- •1/Визначте види уяви за характером діяльності людини.
- •2/ Назвіть рефлекс, що лежить в основі уваги.
- •3/ Назвіть вольові властивості людини.
- •4/ Назвіть етапи розвитку мовлення в філогенезі.
- •5/ Поясніть механізми пам’яті з позицій фізіологічної та біохімічної теорій.
- •6/Опишіть психологічну структуру простої вольової дії.
- •7/ Розкрийте сутність уваги як психофізіологічного процесу спираючись на роботи і.П.Павлова та а.А.Ухтомського.
- •8/ Зробіть порівняльний аналіз основних механізмів пам’яті на основі психологічних теорій пам’яті.
- •9/ Дайте визначення понять “синкретичне та дискретне мислення”.
- •10/Визначте особливості зв’язку мислення та мовлення за л.С. Виготським
- •11/ Визначте функції оперативної пам’яті. (!!!!????)
- •12/ Назвіть чинники мимовільної уваги, що пов’язані з характером зовнішнього подразника
- •13/Назвіть види мислення, що виділяються за ступенем розгорнутості думки.
- •14/ Наведіть приклади загальних та одиничних понять.
- •15/ Назвіть форми та процеси мислення.
- •16/ Поясніть поняття «Абстракте і конкретне мислення»
- •17/ Обгрунтуйте значення волі в організації діяльності та спілкуванні людей. Наведіть приклади.
- •18/ Аргументуйте взаємозв’язок творчості, креативності та мрії.
- •19/ Поясніть значення егоцентричного мовлення в процесі онтогенезу
- •20/ Поясніть взаємозв’язок та взаємодію короткочасної та довготривалої пам’яті
- •21/ Охарактеризуйте основні фази та форми мислення. Наведіть їх приклади.
- •22/ Назвіть основні функції мовлення.
- •23/ Дайте визначення поняття“уява”.
- •24./Розкрийте зв’язок вольової регуляції поведінки з боротьбою мотивів, потребами та цілями людини.
- •25/ Охарактеризуйте механізми створення образів уяви. Наведіть приклади.
- •26/ Поясніть різницю між такими процесами як впізнавання та пригадування Дайте визначення поняття“інтелект”.
- •27/ Поясніть різницю між образами пам’яті та образами фантазії.
- •28/Виділіть спільні риси “архаїчного мислення” та мислення дитини.
- •29/ Назвіть види уваги.
- •30/ Визначте фізіологічні механізми мовлення
- •31/ Дайте визначення поняття “ідеомоторний акт”
- •32/Зробіть порівняльний аналіз основних видів мовлення. Та обгрунтуйте свою думку щодо ефективності застосування кожного виду.
- •33/ Назвіть та охарактеризуйте основні етапи розвитку уваги у дітей.
- •34/ Поясніть сутність принципу роботи мозку, що має назву “акцептор дії”.
- •35/ Назвіть і охарактеризуйте функції уваги.
- •36/ Обгрунтуйте роль уяви в житті людини.
- •37/ Розкрийте взаємозв’язок уваги та установки спираючись на концепцію д.Н.Узнадзе.
- •38/ Визначте різницю між активною та пасивною уявою.
- •39/ Дайте характеристику розладів мовленнєвої функції. Наведіть приклади.
- •40/ Поясніть характер зв’язкумислення та поведінки.
- •41/ Назвіть види пам’яті за критерієм зберігання матеріалу.
- •42/ Відтворіть основні положення теорії формування розумових дій за п.Я.Гальперіним та наведіть приклади її практичного застосування.
- •43/Назвіть мнемічні процеси.
- •44/ Назвіть типи внутрішнього мовлення.
- •45/ Визначте фізіологічні механізми уяви.
39/ Дайте характеристику розладів мовленнєвої функції. Наведіть приклади.
