- •Основні
- •Практична робота № 1 Тема: Розрахунок основних параметрів кисневих конверторів.
- •Практична робота №2
- •Практична робота № 3
- •Практична робота № 4 Тема: Розрахунок теплового балансу киснево-конверторної плавки.
- •Практична робота № 5 Тема: Розрахунок потреби обладнання киснево-конверторного цеху.
- •Практична робота № 6 Розрахунок основних параметрів мартенівської печі.
- •Практична робота № 7 Тема: Розрахунок матеріального балансу плавки в мартенівській печі
- •Практична робота № 9 Тема: Розрахунок розкислювання мартенівської сталі.
- •Практична робота № 10 Тема: Розрахунок теплового балансу мартенівської плавки
- •Практична робота № 11 Тема: Розрахунок шихти і матеріального балансу в двохванному сталеплавильному агрегаті.
- •Практична робота №11
- •Прииклад розкислювання сталі 1c26
- •Практична робота 12 Тема: Розрахунок теплового балансу в двохванному сталеплавильному агрегаті.
- •Практична робота №12 Розрахунок потреби обладнання мартенівського цеху.
- •Практична робота 13 Тема: Розрахунок виливниці для злитка киплячої сталі
- •Практична робота 14 Тема: Розрахунок часу затвердення злитка у виливниці
- •Практична робота 15 Тема: Розрахунок температури ліквідус та солідус.
- •Допоміжні практичні роботи для виконання курсових та дипломних робіт Практична робота 16 Тема: Визначення витрати чавуну на виплавку сталі у двованних сталеплавильних агрегатах.
- •Практична робота 17 Тема:Розрахунок розмірів робочого простору дса
- •Практична робота № 18 Тема: Вибір і розрахунок кисневої продувної фурми в дса
- •Практична робота 19 Тема: Розрахунок шихти та матеріального балансу конвертерної плавки з десульфурацією сталі порошковою проволокою силікокальцію.
- •1. Окислювальний напівперіод верхнім фурменим дуттям
- •Маса шлаку без оксидів заліза з відрахуванням переходу кисню у метал при переході сірки у шлак складе, кг :
- •На утворення сульфідів кальцію витрачається сірки, кг:
- •Практична робота №21
- •Практична робота № 22 Тема: Розкислення складнолегованої сталі при ковшовому варіанті розкислення.
- •Практична робота №24
- •Теоретична частина
- •Практична робота № 27 Тема: Розрахунок основних геометричних розмірів кисневого конвертора
- •Практична робота № 28 Тема: Розрахунок основних геометричних розмірів кисневої фурми
- •Практична робота № 29 Тема: Розрахунок кисневих фурм донного дуття.
- •Розрахунок кисневої фурми верхнього дуття.
- •Практична робота № 30 Тема: Розрахунок тривалості періодів плавки
- •Практична робота № 31
- •Практична робота №32
- •Практична робота № 33 Тема: Розрахунок виливниці для злитка спокійної сталі
- •Практична робота № 34 Тема: Розрахунок прибуткової надставки
- •Практична робота № 35 Тема: Розрахунок матеріального і теплового балансів для виплавки сталі в дуговій електропечі з основною футеровкою
- •Практична робота №36 Тема: Визначення розмірів дугової електросталеплавильної печі та її основних електричних параметрів.
- •Практична робота №37 Тема: Проектування відділень цеху та розрахунок обладнання
- •Практична робота №38
- •Потрібно до витрати
- •Практична робота №39
- •Проектування виливниці
- •Компонування потягу
- •Визначення режимних параметрів розливання
Практична робота №32
Тема: Розрахунок головних параметрів сталерозливного ковша.
Ціль: надбати досвід виконання розрахунків
Наглядні посібники: плакат, макет ковша, методична розробкаю
Теоретична частина
Сталерозливні ковші призначені для прийому метала з сталеплавильного агрегата, його транспортування до місця розливу і порційної подачі металу при його розливу у виливниці.
Сталерозливний ківш складається з кожуха, зливного носка ( або без нього), стопорного устрію або шиберного затвіру, цапф, кантовочної скоби і футеровки.
Кожух виготовлений з стальних листів товщиною 32...36 мм, і має конусність
1 : 12.
Цапфи розміщені вище центру ваги ківша не меньше ніж на 200 мм. Футеровка виконується з спеціальної ківшової цегли або виконується набивною
Об’єм ківша повинен вмістити весь метал плавки і частину шлаку.
У мартенівському цеху використовуються ковші з шиберним устрієм, що має суттєві переваги над стопорними:
1.Конструктивні .
2.Об’єм ківша вільний від футерованої стійки всередені ківша, що не заважає
проведенню розкислення, легування, обробці металу у ковші, посереднення
металу по температурі і хімічному складу по всьому об’єму ковша.
3.Надійність при розливу металу, знімає небепеку аварійного розливу сталі.
4.Облегшує працю розливника і підвищує швидкість розливу сталі.
