.
У понятті загальне й спеціальне призначення предмета виражені в одному слові. Це неконкретний образ, на відміну від сприймання, а узагальнення, де в одному слові відображаються наші знання про предмет чи цілу группу предметів (наприклад, "книга", "суспільство" "Всесвіт").
У процесі діяльності, навчання ми поступово оволодіваємо цілою системою понять. Велику роль при цьому відіграє наочність. Різна кількість часу потрібна особистості для оволодіння тими чи іншими поняттями. Іноді все життя можна розкривати суть окремих понять.
Чимало досліджень проведено П.Гальперіним, В.Давидовим, Г. Костюком, О. Леонтьєвим, Н.Менчинською, Р.Натадзе, Д.Ельконіним та іншими для з'ясування закономірностей, послідовності, умов формування понять у процесі шкільного навчання. Для формування творчого мислення особистості важливо поставити студента в умови першовідкривача, дослідника доступних для нього понять. Зміст понять розкривається в судженнях. Судження - форма мислення, яка відображає зв'язки між предметами та явищами, ствердження чи заперечення чогось.
Виділяють загальні, часткові та поодинокі судження. Судження є істинні та хибні. Істинні – це ті, щоперевіряються часом, обставинами, практикою. Судження існує в слові. При конструюванні тих чи інших суджень велике значення мають як логіка, розум, так і почуття та емоції.
Людина – розумна істота, вона вміє мислити, однак, на думку О.Леонтьєва "окрема людина стає суб'єктом мислення, оволодівши мовою, поняттями, логікою".
Висновок чи умовивід: Логічний висновок- це асоціація суджень, форма мислення, за якої на основі кількох суджень виводять нове.
Індуктивний висновок – логічний висновок, зроблений в процесі мислення від часткового до загального (виводимо загальне правило з окремих випадків), виражає можливість, а не впевненість.
Дедуктивний висновок – логічний висновок, зроблений в процесі мислення від загального до конкретного, часткового.