- •Основні
- •Практична робота № 1 Тема: Розрахунок основних параметрів кисневих конверторів.
- •Практична робота №2
- •Практична робота № 3
- •Практична робота № 4 Тема: Розрахунок теплового балансу киснево-конверторної плавки.
- •Практична робота № 5 Тема: Розрахунок потреби обладнання киснево-конверторного цеху.
- •Практична робота № 6 Розрахунок основних параметрів мартенівської печі.
- •Практична робота № 7 Тема: Розрахунок матеріального балансу плавки в мартенівській печі
- •Практична робота № 9 Тема: Розрахунок розкислювання мартенівської сталі.
- •Практична робота № 10 Тема: Розрахунок теплового балансу мартенівської плавки
- •Практична робота № 11 Тема: Розрахунок шихти і матеріального балансу в двохванному сталеплавильному агрегаті.
- •Практична робота №11
- •Прииклад розкислювання сталі 1c26
- •Практична робота 12 Тема: Розрахунок теплового балансу в двохванному сталеплавильному агрегаті.
- •Практична робота №12 Розрахунок потреби обладнання мартенівського цеху.
- •Практична робота 13 Тема: Розрахунок виливниці для злитка киплячої сталі
- •Практична робота 14 Тема: Розрахунок часу затвердення злитка у виливниці
- •Практична робота 15 Тема: Розрахунок температури ліквідус та солідус.
- •Допоміжні практичні роботи для виконання курсових та дипломних робіт Практична робота 16 Тема: Визначення витрати чавуну на виплавку сталі у двованних сталеплавильних агрегатах.
- •Практична робота 17 Тема:Розрахунок розмірів робочого простору дса
- •Практична робота № 18 Тема: Вибір і розрахунок кисневої продувної фурми в дса
- •Практична робота 19 Тема: Розрахунок шихти та матеріального балансу конвертерної плавки з десульфурацією сталі порошковою проволокою силікокальцію.
- •1. Окислювальний напівперіод верхнім фурменим дуттям
- •Маса шлаку без оксидів заліза з відрахуванням переходу кисню у метал при переході сірки у шлак складе, кг :
- •На утворення сульфідів кальцію витрачається сірки, кг:
- •Практична робота №21
- •Практична робота № 22 Тема: Розкислення складнолегованої сталі при ковшовому варіанті розкислення.
- •Практична робота №24
- •Теоретична частина
- •Практична робота № 27 Тема: Розрахунок основних геометричних розмірів кисневого конвертора
- •Практична робота № 28 Тема: Розрахунок основних геометричних розмірів кисневої фурми
- •Практична робота № 29 Тема: Розрахунок кисневих фурм донного дуття.
- •Розрахунок кисневої фурми верхнього дуття.
- •Практична робота № 30 Тема: Розрахунок тривалості періодів плавки
- •Практична робота № 31
- •Практична робота №32
- •Практична робота № 33 Тема: Розрахунок виливниці для злитка спокійної сталі
- •Практична робота № 34 Тема: Розрахунок прибуткової надставки
- •Практична робота № 35 Тема: Розрахунок матеріального і теплового балансів для виплавки сталі в дуговій електропечі з основною футеровкою
- •Практична робота №36 Тема: Визначення розмірів дугової електросталеплавильної печі та її основних електричних параметрів.
- •Практична робота №37 Тема: Проектування відділень цеху та розрахунок обладнання
- •Практична робота №38
- •Потрібно до витрати
- •Практична робота №39
- •Проектування виливниці
- •Компонування потягу
- •Визначення режимних параметрів розливання
Практична робота № 22 Тема: Розкислення складнолегованої сталі при ковшовому варіанті розкислення.
Мета: Відпрацювання методики розрахунку.
1. Теоретична частина
Перед плавкою майстер розраховує, з яким вуглецем треба випустити плавку з урахуванням, що феромарганець вносить надто багато вуглецю, і у той же час зрозуміло, що випалювати вуглець до дуже низького змісту його у металі на випуску плавки теж небажано (переокислення металу), та і навуглецювання у ковші небажана операція, тому що вуглець не розчинюється у металі рівномірно по об’єму ковша і дозволяється навуглецювати метал у ковші не більше, ніж на
0,05% і тільки на рядову плавку.
