- •1. Поняття та предмет мПрП.
- •2. Поняття та види джерел мПрП
- •3. Національні джерела мПрП
- •4. Національне законодавство як джерело мПрП
- •5. Судова та арбітражна практика як джерело мПрП
- •6. Міжнародні джерела мПрП
- •7. Звичай як джерело мПрП
- •8. Особливості міжнародного договору як джерела мПрП.
- •9. Сутність прямого (уніфікованого) методу правового регулювання у мПрП.
- •10. Органи уніфікації у МпрП
- •2 Форми органів уніфікації норм права:
- •11. Форми застосування наслідків процесу уніфікації в мПрП.
- •12. Значення процесу уніфікації мПрП.
- •13. Обставини, що обумовлюють необхідність застосування прямого методу правового регулювання мПрП.
- •14. Переваги прямого методу регулювання відносин у мПрП
- •15. Колізійний метод правового регулювання мПрП.
- •16. Колізійна норма та її побудова.
- •17. Типи колізійних прив’язок (формул прикріплення).
- •18. Принцип автономії волі. Обмеження, що покладаються на його дію в сучасному мПрП.
- •19. «Гнучке» колізійне регулювання. Причини, що обумовлюють необхідність застосування даного колізійного принципу.
- •20. Процедура застосування колізійних норм
- •21. Первинна та вторинна кваліфікація в МпрП
- •22. Знаходження та встановлення змісту норм застосовного іноземного права.
- •23. Зворотне відсилання та відсилання до права третьої держави.
- •2 Види зворотного відсилання:
- •24. Застереження про публічний порядок.
- •25. Обхід закону в мПрП.
- •26. Взаємність і правові режими в мПрП.
- •2 Види взаємності:
- •2) Режим найбільшого сприяння
- •27. Фізичні особи як особи як суб’єкти мПрП.
- •28. Правовий статус іноземних громадян у мПрП.
- •29. Правовий статус біженця за сучасним мПрП.
- •30. Юридичні особи як суб’єкти мПрП. Національність юридичної особи.
- •31. Критерії встановлення національності юридичної особи за сучасним мПрП.
- •32. Специфічні види юридичних осіб у мПрП.
- •33. Держава як суб’єкт мПрП.
- •34. Інститут права власності в мПрП.
- •35. Класифікація речей в сучасному мПрП.
- •36. Колізійні питання права власності.
- •37. Іноземні інвестиції в мПрП.
- •38. Правове регулювання іноземних інвестицій.
- •39. Міжнародний інвестиційний клімат і його складові.
- •40. Поняття зовнішньоторговельного контракту.
- •41. Право, що підлягає застосуванню до контрактів.
- •42. Колізійні питання форм контрактів
- •43. Колізійні питання змісту контрактів.
- •44. Особливості та види міжнародних перевезень.
- •45. Міжнародні залізничні перевезення.
- •46. Міжнародні автомобільні перевезення.
- •47. Міжнародні повітряні перевезення.
- •48. Міжнародні морські перевезення.
- •49. Колізійні питання деліктних зобов’язань.
- •50. Міжнародно-правове регулювання деліктної відповідальності.
- •51. Поняття «абсолютної» вини та підстави звільнення від відповідальності передбачені цим інститутом.
- •52. Укладення шлюбу за мПрП.
- •53. Особисті майнові та немайнові відносини подружжя.
- •61. Зміст правочинну за законом від 23.06.2005
- •62. Колізійні норми речового права за законодавством України.
- •63. Інститут права власності за зу від 23.06.2005.
- •64. Колізійні норми зобов’язального права за законодавством України.
- •65. Гнучке колізійне регулювання за зу 23.06.2005.
- •66. Колізійні норми не договірних зобов’язань за законодавством України.
- •67. Колізійні норми трудових відносин в праві України.
- •68. Укладення шлюбу за законом від 23.06.2005 та його правові наслідки.
- •69. Дійсність шлюбу, укладеного за кордоном, за правом України.
- •70. Особисті немайнові і майнові відносини подружжя за законом від 23.06.2005.
- •71. Припинення шлюбу та визнання його недійсним за законом 23.06.2005.
- •72. Права і обов’язки батьків і дітей за законом від 23.06.2005.
- •73. Міжнародне усиновлення за правом України.
- •74. Колізійні норми щодо спадкування в Україні.
- •75. Цивільна правоздатність і цивільна дієздатність фізичної особи за законом від 23.06.2005.
- •76. Поняття та предмет мПрП згідно законом від 23.06.2005.