5.Дає змогу здійснювати важливу операцію по рафінуванню (очищенню) металу
у ковші, продувати метал знизу через шиберний устрій.
Розрахунок головних розмірів ківша ємністю 150 т.
Вихідною величиною для визначення розмірів ківша є корисний об’єм ківша, який розраховується по формулі
де Vк – корисний об’єм ківша, м
Q– об’єм металу, т
Повний внутрішній об’єм ківша визначається по формулі:
Висота від верхньої кромки ківша до футеровки днини:
Внутрішній діаметр футеровки по верхній кромці:
Зовнішній діаметр кожуха ківша по верхній кромці:
Загальна висота кожуха ківша:
Товщина листа сферичної днини:
Середня товщина листа стінок кожуха:
Товщина футеровки днини:
Товщина футеровки стінок:
Висновки: Розраховані розміри ківша відповідають практичним даним.
Приклад розрахуну основних елементів розливного ковшу Q = 310 тон..
1.Завдана ємкість ковшу Q = 310 тон. Це означає, що всього металу в ковші при нормальному наповнені 310 тон із запасом на зношення футеровки. Внутрішній корисний об,єм ковшу, тобто об,єм від поверхні футеровки днища до рівня зливного жолобу визначається за формулою:
, (1)
де: Q- об,эм металу ,м;
Vк-корисний об'єм металу ,т;
2. Визначаємо внутрішній об,єм ковшу, м:
(2)
3. Визначаємо висоту від верхньої кромки ковшу до футеровки днища:
(3)
.
Приймаємо Н=5,1
4. Висота ковшу без висоти носка: Н= 4,37 м
Визначаємо зовнішній діаметр кожуху ковшу по верхній кромці:
, (4)
5. Визначаємо загальну висоту кожуху ковшу:
(5)
Приймаємо Н=5,68 м
6.Визначаємо середню товщину листа сферичного днища:
(6)
Приймаемо h=34мм=0,034
7. Середня товщина листа стінок кожуху:
hк=0,004 (7)
hк=0,004мм
Приймаємо hк=26мм=0,026м
8.Визначаємо товщину футеровки днища:
(8)
9.Товщина футеровки стінок:
Fс=0,08+0,053 (9)
Fс=0,08+0,053=0,27 м.
10. Конусність ковшу коливається в межах 0,11-0,14
Приймаємо конусність 0,12
11. Визначаемо відстань по осях крюків траверси розливного крану L= 5 м.
12. Діаметр шейки цапфи під крюк приймається d= 0,47 м, довжина шийки цапфи під крюк L=0,28 м
Діаметр кожуху у місці стику з днищем Кq=3675мм =3,675м
13. Коефіцієнт тари- 12,3
14. Відстань від верху ковшу до дзеркалу металу Нм= 380 мм =0,38 м,
до осі цапф Нц= 1920 мм=1,92 м
Після визначення всіх вихідних даних здійснюють перевірочний розрахунок на міцність
Перевірочній розрахунок основних елементів корпусу 310 тонного
розливного ковшу на міцність
Вихідні дані:
- G= 3,73 Мн (381 т) – маса ковшу з металом і шлаком ;
- Н= 4,37 м – висота рідкої сталі і шлаку при номінальному заповненні ковшу;
-щільність рідкої сталі 7 т/м3 = 68,6 кн/м;
- R= 7 м – радіус сферичної частини днища;
- Rд= 1,8925 м – найбільший зовнішній радіус днища, дорівнює зовнішньому радіусу в місці поєднання його з днищем;
- ч= 0,3 – радіус переходу днища до корпусу;
- b= 0,5 – висота випуклого днища
- n= 0,034 м – товщина днища.
Визначаємо максимальне значення напружень в сферичному днищі:
(10)
де: c – коефіцієнт, який враховує корозію.
Приймаємо c= 0 (при товщині днища більш 30 мм)
i – коефіцієнт, який враховує міцність зварного шву за різними засобами зварювання, i = 0,8
2.Обране значення R повинне вдовольняти умові R≤(8-10) Rg.
В даному випадку 8 Rg= 8×1,8925=15,14>7
3.Внутрішній радіус торцевого переходу повинен задовольняти умові r>4h
4h= 4×0,034=0,136< 0,3
4.Для забезпечення необхідної міцності днища повинно витриматись співвідношення Rg/ b>5
<5
Таким чином, всі обрані розміри корпусу сталерозливного ковшу, задовольняють нормативним вимогам.
5.Знаходимо напруження в днищі ковшу за формулою:
(11)
P= pH= 68,6×4,37= 300 кн/м (3,06 кг/см)
Тоді:
Мн/м (402 кг/см)
6.Днище ковшу виготовлено зі сталі марки ст. 3.
При нагріванні металу до 300 °С допускається напруження для даної сталі
[G]= 940 кг/см, тобто дійсне напруження з великим запасом менше ніж яке дозволяється.
G<[G]