Тому такі марки сталі спочатку розкислюються низьковуглецевим силікомар-ганцем з розрахунком по кремнію, або марганцю, (чого меньше треба і з врахуванням, що у силікомарганці марганцю у 4 раза більше, ніж кремнію : 74 і 17% відповідно), а потім прораховують, скільки бракує другого елемента, і додатково вносити недостачу феромарганцем, або феросиліцієм, яких не хватає до марочного складу сталі. .(наприклад сталь 09Г2С розкислюють спочатку розрахунком SiМn по потрібній кількості Мn, а потім добавляють Sі внесенням FeSi по фактичній недостачі після внесення SiМn).
Завдання
Розрахувати кількість розкислювачів і легуючих на марки сталі при їх хімічному складі у марці сталі і на випуску плавки:
Таблиця 1 Хімічний склад марки сталі і на випуску плавки, %
Марка сталі |
Хімічний склад з головних елементів у марці сталі |
Хімічний склад з цих елементів у металі на випуску плавки у ковш |
|||||
С |
Мn |
Si |
С |
Мn |
Si |
||
08Ю ДСТУ 9045-93 |
н.б.0,07 |
н.б.0,35 |
н.б.0,03 |
Аl =0,02-0,08 |
0,03 |
0,03 |
сліди |
10ХНДП |
н.б. 0,12 |
0,3-0,6 |
0,17-0,37 |
Ср=0,07-0,12 Ні=0,3-0,6 Си=0,3-0,5 Р=0,5-0,8 |
0,07 |
0,12 |
сліди |
07ГСЮФ |
н.б. 0,08 |
0,6-0,9 |
0,2-0,6 |
Аl=0,03-0,08 V=0,02-0,06 |
0,04 |
0,05 |
сліди |
Таблиця 2 Довідкові дані: угар елементів з розкислювачів і легуючих матеріалів,%
Тип сталі |
Розкислювач |
зміст вуглецю у металі, % |
угар елементів, % |
|
|||
С |
Si |
Мn |
інші елементи |
||||
Кипляча |
Феромарганець |
до 0,12 |
20-25 |
60-70 |
40-60 |
|
|
0,12-0,16 |
17-22 |
55-60 |
30-50 |
|
|||
0,17 і більше |
14-18 |
50-55 |
15-20 |
|
|||
Півспокійна |
Феромарганець і Феросиліцій |
до 0,12 |
17-22 |
50-65 |
40-60 |
|
|
0,12 і більше |
10-17 |
40-50 |
35-45 |
|
|||
Спокійна і низьколегована |
Феромарганець і богатий Феросиліцій |
до 0,10 |
17-22 |
25-30 |
10-20 |
|
|
0,11-0,16 |
15-20 |
20-25 |
5-15 |
|
|||
0,17 і більше |
12-16 |
15-20 |
5-10 |
|
|||
Силікомарганець |
|
5-10 |
3-10 |
10-20 |
|
||
Алюміній |
|
------ |
3-8 |
---- |
Аl =65-85 |
||
Феротитан |
|
3-5 |
3-5 |
---- |
Ті =30-45 |
||
Ферохром |
|
3-5 |
3-5 |
5-10 |
Сr =25 |
||
Ферованадій |
|
3-5 |
- |
- |
V-25 |
||
Ферофосфор |
|
- |
30-40 |
5-10 |
Р =15 |
2. Розрахунки
2.1. Проведемо розкислення низьковуглецевої сталі марки 08Ю
Хімічний склад цієї марки сталі з головних розрахункових елементів, %:
вуглець н.б. 0,07%
марганець н.б. 0,35%
кремній н.б. 0,03
алюміній 0,02-0,07%
На випуску з печі сталь мала хімічний склад:
вуглець 0,03%
марганець 0,03%,
кремній 0,00%.
