- •1/Визначте види уяви за характером діяльності людини.
- •2/ Назвіть рефлекс, що лежить в основі уваги.
- •3/ Назвіть вольові властивості людини.
- •4/ Назвіть етапи розвитку мовлення в філогенезі.
- •5/ Поясніть механізми пам’яті з позицій фізіологічної та біохімічної теорій.
- •6/Опишіть психологічну структуру простої вольової дії.
- •7/ Розкрийте сутність уваги як психофізіологічного процесу спираючись на роботи і.П.Павлова та а.А.Ухтомського.
- •8/ Зробіть порівняльний аналіз основних механізмів пам’яті на основі психологічних теорій пам’яті.
- •9/ Дайте визначення понять “синкретичне та дискретне мислення”.
- •10/Визначте особливості зв’язку мислення та мовлення за л.С. Виготським
- •11/ Визначте функції оперативної пам’яті. (!!!!????)
- •12/ Назвіть чинники мимовільної уваги, що пов’язані з характером зовнішнього подразника
- •13/Назвіть види мислення, що виділяються за ступенем розгорнутості думки.
- •14/ Наведіть приклади загальних та одиничних понять.
- •15/ Назвіть форми та процеси мислення.
- •16/ Поясніть поняття «Абстракте і конкретне мислення»
- •17/ Обгрунтуйте значення волі в організації діяльності та спілкуванні людей. Наведіть приклади.
- •18/ Аргументуйте взаємозв’язок творчості, креативності та мрії.
- •19/ Поясніть значення егоцентричного мовлення в процесі онтогенезу
- •20/ Поясніть взаємозв’язок та взаємодію короткочасної та довготривалої пам’яті
- •21/ Охарактеризуйте основні фази та форми мислення. Наведіть їх приклади.
- •22/ Назвіть основні функції мовлення.
- •23/ Дайте визначення поняття“уява”.
- •24./Розкрийте зв’язок вольової регуляції поведінки з боротьбою мотивів, потребами та цілями людини.
- •25/ Охарактеризуйте механізми створення образів уяви. Наведіть приклади.
- •26/ Поясніть різницю між такими процесами як впізнавання та пригадування Дайте визначення поняття“інтелект”.
- •27/ Поясніть різницю між образами пам’яті та образами фантазії.
- •28/Виділіть спільні риси “архаїчного мислення” та мислення дитини.
- •29/ Назвіть види уваги.
- •30/ Визначте фізіологічні механізми мовлення
- •31/ Дайте визначення поняття “ідеомоторний акт”
- •32/Зробіть порівняльний аналіз основних видів мовлення. Та обгрунтуйте свою думку щодо ефективності застосування кожного виду.
- •33/ Назвіть та охарактеризуйте основні етапи розвитку уваги у дітей.
- •34/ Поясніть сутність принципу роботи мозку, що має назву “акцептор дії”.
- •35/ Назвіть і охарактеризуйте функції уваги.
- •36/ Обгрунтуйте роль уяви в житті людини.
- •37/ Розкрийте взаємозв’язок уваги та установки спираючись на концепцію д.Н.Узнадзе.
- •38/ Визначте різницю між активною та пасивною уявою.
- •39/ Дайте характеристику розладів мовленнєвої функції. Наведіть приклади.
- •40/ Поясніть характер зв’язкумислення та поведінки.
- •41/ Назвіть види пам’яті за критерієм зберігання матеріалу.
- •42/ Відтворіть основні положення теорії формування розумових дій за п.Я.Гальперіним та наведіть приклади її практичного застосування.
- •43/Назвіть мнемічні процеси.
- •44/ Назвіть типи внутрішнього мовлення.
- •45/ Визначте фізіологічні механізми уяви.
12/ Назвіть чинники мимовільної уваги, що пов’язані з характером зовнішнього подразника
Мимовільна увага — не пов'язана з цілеспрямованою діяльністю і вольовим зусиллям. Про мимовільну увагу говорять у тих випадках, коли увага людини залучається самим подразником. Мимовільна увага – увага неуважної людини. Чинники, що викликають мимовільну увагу:
-
інтенсивність (сила) подразника;
-
новизна подразника;
-
контраст подразників;
-
відповідність внутрішньому станові організму (потребам);
-
безпосередній інтерес: те, що цікаве, емоційно насичене, захоплююче, викликає тривале інтенсивне зосередження;
-
загальна спрямованість особистості.
Механізми мимовільної уваги спільні у людей із тваринами. Це, насамперед, орієнтувальний рефлекс або, за визначенням І.П.Павлова, рефлекс “що таке?”. Мимовільна увага є вже в маленької дитини, але на перших етапах онтогенезу вона має хитливий і відносно вузький за обсягом характер (дитина раннього й дошкільного віку дуже швидко втрачає увагу до нового подразника, орієнтувальний рефлекс у неї швидко згасає чи гальмується появою будь-якого іншого подразника), обсяг її уваги відносно вузький і вона не може розподіляти свою увагу між декількома подразниками.
13/Назвіть види мислення, що виділяються за ступенем розгорнутості думки.
За ступенем розгорнутості розрізняють мислення: *дискурсивне *інтуїтивне. Дискурсивне (аналітичне) мислення - мислення, опосередковане логікою міркувань, а не сприйняття. Аналітичне мислення розгорнуте в часі,має чітко виражені етапи, представлене у свідомості самої мислячої людини. Інтуїтивне мислення - мислення на основі безпосередніх чуттєвих сприйнять і безпосереднього відображення дій предметів і явищ об'єктивного світу. інтуїтивне мислення характеризується швидкістю протікання, відсутністю чітко виражених етапів, є мінімально усвідомленим.
14/ Наведіть приклади загальних та одиничних понять.
Понятие - форма мышления, в которой отражаются общие и при том существенные свойства однородной группы предметов и явлений.
Понятие взамосвязано с представлениями, они протекают друг в друга, нопонятие шире, чем представление. В понятиях мы можем выразить то, что невозможно представить в наглядном образе. Воспринимая, например, объекты природы, человек выделяет их основные признаки: если это вода, то воспринимаем ее цвет и физическое состояние, при это не уделяя внимания другим характеристикам воды; если речь идет о восприятии предмета, то сначала принимаются его форма и значение, а уже после мелкие характеристики.когда говорят о человеке определенной профессии, с определенной социальной профессиограммой труда, например, враче, то в первую очередь в мыслях всплывает образ специалиста в белом халате, лечащего людей. Его же личностные характеристики, такие как возраст, национальность, имя, черты лица и прочее, остаются второстепенными. В этом и заключается понятийная форма мышления – оно работает лишь с главными характеристиками объектов и явлений.
В понятии общее и специальное назначение предмета выражены в одном слове. Это не конкретный образ, в отличие от восприятия, а обобщение, где в одном слове отражаются наши знания о предмете или целую группу предметов (например, "книга", "общество" "Вселенная").