динамічну афазію, пов’язану з порушенням здатності говорити фразами, хоча хворий не відчуває труднощів ні в повторенні слів, ні в називанні предметів, ні в розумінні мови. Це є наслідком порушення або механізму програмування висловлювання, або механізму граматично-семантичної організації.Сенсорна афазія виявляється у втраті фонематичного слуху, тобто в порушенні зв’язку між звуковим складом і значенням слова, що є наслідком порушення звукового аналізу слова. Семантична афазія — це порушення, що виявляється у труднощах знаходити слово та в розумінні семантичних відношень між словами.Наприклад, хворий розуміє слова “батько”, “сестра”, але не може зрозуміти, що означає сполучення “сестра батька”.Еферентна моторна афазія характеризується руйнуванням структури висловлювання при збереженні окремих слів і відсутності здатності поєднувати слова у певній послідовності. Тут порушено принцип сукцесивності. Близькою за характеристикою є аферентна моторна афазія, яка виявляється в порушенні членоподільних мовних артикуляцій, у труднощах підбору потрібного звука.Крім розладів мовлення, що пояснюються ураженням коркових частин аналізаторів, трапляються і функціональні його розлади, пов’язані з діяльністю мовно-рухової частини. Одним із них є заїкання, яке викликається судомами мовних м’язів. До них можуть приєднуватися судоми обличчя, рук тощо.Заїкання виникає з різних причин: сильного нервового збудження, нервової травми, інфекції, успадкування. Усунути заїкання можна, якщо своєчасно звернутися до лікувальних логопедичних закладів.
Утрата моторной или сенсорной функции речи носит название афазии(от греч. phasis—речь). Согласно классификации различают моторную, сенсорную и семантическую афазии.
Моторная афазия может быть афферентной (кинестетической)”,эфферентной (кинетической) и лобной динамической. Афферентная возникаег при повреждении нижних отделов постцентральной извилины и связана с нарушениями орального праксиса. Больной не может призвести артикуляционные движения по заданию, не может воспроизвести движения исследующего. Это приводит к замене одних артикуляций другими, к заменезвуков — фонем (вместо “к” произносится “х” или “т”, вместо “л”—“н” и т. д.). Это приводит к искажению смыслового значения слов. Нередко произношение прочно усвоенных слов сохраняется, но новые и сложные в артикуляционном отношении слова больной не произносит. Речь как сложная функциональная система распадается.
Эфферентная афазия возникает при поражении центра Брока в задней части нижний лобной извилины левого полушария (у правшей. При способности произносить звуки больной не может переключаться с одного звука на другой и произносить слоги и слова. Аналогично страдает и структура предложений, из которых выпадают отдельные слова, особенно глаголы и союзы. Лобная динамическая афазиявозникает при поражении корковой зоны, расположенной спереди от центра Брока. Основным дефектом здесь является отсутствие речевой инициативы, речевая спонтанность. Больной может повторять слова, произносяих правильно, но повторение длинных рядов слов не удается, Моторная афазія обачно сочетается с аграфией (невозможностью писать). При пораженииз адних отделов средней лобной извилины аграфия может бать изолированным симптомом, не сочетаясь с афазией.
Сенсорная афазія представляет собой утрату способности понищать обращенную речь. Различают акустико-гностическую и акустико-мнестическую формы сенсомоторной афазии. Акустико-гностическая афазия (с нарушением фонематического слуха) возникает при поражении задних отделов верхней височной извилины (центра Вернике) и характеризуется нарушением сложных форм звукового анализа и синтеза. Больной утрачивает способность узнавать звуки и понимать слова. Моторная функция речи у таких больных сохраняется, однако, не понимая слов, больные утрачивают возможность контролировать свою речь и допускают в ней обмолвки (парафазии
Акустико-мнестическаяафазия, возникающая при поражении средних отделов височной области, заключается в забывании названий предметов. Речь таких больных существенно не изменена, однако изобилует парафазиями, персеверациями.При сенсорной афазии страдает не только устная речь, но и связанные с нею чтение и письмо (алексия и аграфия). Контакты с такими больными в тяжелых случаях бывают резвычайно затруднены.
Семантическая афазия характеризуется забыванием слов и затруднениями в использовани исложных логико-грамматических структур. Больные когут свободо общаться с людьми, их речь бывает понятной, хотя и бедной именами существительными. Скрывая свой дефект, больныез аменяют наименования предметов их описанием: ручка—“чтобы писать”, стакан—“чтобы пить” и т. д. Наряду с этим больные знают правильне названия предметов и при подсказке утверждают правильне ответы и отвергают неверные.. При семантической афазии больные не могут уловить смислового различия выражений, состоящих и зсложных слов (например, “брат матери” и “мать брата”), не когут разобраться во взаимном расположении предметов и т. д. При такой же локализации очата наступает нарушение счета (акалькулия).