Потрібно внести: вуглецю: не більше ніж 0,03 (не під межу)%
марганцю: повинно бути н.б.0,35%
було в сталі на зливі у ківш 0,03%
бракує 0,22% (приймаємо зміст Мп у готовій сталі 0,25%)
Приймаємо угар елементів з розкислювачів:
вуглець – 18%, кремній – 70%, марганець- 50%, алюміній-70,0%.
Тоді розхід феромарганцю:
М=0,22/0,78*0,50=0,564
Цей феромарганець вніс вуглецю:
0,564*0,065*0,82=0,030
що задовольняє умови.
Алюмінію повинно бути у сталі 0,02-0,07%, посередньому 0,05%.
Розхід алюмінію при дорозкисленні-легуванні у виливниці:
М=0,05/0,99*0,30=0,168
кремнію: повинно бути 0,03%
Внесено феромарганцем і алюмінієм кремнію
0,564*0,01*0,30=0,002 і 0,168*0,04*0,30=0,002 разом=0,0022%
Сталь після розкислення відповідає хімічному складу марці 08Ю
Розкислення низьковуглецевої сталі марки 10ХНДП
Хімічний склад цієї марки сталі з головних розрахункових елементів, %:
вуглець н.б. 0,12
марганець 0,3-0,6
кремній 0,17-0,37
хром 0,07-0,12
нікіль 0,3-0,6
мідь 0,3-0,5
фосфор 0,5-0,8
На випуску з печі сталь мала хімічний склад:
вуглець 0,07%
марганець 0,12%,
кремній 0,00%.
Потрібно внести: вуглецю: не більше ніж 0,035 (не під межу )%
марганцю: повинно бути посередньо 0,45%
було в сталі на зливі у ківш 0,12%
бракує (треба внести) - 0,33%
кремнію треба внести посередньо - 0,27%
хрому треба внести - 0,095%
нікілю - 0,45%
міді - 0,40%
фосфору - 0,65%
Приймаємо угар елементів з розкислювачів:
вуглець – 8%, кремній – 7%, марганець- 15%, алюміній-70,0%, хром-25%,
фосфор-15%.
Приймаємо, що нікіль і мідь повністю переходять у метал, ці легуючі вносяться у ванну після першої проби на визначення змісту цих елементів у металі після розплавлення металошихти,
Розхід силікомарганцю по внеску марганцю:
Мсилікомарг=0,33/0,74*0,85=0,525
При цьому внесено кремнію
0,525*0,170*0,93=0,083
Тоді недостача кремнію складе
0,270-0,083=0,187
Розхід феросиліцію:
Мферосиліц=0,187/0,45*0,93=0,447
Розхід ферохрому:
Мферохрому=0,095/0,70*0,75=0,181
Розхід нікілю:
Мнікілю=0,45/0,986*1=0,456
Розхід міді:
Мміді=0,40/0,999*1=0,401
Розхід ферофосфору:
Мферофосф=0,65/0,25*0,85=3,058
Розхід алюмінію:
Згідно нормам табл.6 ТІ 226 2,0-2,5кг/т
Посередньо 0,022 кг на 100кг
Перевіряємо внесок головної небезпеки – вуглецю з елементів:
силікомар.0,525*0,01*0,93+ферохр. 0,181*0,037*0,96 =
=0,005+0,006=0,011 (інші матеріали мають у складі дуже мало вуглецю)
Після цього прорахуємо сукупний внесок всіх елементів для визначення хімічного складу готової сталі після легування і розкислення по всім елементам.
Розкислення низьковуглецевої сталі марки 07ГСЮФ
Хімічний склад цієї марки сталі з головних розрахункових елементів, %:
вуглець н.б. 0,08
марганець 0,6-0,9
кремній 0,2-0,6
алюміній 0,03-0,08
ванадій 0,02-0,06
На випуску з печі сталь мала хімічний склад:
вуглець 0,04%
марганець 0,05%,
кремній 0,00%.
