- •1/Визначте види уяви за характером діяльності людини.
- •2/ Назвіть рефлекс, що лежить в основі уваги.
- •3/ Назвіть вольові властивості людини.
- •4/ Назвіть етапи розвитку мовлення в філогенезі.
- •5/ Поясніть механізми пам’яті з позицій фізіологічної та біохімічної теорій.
- •6/Опишіть психологічну структуру простої вольової дії.
- •7/ Розкрийте сутність уваги як психофізіологічного процесу спираючись на роботи і.П.Павлова та а.А.Ухтомського.
- •8/ Зробіть порівняльний аналіз основних механізмів пам’яті на основі психологічних теорій пам’яті.
- •9/ Дайте визначення понять “синкретичне та дискретне мислення”.
- •10/Визначте особливості зв’язку мислення та мовлення за л.С. Виготським
- •11/ Визначте функції оперативної пам’яті. (!!!!????)
- •12/ Назвіть чинники мимовільної уваги, що пов’язані з характером зовнішнього подразника
- •13/Назвіть види мислення, що виділяються за ступенем розгорнутості думки.
- •14/ Наведіть приклади загальних та одиничних понять.
- •15/ Назвіть форми та процеси мислення.
- •16/ Поясніть поняття «Абстракте і конкретне мислення»
- •17/ Обгрунтуйте значення волі в організації діяльності та спілкуванні людей. Наведіть приклади.
- •18/ Аргументуйте взаємозв’язок творчості, креативності та мрії.
- •19/ Поясніть значення егоцентричного мовлення в процесі онтогенезу
- •20/ Поясніть взаємозв’язок та взаємодію короткочасної та довготривалої пам’яті
- •21/ Охарактеризуйте основні фази та форми мислення. Наведіть їх приклади.
- •22/ Назвіть основні функції мовлення.
- •23/ Дайте визначення поняття“уява”.
- •24./Розкрийте зв’язок вольової регуляції поведінки з боротьбою мотивів, потребами та цілями людини.
- •25/ Охарактеризуйте механізми створення образів уяви. Наведіть приклади.
- •26/ Поясніть різницю між такими процесами як впізнавання та пригадування Дайте визначення поняття“інтелект”.
- •27/ Поясніть різницю між образами пам’яті та образами фантазії.
- •28/Виділіть спільні риси “архаїчного мислення” та мислення дитини.
- •29/ Назвіть види уваги.
- •30/ Визначте фізіологічні механізми мовлення
- •31/ Дайте визначення поняття “ідеомоторний акт”
- •32/Зробіть порівняльний аналіз основних видів мовлення. Та обгрунтуйте свою думку щодо ефективності застосування кожного виду.
- •33/ Назвіть та охарактеризуйте основні етапи розвитку уваги у дітей.
- •34/ Поясніть сутність принципу роботи мозку, що має назву “акцептор дії”.
- •35/ Назвіть і охарактеризуйте функції уваги.
- •36/ Обгрунтуйте роль уяви в житті людини.
- •37/ Розкрийте взаємозв’язок уваги та установки спираючись на концепцію д.Н.Узнадзе.
- •38/ Визначте різницю між активною та пасивною уявою.
- •39/ Дайте характеристику розладів мовленнєвої функції. Наведіть приклади.
- •40/ Поясніть характер зв’язкумислення та поведінки.
- •41/ Назвіть види пам’яті за критерієм зберігання матеріалу.
- •42/ Відтворіть основні положення теорії формування розумових дій за п.Я.Гальперіним та наведіть приклади її практичного застосування.
- •43/Назвіть мнемічні процеси.
- •44/ Назвіть типи внутрішнього мовлення.
- •45/ Визначте фізіологічні механізми уяви.
42/ Відтворіть основні положення теорії формування розумових дій за п.Я.Гальперіним та наведіть приклади її практичного застосування.
Цю концепцію було розроблено в 50-ті роки XX ст, педагогом і психологом П. Я. Гальперіном.
Основна засада цієї концепції полягає у тому, щоб оптимально й ефективно управляти процесом навчання з погляду функціонування психіки, що дає змогу перетворити зовнішню предметну діяльність на внутрішню психічну й тим самим прискорити розумовий і фізичний розвиток учнів. Інша особливість теорії полягає в цілеспрямованому формуванні мотивації навчання.
В навчальній діяльності автори концепції виокремили три складові: орієнтовну, виконавчу і контрольну.
Формування розумових дій згідно з цією концепцією передбачає такі етапи:
- попереднє ознайомлення з метою та умовами навчання. Цей етап формує мотивацію навчально-пізнавальної діяльності;
- складання схеми орієнтовної основи дій (ООД) – учні пізнають предмет навчання й послідовність виконання дій. Це ще не сама діяльність, а лише система вказівок до неї. ООД може мати кілька видів:
- неповна (одноразовий показ зразка і неповний словесний опис),
- повна (для певного виду діяльності),
- повна узагальнена (для цілого класу явищ);
формування матеріальної діяльності – дії виконуються в матеріальній формі, з конкретними предметами;
-етап зовнішньої мови. – дії узагальнюються завдяки їх повній вербалізації усно або письмово;
-етап внутрішньої мови. Тут практичні дії супроводжуються проговорюванням подумки;
-етап інтеріоризації дії. Дії виконуються подумки, тобто стають внутрішнім розумовим процесом, максимально автоматизованим.
43/Назвіть мнемічні процеси.
1. ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ – це закріплення образів сприймання, уявлень, дій, переживань і зв’язків між ними через контакти нових даних з набутим раніше досвідом. Матеріальною основою цього процесу є здатність мозку утворювати тим часові нервові зв’язки. З. може бути короткотривалим, довготривалим і оперативним; а також довільним або мимовільним, смисловим (логічним) або механічним.
2. ЗБЕРЕЖЕННЯ – це процес утримання в пам’яті інформації, що була одержана у ході набування досвіду. Значною мірою залежить від якості та глибини запам’ятовування, використання матеріалу в діяльності. Про збереження можна судити тільки на основі спостереження за іншими мнемічними процесами: відтворенням, впізнаванням та розпізнаванням. Може бути активним (матеріал, що утримується, піддається внутрішній перебудові) і пасивним. (матеріал, що утримується, не має активних перетворень).
3. ВІДТВОРЕННЯ – процес відновлення збереженого матеріалу пам’яті для використання в діяльності і спілкуванні. Матеріальною основою відтворення є пожвавлення або повторне збудження раніше утворених у мозку нервових зв’язків. Види В.: Впізнавання (відтворення об’єкта в умовах повторного його сприйняття) і Згадування (відтворення попереднього досвіду відповідно до змісту та завдань діяльності). Як різновид згадування існує також пригадування, що вимагає активних розумових зусиль. Згадування може бути мимовільним або довільним. Як різновид відтворення спогади – це локалізовані в часі та просторі згадування свого минулого, переважно в яскравій образно-логічній формі.
4. ЗАБУВАННЯ – процес, протилежний збереженню, що проявляється у тому, що актуалізація забутих образів, чи думок ускладнюється або стає неможливою. Процес ґрунтується на явищі гальмування умовно-рефлекторних зв*язків і згасання слідів запам*ятовувння. Темп забування залежить від об’єму запам’ятовуваного матеріалу, його змісту, міри усвідомленості та ступеня значимості матеріалу, включення в діяльність суб’єкта.