1. Поняття та предмет мПрП.

МПрП – це галузь права, що складається з сукупності норм, які регулюють порядок вирішення приватних (невладних) відносин (цивільні, сімейні, спадкові та трудові), ускладнених іноземним елементом.

Міжнародне приватне право – це система колізійно-правових та уніфікованих матеріально-правових норм (та двосторонні договори), що регулюють цивільно-правові відносини, ускладнені іноземним елементом.

Специфікою МПрП є наявність «іноземного елементу».

Коли в приватних відношеннях з’являється іноземний элемент щонайменше два правопорядки одночасно претендують на врегулювання одне фактичне відношення.

Кожний з цих правопорядків може по-своєму це відношення врегульовувати. Проте в такому випадку інша зацікавлена держава ніколи не визнає і не виконає рішення іноземного суду саме тому, що існує в одній і тій самій справі рішення її власного суду, внаслідок чого ситуація стане тупиковою.

Коли 2 чи декілька правопорядків претендують на врегулювання певного відношення, між ними виникає протиріччя, яке прийнято позначати терміном «колізія».

МПрП створене для того, щоб розв’язувати ці колізії.

Це здійснюється шляхом розробки своєрідних «мирових засобів» вирішення зазначеного протиріччя, які стають прийнятними для кожного з правопорядків, що у такому вирішенні зацікавлені.

Нац. приватне право стає міжнародним у тому сенсі, що воно покликано створити правила, за якими з двох правопорядків, які перебувають у колізії, обирається один, який обома цими правопорядками визнається компетентним на врегулювання відповідного відношення.

Переважна більшість юристів вважає, що МПрП є галуззю національного, а не міжнародного права; воно має міжнародний предмет регулювання, але не джерела.

ЗУ «Про міжнародне приватне право» виділяє 3 види іноземних елементів:

1) іноземний суб’єкт;

2) Іноземний об’єкт;

3) Іноземний юридичний факт.

Іноземним об'єктом - певне благо, яке знаходиться за кордоном (це може бути річ, право, обов'язок і т. ін.);

Іноземний юридичний факт - та чи інша дія або подія, що мали місце в межах іноземного правопорядку, на підставі яких чи з приводу яких в межах іншого правопорядку відповідні відносини виникають, змінюються або припиняються

Отже, об’єктом міжнародного приватного права є врегулювання правовідносин, ускладнених іноземним елементом. Коли правовідносини не ускладнені іноземним елементом застосовується цивільне право, коли правовідносини ускладнені іноземним елементом застосовуються приватне право.

Суб’єкти: фізичні і юридичні особи.

Предметом МПрП є майнові та особисті відносини громадян і організацій, які складаються у результаті міжнародного спілкування.

Предметом міжнародного приватного права є приватно-правові відносини, ускладнені іноземним елементом (цивільні, сімейні, трудові, спадкові);

Метод правового регулювання: це подолання колізій (зіткнення законів);

2. Поняття та види джерел мПрП

Під джерелами МПрП в юр. науці розуміють форми, в яких знаходить вираження правова норма.

Всі джерела в МПрП поділ. на внутрішні (нац. законодавство; судова і арбітражна практика) і міжнародні (міжнародні договори; міжнародний звичай);

Особливістю міжнар. договору як дж. МПрП є те, що він має бути введений в дію на території відповідної держави.

Способи введення в дію:

1) Трансформація – м. д. в право відповідної держави;

2) Міжнародний договір на території відповідної держави має пряму дію (Конституція встановлює переважне право міжнародного права. В такому випадку трансформації не треба).