Потрібно внести: вуглецю: не більше ніж 0,03
марганцю: повинно бути посередньо 0,750%
було в сталі на зливі у ківш - 0,050%
бракує (треба внести) -0,745%
кремнію треба внести посередньо - 0,400%
алюмінію -0,055
ванадію -0,040
Ця сталь має дуже низький зміст вуглецю, тому для розкислення і легування марганцем використовуємо низьковуглецевий силікомарганець
Розраховуємо кількість силікомарганцю по внеску марганцю:
Мсилікомарганецю = 0,700 : (0,74 * 0,85) = 1,113
Цей силікомарганець вніс кремнію
1,113 * 0,17 * 0,93 = 0,176
Тепер бракує кремнію
0,400 - 0,176 = 0,224
Розхід феросиліцію
Мферосиліцію = 0,224 : (0,45 * 0,83) = 0,600
Розхід алюмінію
Малюмінію = 0,055 : (0,87 * 0,30) = 0,211
Розхід ванадію
Мферованадію = 0,040 : (0,50 * 0,75) = 0,107
Перевіряємо внесок всіх елементів і робимо висновок про відповідність виплавленого металу марці сталі 07ГСЮФ.
Практична робота №23
Тема: Розрахунок десульфурації чавуну механічними мішалками на УДЧ.
Мета: Відпрацювати методику розрахунку десульфурації чавуну за японською
технологією.
Теоретична частина
Десульфурація чавуну є найважнішим технологічним прийомом в конвертерному виробництві стали, що дозволяє проводити плавку по малошлаковій технології без необхідности додаткової десульфурації сталі в ковші-печі, або вакууматорі, чи в незначній мірі з малими витратами десульфураторів.
Десульфуруючими реагентами м.б. порошкові матеріали, які розмішуються в чавуні механічними мішалками, або які вводяться в чавун у струменю інертного газу, а також порошкова проволока, яка вводиться в метал за допомогою трайбапарату.
У всесвітній практиці використовуют всі названі методи при внесенні різних реагентів: карбиду кальцію, вапна, силікокальцію, магнію або їх сумішів. Найбільш десульфуруючий ефект має магній, який вилучає сірки відповідно атомним вагам більше власної ваги (32 : 24), сульфіди магнію внаслідок малої питомої ваги легко спливають у шлак.
При проектуванні конвертерного комплексу можно передбачити десульфурація чавуну введенням магнієвих гранул у середовищі азоту. Однак, є повідомлення про більш ефективну і ресурсозберігаючу технологію з використанням механічних мішалок замість вдування порошкових реагентів у середовищі інертного газу. Ця технологія може бути використана і на проектній УДЧ з невеличкою модернізацією.
Практична частина
Використовуємо магнієві гранули, які містять магній і кальцій.
Десульфурація чавуна магнієм і кальцієм здійснюється по реакціям:
FеS + Mg = MgS + Fе, з. серчаним окисленням Mg + S = MgS
FеS + Са = СаS + Fе, т.е. Са + S = СаS
Магнієві гранули складаються з:
магній - 78%, кальцій - 20,0%, титан – 1,5%, залізо – 0,5%.
Для десульфурації чавуну з 0,030 до 0,005 кг витрати магнієвих гранул складуть:
Х * 32 : 24 * 0,78 + Х * 32 : 40 * 0,20 = 0,025
1,040Х +0,160Х = 0,025
1,200Х = 0,025
Х = 0,021 кг/100кг чавуну
Зі врахуванням часткового викиду кульок магнію на поверхню металу з десульфуруючим ефектом на рівні 92% витрати магнієвого реагенту збільшуємо перерахуванням:
0,021 : 0,92 = 0,023 кг/100кг, або 0,23 кг/т
В магнієвих гранулах міститься, кг:
магнію: 0,023 * 0,78 = 0,0180
кальцію: 0,023 * 0,20 = 0,0046
титану: 0,023 * 0,015 = 0,0003
заліза: 0,023 * 0,005 = 0,0001
В графу «Поступило матеріалів» добавляється 0,023кг порошкового ре-агенту. При цьому 0,018 кг магнію і 0,005 кг кальцію витрачається на утворення сульфідів і оксидів магнію і кальцію, 0,0003 кг титану на 96% розчиняється у металі, а 4% окисляється з утворенням оксиду титану, залізо 0,0001 кг переходить в метал, оксиди, сульфіди і елементи, які не прореагували, переходять у шлак.