- •77. Визначення права, що підлягає застосуванню за українським законодавством.
- •78. Принцип автономії волі в праві України.
- •79. Обсяг застосування іноземного права за законодавством України.
- •80. Правова кваліфікація за законом від 23.06.2005.
- •81. Встановлення змісту норм права іноземної держави за законодавством України.
- •82. Зворотне відсилання та відсилання до права третьої держави за законодавством України.
- •83. Обхід закону за правом України.
- •84. Інститут взаємності у праві України.
- •85. Застереження про публічний порядок в праві України.
- •86. Застосування імперативних норм за законом від 23.06.2005.
- •88. Опіка та піклування за законом від 23.06.2005.
- •89. Особистий закон юридичної особи за правом України.
- •90. Форма правочину за законом від 23.06.2005.
24. Застереження про публічний порядок.
Колізійна норма може відсилати до такого правопорядку, який засновано на принципах, що суперечать принципам національного правопорядку. Для того, щоб уникнути застосування права іноземних держав, положення якого суперечать принципам національного правопорядку, використовується інститут застереження про публічний порядок.
Історія цього інституту сягає давнини. положення про нього спочатку було сформовано у працях постглосаторів, які вважали незастосовним іноземний закон у випадках, коли останній суперечить моралі чи «добрим звичаям»".
Уперше законодавче своє відтворення це положення знайшло у Кодексі Наполеона (1904), яким закріплено межі для дії власного колізійного закону. Згідно його положень, іноземне право не може бути застосованим, якщо норма іноземного права протерічіть сукупності імперативних матеріальних норм вітчизняного права судді.
Концепція публічного порядку має два різновиди:
1) Позитивний напрямок (вищезазначений, склався у Франції).
Особливість: суддя має знайти у вітчизняному праві норму, яка вступає в протиріччя з іноземним право, якщо не знайде має застосувати іноземне право.
2) Негативний напрямок (склався з початку 20. ст.) Ця концепція вперше на законодавчому рівні була відтворена у Вступному законі до Германського цивільного уложення 1896 р. Згідно з його положеннями, іноземне право не застосовується не тоді, коли його загальний зміст протирічіть праву суду, а лише в тих випадках, коли застосування конкретної іноземної правової норми приведе до наслідків, які не сумісні з основними принципами національного права і очевидно суперечить закладеним у ньому поняттям справедливості.
Суддя при вирішенні питання чи можна застосовувати іноземне право виходячи з негативної концепції має дати відповідь на 2 питання:
1) передбачити, які результати тягне застосування норми;
2) встановити чи результати застосування норми потягнуть порушення публічного правопорядку в державі.
Важливо, що відмова у застосуванні іноземної норми завжди обумовлена існуванням достатнього зв'язку регульованих відносин з державою, що застосовує застереження про публічний порядок. Так, якщо згідно з ісламським правом чоловік може без суду вигнати з дому свою жінку, то, незважаючи на порушення принципу рівноправності, це буде зачіпати німецький публічний порядок тільки у тому випадку, коли мова йде про німкеню чи якщо даний факт мав місце на території Німеччини.
При застосуванні позитивної концепції аналізуються імперативні норми національного права, а у випадку негативної концепції – спочатку застосовні норми іноземного права, а потім йде оцінка наслідків його застосування виходячи з основними принципами функціонування відносин в своїй державі.
Негатив. концепція втілена в більшості державах світу.
Відмова від використання іноземного права виходячи з негативної концепції може бути здійснюється, якщо його застосування приведе до порушення:
1) безпеки держави;
2) встановленого в ній правопорядок;
3) життя та здоров'я громадян;
4) здоров'я населення та;
5) добрі звичаї в державі.
Наслідком застосування застереження про публічний порядок є анулювання в даному випадку власної колізійної норми.
Якщо застосувати ту чи іншу матеріальну норму іноземного права неможливо через загрозу національному правопорядку дозволяється використати іншу норму того ж іноземного права.
Однак, коли і це не можливо тоді суд приймає рішення про застосування національного матеріального права для врегулювання відповідних правовідносин.
Застереження про публічний порядок використовується в ряді міжнародних конвенцій, зокрема в Гаазькій конвенції.
В Україні щодо зазначеного застереження невизначена ситуація. Положення про це застереження, яке містилося в ЦК було скасоване. Але в 1994 році це положення було відновлене в ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж». Згідно цього положення, рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасованим у судовому порядку, або у його визнанні чи виконанні на території України може бути відмовлено, якщо суд визнає, що відповідне рішення суперечить публічному порядку України3