Витрачається магнію на десульфурацію зі врахуванням угару магнію 6% і степеню десульфурації магнієм 92%, кг:
0,018 * 0,94 * 0,92 = 0,016
Вилучиться сірки при утворенні сульфіду магнію, кг:
0,016 * 32 : 24 = 0,022
Утворюється сульфіду магнію (вага магнію + сірки), кг:
0,016 + 0,022 = 0,038
Витрачається кальцію на десульфурацію чавуна зі врахуванням угару кальцію 7% и степеню десульфурації кальцієм 76%, кг:
0,0046 * 0,93 * 0,76 = 0,00325
Вилучиться сірки при утворенні сульфіду кальцію, кг:
0,00325 * 32 : 40 = 0,0026
Утвориться сульфіду кальцію (вага кальцію + сірки), кг:
0,00325 + 0,0026 = 0,00585
Сумарно вилучиться сірки з чавуну, кг:
0,022 + 0,0026 = 0,0246
Витрати магнію на окислення складуть, кг:
0,018 * 0,06 = 0,00108
Витрати кисню на окислення магнію, кг:
0,00108 * 16 : 24 = 0,00072
Утвориться оксидів магнію, кг:
0,00108 + 0,00072 = 0,0018
Витрати кальцію на окислення складуть, кг:
0,0046 * 0,07 = 0,000322
Витрати кисню на окислення кальцію, кг:
0,000322 * 16 : 40 = 0,000129
Утвориться оксидів кальцію, кг:
0,000322 + 0,000129 = 0,00045
Переходить титану в метал, кг:
0,0003 * 0,96 = 0,00029
Окисляється титану, кг:
0,0003 * 0,04 = 0,000012
Витрати кисню на окислення титану, кг:
0,000012 * 32 : 48 = 0,000008
Утвориться оксиду титану, кг:
0,000012 + 0,000008 = 0,00002
Загальні витрати (поступило) кисню з атмосфери, кг:
0,00072 + 0,00014 + 0,000008 = 0,000868
Остатковий вміст сірки в рафінованому чавуні зі врахуванням втрат складе, кг:
0,032 – 0,0246 = 0,0074
Втрати магнію і кальцію з викидами і які не прореагували, кг:
0,023 – 0,016 – 0,00325 – 0,00108 – 0,000322 +0,00027-0,00003= 0,00259
Вага шлаку збільшиться на вагу утворених сульфідів, оксидів, і які не про-реагували з реагента, кг:
0,038 + 0,00585 + 0,0018 + 0,000495+ 0,00002 + 0,00259 = 0,048755
Примітки: випаренням магнію у розрахункунехтуємо.
Т.ч. ступінь використання магнійкальцієвого реагента складе при втратах 0,00259 кг з 0,023 кг
(0,023 – 0,00259) : 0,023 * 100 = 88,7%
На десульфурацію використано реагента, кг:
0,016 + 0,00325 = 0,01925
Загальний десульфуруючий ефект реагента складає:
(0,023 – 0,01925) : 0,023 * 100 = 83,7%
Витрати магнієвого реагента на плавку
0,23 кг/т * 250т = 57,5 кг в шлак.
Маса чавуну складе, кг:
100 + 0,023 + 0,000868 – 0,04875 = 99,975113
Таблиця Матеріальний баланс десульфурації чавуну, кг:
№ п.п |
Поступило |
кг |
Получено |
кг |
1 |
Чавуна до десульфурації |
100,000 |
Чавуну після десуль-фурації |
99,975113 |
1 |
Реагента |
0,023 |
Шлаку і викидів |
0,048755 |
3 |
Кисню з атмосфери |
0,000868 |
|
|
|
Всього |
100,02368 |
Всього |
100,023868 |
Нев’язання = 0.
Висновок: механічні мішалки дають значно вишу ступінь десульфурації при витратах магнієвого реагента 0,23 кг/т порівняно з 0,34 кг/т при вдуванні магнієвых гранул у середовищі інертного газу, чи порошкової проволоки 0,35кг/т, що економічно доцільно за вартістю інертного газі і порошкової проволоки, а також майже відсутні викиди у процесі обробки.